Рішення № 68295626, 10.08.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/896/17

Провадження № 2/368/458/17

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"10" серпня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Шевченко І.І

при секретарі Гребеневич А.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

в с т а н о в и в :

представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на її користь додаткові витрати на дитину ОСОБА_4, у розмірі 6 254,02 грн., посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Звернутись до суду її змусили наступні обставини.

Після народження дочки її стосунки з чоловіком ускладнилися. Він не хотів їй допомагати піклуватися дитиною та утримувати їхню спільну доньку. Тому у 2013 році вона звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання її неповнолітньої дитини, і 19 вересня 2013 року рішенням Кагарлицького районного суду Київської області у цивільній справі № 368/1757/13-ц з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, було стягнуто аліменти у розмірі ? частини всього його заробітку.

З 2013 року ОСОБА_3 перестав з ними проживати, а у 2014 році звернувся до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу.

07.03.2014 року Кагарлицьким районним судом Київської області позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 було задоволено і шлюб між ними розірвано. Місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 було визначено місце проживання її матері.

Донечка часто хворіє, неодноразово лікувалася у Київській міській клінічній лікарні №1

та в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова. Проте батько дитини - ОСОБА_3, у лікуванні дівчинки участі не приймає.

Відповідач навіть не цікавиться, за які кошти лікується та виховується дитина.

Всі питання щодо лікування та виховання доньки вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її утриманні.

Їхня дитина, ОСОБА_4, має вроджені вади нирки, а тому є дитиною - інвалідом з дитинства. У зв'язку з цим вона постійно проходить курси лікування у Київській міській дитячій клінічній лікарні № 1, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого № 8574 та № 2828.

У липні 2016 року у зв'язку із ускладненням хвороби, її дитина ОСОБА_4 проходила обстеження в Інституті урології Національної академії медичних наук України, та лікувалася в Національному Інституті хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова.

На лікування доньки нею було витрачено 6 254,02 грн., що підтверджується виписками з історії хвороби та фіскальними чеками.

Ст. 51 Конституції України, якій кореспондує ч. 1 ст. 180 СК України, встановлено, що

батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності зі ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, а «розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини».

Відповідно до положень Сімейного кодексу України, а саме ст.185, - той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину зобов'язаний приймати участь у додаткових витратах на дитину, що визвано особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). В даному випадку особливою обставиною є хвороба дитини.

У відповідності з ч.2 ст.185 СК України «додаткові витрати можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно».

У відповідності з п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадках стягнення додаткових витрат мова йде про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Таким чином, вважає, що відповідач зобов'язаний прийняти участь у витратах, пов'язаних з лікуванням нашої доньки у розмірі понесених нею витрат, тобто у розмірі 5 254,02 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно відомостей адресно - довідкового підрозділу територіального органу ДМС України УДМС України в Київській області - місце проживання відповідача відповідає з адресою зазначеною у повістці, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, а тому суд вважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Суд, вислухавши представника позивача, яка не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і має метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні. Державна політика у цій сфері ґрунтується на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), держави учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави учасниці вживають усіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині держави - учасниці, так і за кордоном.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Стаття 18 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Обов'язками батьків по вихованню та розвитку дитини, відповідно до ст.150 СК України, є обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, його хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбу, який був розірваний рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 07.03.2014 року (а.с. 14).

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 19.09.2013 року з відповідача га корить позивача на утримання дитини було стягнуто аліменти.

Представником позивача, на підтвердження своїх доводів щодо понесення нею додаткових витрат на дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, надала докази понесення нею додаткових витрат на лікування, оскільки дитина має вроджені вади нирки, а тому є дитиною - інвалідом з дитинства.

У зв'язку з цим позивач постійно проходить курси лікування у Київській міській дитячій клінічній лікарні № 1, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого № 8574 та № 2828.

У липні 2016 року у зв'язку із ускладненням хвороби, дитина сторін - ОСОБА_4 проходила обстеження в Інституті урології Національної академії медичних наук України, та лікувалася в Національному Інституті хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова.

На лікування доньки позивачем було витрачено 6 254,02 грн., що підтверджується виписками з історії хвороби та фіскальними чеками.

До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування, тому позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

В зв'язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судових витрат при поданні позову до суду, то суд стягує з відповідача по справі ОСОБА_3 на підставі ч. 2 ст. 79, ч. 2 ст. 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 640 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 180, 182, 184 СК України ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Чепеліївка Білоцерківського району Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 6 254 (шість тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн.. 02 коп.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Чепеліївка Білоцерківського району Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.І. Шевченко