Постанова № 6829115, 11.09.2009, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2-а-3246/09/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.4

Код - 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2009 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Воловар О.В.

за участю сторін:

представника позивача Ільницького Петра Михайловича;

представника відповідача Борсенка Олександра Вікторовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна»до державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 11 вересня 2009 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 вересня 2009 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна»з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області, яким просить визнати протиправними і скасувати повністю податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області №0000731742/0/1258/17-3/30624037/9827 від 17 квітня 2009 року, №0000731742/1/1445/17-3/30624037/11480 від 12 травня 2009 року та №0000731742/2/1721/17-3/30624037/14264 від 10 червня 2009 року.

Позовні вимоги мотивовані наступним. За результатами планової документальної перевірки ТОВ «ФЦА Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства складено Акт № 856/23-1/30624037 від 09 квітня 2009 року. Відповідно до вказаного акту зафіксовано порушення статей 1 та 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 11745,30 грн. та, у звязку з цим, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23490 грн. З рішенням державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області ТОВ «ФЦА Україна»не згідне. Так, у вересні 2006 року між ТОВ «ФЦА Україна»та ТОВ «ФЦА»м. Турнон, Франція, був укладений Договір поставки № 01.09.2006 від 01 вересня 2006 року, по якому ТОВ «ФЦА Україна»придбало виробниче обладнання лінії аерозолю і обладнання, запасні частини та різне супутнє обладнання. На виконання умов цього Договору від Продавця на адресу ТОВ «ФЦА Україна»відповідно до вантажної митної декларації за № 300060008/6/020896 від 21 вересня 2006 року була поставлена фасувально-пакувальна лінія по виробництву дезодорантів в аерозольній упаковці, в тому числі пристрій для подачі картонних коробок та інше обладнання. Відповідно до вантажної митної декларації за № 300060008/6/020165 від 12 вересня 2006 року була поставлена металева шафа, що використовується в цеху по виробництву дезодорантів. Відповідно до вантажної митної декларації за № 300060008/6/021650 від 02 жовтня 2006 року була поставлена фасувально-пакувальна лінія по виробництву дезодорантів в аерозольній упаковці, в тому числі електричний пристрій, що відбраковує продукцію. Всього по Договору було поставлено обладнання на загальну суму 998 526, 23 грн. На виконання умов вищезазначеного Договору поставки сторони додатково погодили, про що 10 вересня 2006 року уклали відповідну Угоду, що на час монтажу обладнання і проведення запуску в експлуатацію обладнання поставлене по Договору, Продавець направить своїх спеціалістів до Покупця для нагляду за введенням обладнання в експлуатацію та надання відповідних консультацій працівникам Покупця з метою наладки та запуску в експлуатацію поставленого обладнання. Також цією Угодою було передбачено, що Покупець зобовязується на час присутності спеціалістів Продавця при проведенні монтажу обладнання та запуску його в експлуатацію забезпечити їх проживанням в готелі та харчуванням за рахунок власних коштів. Аналогічна ситуація склалася і по Договору поставки № 2/01/08 від 02 січня 2008 року укладеного з цією ж іноземною компанією. Отже, оплата проживання та харчування працівників Продавця здійснювалася на виконання договорів поставки.

Відповідач надіслав суду заперечення проти позову, в якому повністю заперечує вимоги позивача, а віт так просить суд відмовити в задоволенні позову з наступних мотивів. Зокрема представником відповідача вказано, що перевіркою встановлено, що позивачем придбавалося обладнання на підставі договорів № 01.09.2006 від 01 вересня 2006 року та №2/01/08 від 02 січня 2008 року, що укладені позивачем з юридичною особою-нерезидентом ТОВ SА». У подальшому між сторонами до вказаних договорів поставки були укладені відповідні доповнення від 10 вересня 2006 року та від 09 січня 2008 року, якими передбачалося надання з боку нерезидента покупцю (позивач) інжинірингових послуг, для чого постачальник - нерезидент направляє своїх працівників до позивача, а позивач у свою чергу зобовязувався забезпечити їх проживанням у готелі та харчуванням за рахунок власних коштів. Перелік працівників юридичної особи нерезидента, час їх перебування на території України в рамках надання послуг позивачу, сума їх доходу (у звязку з оплатою позивачем вартості проживання та харчування працівників нерезидента), а також розраховану суму податку з доходів фізичних осіб наведено у таблиці на сторінках 26 - 27 акту перевірки позивача від 09 квітня 2009 року. №856/23-1/30624037. Відповідно до статті 1 пункту 1.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(надалі Закон України № 889-ІV) поняттям дохід охоплюються сума будь-яких коштів, вартість матеріального та нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Відповідно до статті 1 пункту 1.3 Закону України № 889-ІV доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує). У відповідності до із статтею 2 пунктом 2.1 Закону України № 889-ІV нерезидент, який отримує дохід з джерелом його походження з України є платником податку з доходів фізичних осіб. Такий дохід відповідно до статті 9 пункту 9.11.1 Закону України № 889-ІV підлягає оподаткуванню за правилами встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону. До доходів, отриманих як додаткові блага та таких що підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб статтею 4 пунктом 4.2 підпунктом 4.2.9 Закону України № 889-ІV віднесено: вартість використання житла, інших обєктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону; вартість майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у статті 5 пункті 5.4 підпункті 5.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, статтею 4 пунктом 4.2. підпунктом 4.2.9 Закону України № 889-ІV передбачено, що якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням. Статтею 14 пунктом 14.1 Закону України № 889-ІV визначено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини. Статтею 7 пунктом 7.1 Закону України № 889-ІV визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від обєкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті. Згідно із статтею 7 пунктом Закону України № 889-ІV ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від обєкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб. Відповідно до статті 9 пункту 9.11 підпункту 9.11.3 Закону України № 889-ІV якщо зазначені у підпункті 9.11.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. Відповідно до статті 1 пункту 1.15 Закону України № 889-ІV податковим агентом, зокрема, є юридична особа яка незалежно від її організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Відповідно до статті 20 пункту 20.2 підпункту «а»Закону України № 889-ІV фінансово відповідальним за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи. Оскільки позивач самостійно не нарахував, не утримав та не перерахував податок з доходів фізичних осіб у звязку з оплатою вартості проживання та харчування фізичних осіб - працівників нерезидента, податковий орган самостійно визначив позивачу зобовязання з цього податку в розмірі 11745,30 грн. Статтею 17 пунктом 17.1 підпунктом 17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Надалі Закон України № 2181) у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, збору (обовязкового платежу). Обовязковість утримання податку з доходів фізичних осіб як передумови виплати доходу випливає із приписів статті 8 пункту 8.1 підпунктів 8.1.1, 8.1.2 та 8.1.4 Закону України № 889-ІV. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати. Виходячи із вищевикладеного Державна податкова інспекція у місті Ужгороді вважає правомірними податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Представники відповідача просили відмовити в задоволенні адміністративного позову з мотивів що наведені в письмовому запереченні.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у м. Ужгороді від 27 лютого 2009 року за № 135-н в період з 27 лютого 2009 року по 27 березня 2009 року державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «ФЦА Україна»код 30624037 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року, про що складено відповідний акт від 09 квітня 2009 року за № 856/23-1/30624037. Відповідно до наказу ДПІ у м. Ужгороді від 30 березня 2009 року термін перевірки продовжений з 30 березня 2009 року по 03 квітня 2009 року.

На підставі акту перевірки від 09 квітня 2009 року за № 856/23-1/30624037 17 квітня 2009 року було прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0000731742/0. За результатами розгляду скарг позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 травня 2009 року за № 0000731742/1 та від 10 червня 2009 року за № 0000731742/2.

Відповідно до прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідач визначив позивачеві зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 11745,30 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23490,60 грн.

01 вересня 2006 року між та ТОВ «ФЦА Україна»ТОВ «ФЦА»м. Турнон, Франція був укладений договору поставки № 01.09.2006. Відповідно до предмету цього договору ТОВ «ФЦА Україна»придбаває у ТОВ «ФЦА»різноманітне виробниче обладнання: лінії аерозолю і обладнання, запасні частини та різне супутнє обладнання.

02 січня 2008 року між та ТОВ «ФЦА Україна»ТОВ «ФЦА»м. Турнон, Франція був укладений договору поставки № 2/01/08. Відповідно до предмету цього договору ТОВ «ФЦА Україна»придбаває у ТОВ «ФЦА»фасувально-пакувальну лінію по наповненню флаконів миючими засобами, їх коркування та на клеєння на них етикеток, марки RONCHI 18Т.

На виконання умов цих договорів від Продавця на адресу ТОВ «ФЦА Україна»була поставлена фасувально-пакувальна лінія по виробництву дезодорантів в аерозольній упаковці, в тому числі пристрій для подачі картонних коробок та інше обладнання; металева шафа, що використовується в цеху по виробництву дезодорантів, а також фасувально-пакувальна лінія по виробництву дезодорантів в аерозольній упаковці, в тому числі електричний пристрій, що відбраковує продукцію. Всього по договорам було поставлено обладнання на загальну суму 998526,23 грн.

10 вересня 2009 року ТОВ «ФЦА Україна»та ТОВ «ФЦА»м. Турнон, Франція уклали угоду про внесення змін та доповнень до договору поставки № 01.09.2006 від 01 вересня 2006 року відповідно до яких, ТОВ «ФЦА»як продавець зобовязується на час монтажу обладнання і проведення запуску в експлуатацію обладнання, що є предметом цього договору, направити своїх спеціалістів до покупця (ТОВ «ФЦА Україна») для нагляду за введенням обладнанням в експлуатацію та надання відповідних консультацій. В свою чергу покупець (ТОВ «ФЦА Україна») зобовязується на час присутності спеціалістів продавця (ТОВ «ФЦА»м. Турнон, Франція) при проведенні монтажу обладнання та проведення його запуску в експлуатацію забезпечити направлених спеціалістів проживанням в готелі та їх харчування за рахунок власних коштів.

09 січня 2008 року такі ж доповнення ТОВ «ФЦА Україна»та ТОВ «ФЦА»м. Турнон, Франція внесли до договору поставки № 2/01/08 від 02 січня 2008 року.

В листопаді-грудні 2007 року та у лютому-березні 2008 року позивач відповідно до вищевказаних договорів поставки здійснював оплату за проживання в готелі «Ужгород»фізичних осіб-нерезидентів, яких ТОВ «ФЦА»м. Турнон, Франція відрядив для нагляду за введенням обладнання в експлуатацію та надання відповідних консультацій на час монтажу обладнання і проведення запуску в експлуатацію обладнання, що є предметом цього договору. Отже, фізичні особи-нерезиденти, за яких позивач здійснював оплату за проживання в готелі не перебували в трудових відносинах з позивачем. Також позивач не був обтяжений цивільно-правовими відносинами з цими особами.

Відповідно до статті 1 пункту 1.1. Закону України № 889-ІV додаткові блага це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку. Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору, зокрема, є умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Тобто в даному випадку істотними умовами договорів поставки є, в тому числі:

-обовязок продавця (ТОВ «ФЦА»м. Турнон, Франція) на час монтажу обладнання і проведення його запуску в експлуатацію направити своїх спеціалістів до покупця (ТОВ «ФЦА Україна») для нагляду за введенням обладнанням в експлуатацію та надання відповідних консультацій;

-обовязок покупця (ТОВ «ФЦА Україна») на час присутності спеціалістів продавця (ТОВ «ФЦА»м. Турнон, Франція) при проведенні монтажу обладнання та проведення його запуску в експлуатацію забезпечити цих спеціалістів проживанням в готелі та їх харчування за рахунок власних коштів.

Оскільки позивач, оплачуючи проживання в готелі та харчування працівників ТОВ «ФЦА» м. Турнон, Франція, які були відряджені виконував умови договору поставки, то такі фізичні особи не являються набувачами додаткових благ в розумінні Закону України № 889-ІV.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 71, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна»до державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень з а д о в о л ь н и т и.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області №0000731742/0 від 17 квітня 2009 року, №0000731742/1 від 12 травня 2009 року та №0000731742/2 від 10 червня 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна»витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий Гаврилко С.Є.