Постанова № 6828993, 06.10.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-30827/08

категорія 6.6.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Євпак В.В. ,

при секретарі - Халімончук С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Житомирі

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоенергосоюз"

про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою,-

встановив:

Позивач 11.11.2008 року звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоенергосоюз" кошти, отримані за нікчемною угодою з ТОВ "Українська консалтингова група" у розмірі 230000 грн. Вимоги мотивують тим, що плановою документальною перевіркою, проведеною ДПІ в м. Житомирі було встановлено взаємовідносини ТОВ "Нафтоенергосоюз" з ТОВ "Українська консалтингова група", а саме, укладення договору купівлі-продажу металопрокату (труби газопровідні). Вважають дану угоду нікчемною, оскільки фактична наявність та рух будівельних матеріалів не підтверджена. Приміщень для зберігання будівельних матеріалів відповідач не має. Відповідно до пояснень посадових осіб ТОВ "Нафтоенергосоюз" та договору відповідального зберігання від 01.08.2007 року з ПП ОСОБА_1, будівельні матеріали обліковувались на рахунку 205 "Будівельні матеріали" та зберігались за адресою: АДРЕСА_1. Згідно пояснень ПП ОСОБА_1 він ніяких договорів з ТОВ "Нафтоенергосоюз" не підписував.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують з тих підстав, що позивачем не визначено яким саме є договір: удаваним, недійсним чи нікчемним. Для санкцій, передбачених ч.1 ст. 208 ГК України необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Укладаючи договір купівлі-продажу з ТОВ "Українська консалтингова група", ТОВ "Нафтоенергосоюз" не мав наміру на укладення угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Вважають також неправомірним посилання позивача на те, що наявність будівельних матеріалів не підтверджена ні попередньою ні повторною перевіркою, оскільки інвентаризація товарно-матеріальних цінностей за даний період не проводилась. Також в своїх запереченнях посилаються на те, що відповідно до ст. 250 ГК адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб"єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш через один рік з дня порушення цим суб"єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Вважають вимоги позивача неправомірними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник ТОВ "Українська консалтингова група " в судове засідання не з"явився, про день розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: 04.09.2008 року ДПІ в м. Житомирі була проведена планова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоенергосоюз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.02.2007 року по 31.03.2008 року, про що складено акт №4568/23-1/34973007/0110.

06.11.2008 року було проведено перевірку по питаннях викладених у скарзі платника податків від 23.09.2008 року, про що складено акт №6173/23-1/34973007/0110.

Проведеними перевірками контролюючим органом встановлено ведення податкового обліку ТОВ "Нафтоенергосоюз" з порушенням встановленого порядку, що призвело до порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того перевіркою було встановлено взаємовідносини ТОВ "Нафтоенергосоюз" з ТОВ "Українська консалтингова група", а саме: укладення договору купівлі-продажу металопрокату (труби газопровідні). Вважають, що договір купівлі-продажу товару вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та моральним засадам суспільства, а відповідно угода є нікчемною. З зазначених підстав просять стягнути з відповідача вартість товару за такою угодою в розмірі 230000 грн.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:

виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків;

допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов;

вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до ст. ч.1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Судом встановлено, що 15.08.2007 року ТОВ "Нафтоенергосоюз" з ТОВ "Українська консалтингова група" укладено договір купівлі-продажу металопрокату (труби газопровідні). На виконання умов даного договору продавець зобов"язаний передати у власність покупцю труби газопровідні, а покупець в свою чергу зобов"язаний прийняти товар і сплатити за нього грошові кошти в сумі 230 000 грн., в тому числі ПДВ - 38333,33 грн.

Дійсно ТОВ "Нафтоенергосоюз" було отримано від ТОВ "Українська консалтингова група" податкову накладну №150874 від 15.08.2007 року на суму 230 000 грн., в тому числі ПДВ 38333,33 грн.

В рахунок оплати за товар постачальнику - ТОВ "Українська консалтингова група" перераховано кошти згідно платіжних доручень на рахунок №2600035452 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" МФО 380805:№222 від 15.08.2007 року - 45000 грн., №223 від 15.08.2007 року - 45000 грн., №224 від 15.08.2007 року - 45000 грн., №225 від 15.08.2007 року - 45000 грн., №226 від 15.08.2007 року - 45000 грн., №227 від 15.08.2007 року - 5000 грн.

ТОВ "Нафтоенергосоюз" у серпні 2007 року до податкового кредиту включено суму ПДВ згідно податкової накладної №150874 від 15.08.2007 року на 38333,33 грн.

Разом із тим при проведенні контролюючим органом перевірки 04.09.2008 року та 06.11.2008 року наявність та рух газопровідних труб, що були предметом договору, не були встановлені.

Не встановлено виконання господарських зобов"язань і в судовому засіданні.

Відповідачем не надано ніяких доказів суду про передачу йому труб газопровідних товариством "Українська консалтингова група" та про наявність таких труб саме у нього.

Відповідач, як при проведенні перевірки, так і суду документів про наявність власних та орендованих складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів не надав, а посилається на зберігання таких труб у ПП ОСОБА_1

Судом встановлено, що 01.08.2007 року ТОВ "Нафтоенергосоюз" було укладено з ПП ОСОБА_1 договір відповідального зберігання за яким будівельні матеріли (труби газопровідні) повинні зберігатися за адресою: АДРЕСА_1.

Але відповідно до листа №5546/7/26-3 від 17.10.2008 року начальника ВВЗБГЕ ГВПМ ДПІ у м. Житомирі видно, що при огляді складських приміщень ПП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 будівельні матеріли, передані приватному підприємцю товариством "Нафтоенергосоюз" на відповідальне зберігання, відсутні.

З наданих пояснень самого ПП ОСОБА_1 в судовому засіданні видно, що ТОВ "Нафтоенергосоюз" фактично не передавало йому на відповідальне зберігання будівельні матеріали (труби газопровідні) і ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з даним підприємством він не мав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що господарська операція між ТОВ "Українська консалтингова група" та ТОВ "Нафтоенергосоюз" була по своїй суті безтоварною. Відповідно договір купівлі-продажу від 15.08.2007 року вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним.

Але згідно з ч.1 ст.208 ГК України передбачені нею санкції застосовує лише суд.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій, як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч.1 ст.238 ГК України.

Таким чином встановлені ч.1 ст.208 ГК України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків установлених ст. 250 Господарського кодексу України, а саме протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Встановлено, що порушення відповідачем було допущено 15.08.2007 року, позовна заява податковим органом до суду подана 11.11.2008 року, тобто за межами граничного річного строку від вчинення порушення, передбаченого ст. 250 ГК України.

Оскільки ДПІ в м. Житомирі пропустила строк застосування судом адміністративно-господарських санкцій, тому вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоенергосоюз" коштів, отриманих за нікчемною угодою з ТОВ "Українська консалтингова група", в розмірі 230000 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207, 208, 250 ГК України, Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 158-163, 254 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позовних вимог державної податкової інспекції у м. Житомирі до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоенергосоюз" про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою з ТОВ Українська консалтингова група" в розмірі 230000 грн. відмовити за пропуском строку звернення до суду.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі і подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:В.В. Євпак

Постанова в повному обсязі виготовлена 09.10.2009 року.