Ухвала суду № 68292370, 14.08.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/9340/17

Провадження № 2/520/8578/17

УХВАЛА

про забезпечення позову

14.08.2017 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В. розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус ОМНО ОСОБА_3, Одеська міська рада, про визнання заповіту недійсним, визнання права власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

08.08.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_4 12.06.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_3, р/н 2360; визнати за позивачем право власності на частину домоволодіння № 36-а по вул. Китобійній у м. Одесі; на ? частину земельної ділянки, площею 1,44 га на території Таїровської селищної ради ділянка № 30 поле № 1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; визначити порядок користування земельною ділянкою.

Разом із позовом ОСОБА_1 надала до суду про забезпечення позову, а саме просить заборонити Третій одеській державній нотаріальній конторі видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5; заборонити приватному нотаріусу ОМНО ОСОБА_6 видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 Мотивуючи заяву тим, що невжиття вказаних заходів може унеможливити виконання рішення по справі у разі його задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості досвідів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи предмет даної справи, суддя приходить до висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову є обґрунтованими та законними, у зв’язку із чим, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ’я сторін, оскільки мета забезпечення позову – це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову», суддя, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити.

Заборонити Третій одеській державній нотаріальній конторі видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 /спадкова справа № 397/2017/.

Заборонити приватному нотаріусу ОСОБА_6 видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 /спадкова справа № 01/2017/.

Копію ухвали направити до Третьої одеської державної нотаріальної контори /65080, м. Одеса, вул. Космонавті,11-а/ та приватному нотаріусу ОСОБА_6 /65059, м. Одеса, вул. Краснова, 7/ для негайного виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали та протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали особою без участі якої її було постановлено.

Суддя Васильків О. В.