Ухвала суду № 68296985, 16.08.2017, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1777/17

Номер провадження 1-кс/559/583/2017

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою

"16" серпня 2017 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі

слідчого судді Ходак С.К.

секретаря судового засідання Свирида М.І.

з участю:

прокурора Самсонова А.А.

захисника адвоката Зозуля М.П.

слідчого Єрмолаєва А.А.

розглянувши клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Єрмолаєва А.В., погоджене із прокурором Дубенської місцевої прокуратури Самсоновим А.А., за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017180040000738, від 29 червня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України про обрання відносно підозрюваного

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дубно, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, останій раз 21.01.2015 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

клопотання обґрунтовується наступними доводами: cлідчим відділенням Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017180040000738 від 29 червня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Так, 03.03.2017,близько 20 години 13 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи по вул. Данила Галицького, в м. Дубно, Рівненської області, вирішив вчинити крадіжку алкогольних напоїв із магазину «Рукавичка», що знаходиться за адресою: м. Дубно, вул. Данила Галицького, 1, Рівненської області та належить ТзОВ ТВК «Львівхолод».

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4, 03.03.2017, о 20 годині 13 хвилин, діючи повторно, зайшов в приміщення магазину «Рукавичка», що в м. Дубно, по вул. Данила Галицького, 1, Рівненської області, де скориставшись відсутністю нагляду за його діями з боку працівників магазину та інших сторонніх осіб, підійшов разом із ОСОБА_5 до прилавку з алкогольними напоями та, перебуваючи біля даного прилавку, узяв у руки одержану від ОСОБА_6 пляшку віскі «Джек Деніелс» 40%, 0,7 літра, вартістю 347 гривень 25 копійок, яку, з метою викрадення, таємно поклав до внутрішньої частини своєї куртки. Таким чином, ОСОБА_4 приховав від працівників магазину та інших сторонніх осіб факти перебування у нього зазначеної пляшки віскі «Джек Деніелс» 40%, 0,7 літра. В подальшому, ОСОБА_4 пройшовши мимо каси магазину «Рукавичка», приховав від продавців (касирів) даного магазину та інших сторонніх осіб факт перебування у нього під курткою пляшки віскі «Джек Деніелс» 40%, 0,7 літра, і не розплатившись за зазначений товар, таємно, повторно виніс із магазину «Рукавичка» що знаходиться за адресою: м. Дубно, вул. Данила Галицького, 1, Рівненської області, одну пляшку віскі «Джек Деніелс» 40%, 0,7 літра, вартістю 347 гривень 25 копійок.

Вчинивши зазначені дії ОСОБА_4 таємно, повторно викрав з магазину «Рукавичка», що знаходиться за адресою: м. Дубно, вул. Данила Галицького, 1, Рівненської області, одну пляшку віскі «Джек Деніелс» 40%, 0,7 літра, вартістю 347 гривень 25 копійок.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4, ТзОВ ТВК «Львівхолод», було спричинено майнову шкоду на загальну суму 347 гривень 25 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.

15.08.2017, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом огляду предметів, перегляду відеозапису який міститься на «DVD+R» диску камер відео спостереження магазину «Рукавичка», на яких видно як ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вчиняють крадіжку алкогольних напоїв із вище вказаного магазину, зведеним інвентаризаційним описом наданим ТзОВ ТВК «Львівхолод» в якому наявна нестача алкогольних напоїв, заявою ТзОВ ТВК «Львівхолод», поясненням самого ОСОБА_4, де останній повністю визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке відповідно до ч.3 ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості і за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років. ОСОБА_4 являється неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, крім того, останній раз ОСОБА_4 був судимий 21.01.2015 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 1 (один) рік. Перебуваючи на іспитовому строку, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин передбачений ч.2 ст.187 КК України, відносно якого кримінальне провадження було направлено до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області. В період розгляду кримінального провадження в Дубенському міськрайонному суді Рівненської області ОСОБА_4 для себе належних висновків не зробив, та повторно вчинив новий корисливий злочин. Цим самим вважаю, що у даному випадку обрана ОСОБА_4 лінія поведінки вказує на те, що ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, тобто ОСОБА_4 є суспільно-небезпечною особою, яка потребує ізоляції від суспільства.

Крім того було встановлено, що ОСОБА_4 ніде не працює, не має постійного джерела заробітку, що може свідчити про те, що ОСОБА_4 може вчинити нові корисливі злочини з метою отримання грошових коштів. Також встановлено, що в період розгляду в Дубенському міськрайонному суді Рівненської області кримінального провадження відносно ОСОБА_4, за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_4 на судові засідання не з'являвся та місце знаходження останнього було невідоме, у зв'язку з чим ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Московчука Д.Є. було оголошено в розшук. Таким чином вважаю, що ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, виключно у разі, якщо буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Так як ОСОБА_4 являється раніше судимим, а також протягом тривалого часу переховувався від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, та те, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні нового корисливого злочину, а тому слідчий вважає, що до ОСОБА_4 може бути застосований такий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідство вважає встановленими наявність ризиків, передбачених п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть усунути наявні ризики, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання є обґрунтованим та просить його задоволити. Зазначає, що існують суттєві ризики: переховуватися від органів досудового слідства та вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що підозрюваний уже переховувався від слідства та був оголошений в розшук, а також, що затриманий на підставі ухвали суду. Крім того, підозрюваний ніде не працює, немає джерела прибутку, є неодноразово судимою особою і за корисливі злочини, тому будь-які більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути наявні ризики.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив застосувати менш суворий запобіжний захід.

Захисник в судовому засіданні пояснив, що вважає клопотання необґрунтований та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до припису ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991р. зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим , залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв'язки з суспільством.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.183, 184 КПК України.

ОСОБА_4, органом досудового розслідування,15 серпня 2017 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя приймає до уваги доводи слідчого про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, який обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше був судимий, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, повторно вчинив злочин середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, не працює, стабільних джерел доходів не має. З метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин підозрюваний може вчинити спробу переховуватися від правосуддя, що підтверджується ти, що ОСОБА_4 був затриманий на підставі ухвали судді Дубенського міськрайонного суду від 16.06.2017 року, якою останнього було оголошено в розшук, що підтверджує той факт, що він вчиняє дії спрямовані на уникнення відповідальності, а саме переховується від суду.

Також слідчий суддя приймає до уваги доводи слідчого про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, який обґрунтовується тим, що в період розгляду кримінального провадження у суді (обвинувачується за ч. 2 ст. 187 КК України) ОСОБА_4 вчинив новий злочин. Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років. У справі наявні докази вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Слідчий суддя приймає до уваги вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків ОСОБА_4 При цьому слідчий суддя приходить до висновку, що існує реальний ризик вчинення підозрюваного іншого кримінального правопорушення. До такого висновку слідчий суддя доходить, зважаючи на те, що підозрюваний продовжує протиправну діяльність в період іспитового строку, встановленого йому Дубенським міськрайонним судом за вироком від 21.01.2015 року, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, кримінальне провадження за даним фактом перебувало на розгляді в суді вчинив нове кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, не має джерел доходу. Також слідчий суддя дійшов до висновку про те, що з метою ухилення від правосуддя підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 був оголошений в розшук по причині ухилення від суду. Всі ці дані у сукупності дають підстави вважати, що застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою відносно підозрюваного не може забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі в межах, передбачених кримінальним процесуальним законом, а саме, 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться ОСОБА_4, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя; -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Єрмолаєва А.В., погоджене із прокурором Дубенської місцевої прокуратури Самсоновим А.А., за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017180040000738, від 29 червня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дубно, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, останій раз 21.01.2015 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити розмір застави в двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33 680 (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят) гривень (реквізити для внесення застави: ТУ ДСА України в Рівненській області, депозитний рахунок 37315038010559, банк отримувач ДКС України м. Київ, МФО 820172, ЄДПРОУ 26259988, призначення платежу «застава»).

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4, наступні обов'язки:

1. прибувати на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

2. не відлучатись з населеного пункту, в якому він фактично проживає (АДРЕСА_1) без дозволу слідчого, прокурора.

3. повідомляти слідчого, прокурора та суд, в провадженні яких знаходиться справа, про зміну місця свого проживання та роботи.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ІТТ № 4 ГУНП в Рівненській області та начальнику СІ № 24 м. Рівне.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Строк дії ухвали рахувати з моменту фактичного затиримання - 14.08.2017 року 21 год. 30 хв.

Дата закінчення дії ухвали 13 жовтня 2017 року 21 год. 30 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя:

"16" серпня 2017 року - повний текст ухвавли отримав _____ ОСОБА_4