Ухвала суду № 68289648, 27.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Сітайло О.М.,

суддів Фрич Т.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря Сердюк Ю.С.,

прокурора Горбаня В.В.,

захисника РогожукС.Л.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні Мазурика С.В. на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року щодо ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Києва, громадянку України, українку з вищою освітою, розлучену, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судима,

у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, виправдана за недоведеністю в діянні обвинуваченої наявності складу кримінальних правопорушень.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2пред'явлено обвинувачення в тому, що вона у квітні-серпні 2012 року, у невстановлений слідством час, знаходячись у невстановленому місці, діючи умисно, з метою подальшого використання завідомо підробленого документа, у невстановлений слідством спосіб, підробила у декількох примірниках декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: «Реконструкція індивідуального житлового будинку АДРЕСА_2», шляхом внесення у документ неправдивих відомостей та у подальшому використала їх.

Крім того, ОСОБА_2 у квітні-серпні 2012 року, у невстановлений слідством час, знаходячись у невстановленому місці, діючи умисно, з метою подальшого використання завідомо підробленого документа, у невстановлений слідством спосіб, реалізуючи злочинний умисел, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, маючи намір в послідуючому використати підроблений документ, внесла у примірник № 1 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, недостовірні відомості, а саме:

- у графі 9 декларації «Інформація про проектну документацію (будівельний паспорт), зазначено будівельний паспорт № 242/2012, виданий відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області від 15.05.2015 року. Відповідно до листа за № 384 від 22.10.2014 відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області, ОСОБА_2 не отримувала у відділі будівельний паспорт чи містобудівні умови і обмеження забудови ділянки в АДРЕСА_3. Будівельний паспорт № 242/2012 від 16.05.2012 надавався на земельну ділянку в АДРЕСА_4 ОСОБА_5

- у графі 11 декларації «Інформація про об'єкт» зазначено дата початку будівництва - 26.06.2012, дата закінчення будівництва - липень 2012, що не відповідає дійсності, оскільки будинок № 2 фактично збудований у період 2003-2008 років.

- у графі 11-1 декларації «Інформація про документ, що посвідчує право приватної власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію» зазначено кадастровий номер: НОМЕР_1. Відповідно до листа Управління держземагентсва у Києво-Святошинському районі від 23.10.2014 № 01-21/8486 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,0803 га обліковується за ОСОБА_6. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_5.

- у графі 12 декларації «Техніко-економічні показники об'єкта (із урахуванням результатів технічної інвентаризації» вказано, що загальна площа будівлі кв. м. становить 138,9, кількість трьох кімнат. Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок від 17.07.2012 загальна площа житлового будинку становить 229,9 кв. м, житлова 106,4 кв. м, кількість житлових кімнат - 7.

- на сторінці № 6 Декларації під надрукованим текстом «Мені відомо, що за подання не в повному обсязі та недостовірність даних, зазначених у декларації про готовність об'єкту до експлуатації, встановлена відповідальність відповідно до закону», ОСОБА_2 виконала свій підпис.

На кожній сторінці примірнику № 1 Декларації «Реконструкція індивідуального житлового будинку АДРЕСА_2» ОСОБА_2 виконала свій підпис, чим підтвердила повноту та достовірність даних, зазначених у документі, тим самим остання внесла неправдиві відомості до офіційного документу, який має всі необхідні реквізити і підтверджує факти, що мають юридичне значення, які ззовні оформлені правильно, але при цьому мають у собі відомості, які за своїм змістом не відповідають дійсності, та отримала право реєстрації вказаної декларації уповноваженим органом з послідуючим прийняттям в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта.

Крім цього, у період з квітня по серпень 2012 року, ОСОБА_2, реалізуючи злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи намір в послідуючому використати підроблений документ, внесла у примірник № 2 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, недостовірні відомості, а саме:

- у графі 9 декларації «Інформація про проектну документацію (будівельний паспорт), зазначено будівельний паспорт № 242/2012, виданий відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області від 15 травня 2015 р. Відповідно до листа за №384 від 22.10.2014 відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області, ОСОБА_2 не отримувала у відділі будівельний паспорт чи містобудівні умови і обмеження забудови ділянки в АДРЕСА_6 Будівельний паспорт № 242/2012 від 16.05.2012 надавався на земельну ділянку в АДРЕСА_7 громадянину ОСОБА_5

- у графі 11 декларації «Інформація про об'єкт» зазначено дата початку будівництва - 26.06.2012, дата закінчення будівництва - липень 2012, що не відповідає дійсності, оскільки будинок № 2 фактично збудований у період 2003-2008 років.

- у графі 11-1 декларації «Інформація про документ, що посвідчує право приватної власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію» зазначено кадастровий номер: НОМЕР_1. Відповідно до листа Управління держземагентсва у Києво-Святошинському районі від 23.10.2014 № 01-21/8486 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,0803 га обліковується за гр. ОСОБА_6. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, адреса - АДРЕСА_5.

На сторінці № 6 Декларації під надрукованим текстом «Мені відомо, що за подання не в повному обсязі та недостовірність даних, зазначених у декларації про готовність об'єкту до експлуатації, встановлена відповідальність відповідно до законуОСОБА_2 виконала свій підпис.

На кожній сторінці примірнику № 2 Декларації «Реконструкція індивідуального житлового будинку АДРЕСА_2» ОСОБА_2 виконала свій підпис, чим підтвердила повноту та достовірність даних, зазначених у документі, тим самим остання внесла неправдиві відомості до офіційного документу, який має всі необхідні реквізити і підтверджує факти, що мають юридичне значення, які ззовні оформлені правильно, але при цьому мають у собі відомості, які за своїм змістом не відповідають дійсності, та отримала право реєстрації вказаної декларації уповноваженим органом з послідуючим прийняттям в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта.

Крім цього, 03.08.2012 ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на введення об'єкта в експлуатацію, знаходячись за адресою: м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, умисно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, маючи намір на використання підробленого документу подала завідомо підроблену декларацію у декількох примірниках про готовність об'єкта до експлуатації посадовим особам інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, які в свою чергу не усвідомлюючи те, що документ підроблений, прийняли її та зареєстрували за вх. № 7/10-Ю-0308/66 від 03.08.2012 року.

В результаті вищевказаних злочинних дій ОСОБА_2, а саме: внесення неправдивих відомостей до декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція індивідуального житлового будинку АДРЕСА_9» та в послідуючому подання її до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, що за адресою: АДРЕСА_10, спричинений юридичний наслідок у вигляді реєстрації вказаної декларації з послідуючим прийняттям в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта.

Так, 06.08.2012 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, зареєстровано подану ОСОБА_2 Декларацію «Реконструкція індивідуального житлового будинку АДРЕСА_11.» № КС 14212133386 від 06.08.2012, що завірена підписом начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та гербовою печаткою.

Крім цього, 31.05.2013 о 12 год. 34 хв. ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний умисел, під час розгляду Києво-Святошинським районним судом Київської обл. цивільної справи № 2-3881/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - відділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, про поділ майна подружжя, визнання права власності на добудову житлового будинку та частину земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, визнання частково недійсним державного акта на право власності на землю, ОСОБА_2 через представника ОСОБА_8, якому попередньо у невстановлений слідством час та у невстановленому слідством місці, передала вказаний документ, достовірно знаючи про те, що офіційний документ підроблений, із корисливих мотивів, повторно вчинила використання підробленого документу, шляхом пред'явлення оригіналу декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція індивідуального житлового будинку АДРЕСА_12» № КС 14212133386 від 06.08.2012 із одночасним поданням її копії, у якості письмового доказу до Києво-Святошинського районного суду Київської обл., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельниченко, 1.

В результаті вищевказаних злочинних дій ОСОБА_2, а саме: внесення неправдивих відомостей до декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція індивідуального житлового будинку АДРЕСА_13.» та в послідуючому пред'явлення її до Києво-Святошинського районного суду Київської області, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельниченко, 1, під час судового розгляду цивільної справи № 2-3881/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - відділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, про поділ майна подружжя, визнання права власності на добудову житлового будинку та частину земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, визнання частково недійсним державного акта на право власності на землю, спричинений юридичний наслідок у вигляді прийняття та розгляду суддею у якості письмового доказу, та подальшого винесення 31.05.2013 року о 12 год. 50 хв. рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - відділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, про поділ майна подружжя, визнання права власності, вселення та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю.

Суд, оцінивши надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, дійшов висновку про недоведеність вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 та виправдав її за недоведеністю в діянні обвинуваченої наявності складу кримінальних правопорушень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор у провадженні Мазурик С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 49 КК України звільнити від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, доведена повністю та підтверджується доказами, дослідженими в ході судового слідства, які суд безпідставно не взяв до уваги, що істотно вплинуло на його висновки.

На думку прокурора, суд першої інстанції у своєму рішенні не зазначив з яких мотивів він відкидає докази сторони обвинувачення; безпідставно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 - працівників Державного архітектурного будівельного контролю Київської області, які зазначили, що Декларація заповнюється громадянами самостійно і подається у двох примірниках та набуває статусу офіційного документа після її реєстрації.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та потерпілого, які підтримали доводи апеляційної скарги; обвинувачену та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити виправдувальний вирок без зміни; провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів відповідно до вимог ст. 404 КПК України переглядає оскаржене судове рішення в межах апеляційної скарги.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Згідно приписів ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі.

Висновки суду першої інстанції про недоведеність вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ґрунтуються на об'єктивно встановлених фактичних даних кримінального провадження; доказах, яким суд дав оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності відповідно до вимог ст. 94 КПК України; навів у вироку детальний їх аналіз належним чином вмотивував своє рішення, з яким погоджується і колегія суддів.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачено у підробленні офіційного документа, який надає права або звільняє від обов'язків, з метою подальшого його використання, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та у вчиненні використання завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Суд першої інстанції, дотримуючись принципу диспозитивності, відповідно до вимог кримінального процесуального закону дослідив безпосередньо у судовому засіданні зібрані на досудовому розслідуванні докази:

- показання свідків ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15;

- витяги №№ 1-3 з кримінального провадження № 42013110060000459, згідно з якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України (т. 1 а.п. 161-162);

- постанову прокурора Київської місцевої прокурати №6 м. Києва Гринкін А.О. від 25.01.2016 про об'єднання матеріалів досудових розслідувань, згідно з якою матеріали досудового розслідування об'єднано в одне провадження під № 42013110060000459 (т. 1 а.п. 163-165);

- постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві ст. лейтенанта міліції Гріщенко А.О. від 28.08.2013 про перекваліфікацію кримінального провадження з ч. 1 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 358 КК України (т. 1 а.п. 166-167);

- письмові заяви ОСОБА_3 від 13.06.2013 та 14.01.2014 з додатками про скоєння злочинів, згідно з якою заявник просить застосувати засоби прокурорського реагування та порушити кримінальне провадження стосовно посадової особи інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській обл. ОСОБА_10та фізичної особи ОСОБА_2 (т. 1 а.п. 188-250, т. 2 а.п. 1-42);

- копію довідки Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області від 03.02.2012 № 1009, яка належним чином не засвідчена, адресована ОСОБА_2 та відповідно до якої земельній ділянці, яка знаходиться в АДРЕСА_3 (т. 2 а.п. 43);

- копію технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок в АДРЕСА_14 з додатками, які належним чином не засвідчені та відповідно до якої даний паспорт виготовлено 17.07.2012 на замовлення ОСОБА_2 (т. 2 а.п. 44-50);

- копію повідомлення про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, яка належним чином не засвідчена та подана ОСОБА_2 до Інспекції Державно архітектурно-будівельного контролю у Київській області 26.06.2012 (т. 2 а.п. 51-52);

- копії та оригінали документації щодо листування з Києво-Святошинською районною адміністрацією Київської обл., Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської обл., Горенською сільською радою Києво-Святошинської р-ну Київської обл., Міністерством юстиції України щодо скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оформлення документації на реконструкцію житлового будинку, заміну правовстановлюючих документів на будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_15 (т. 2 а.п. 61-63, 66, 106-121, 122-128, 132-151, 164-169, 207, т. 4 а.п. 136-139, 159-167). Зазначити, що листи вказаних органів державної влади не є нормативно-правовими актами, мають інформаційний характер;

- копію договору купівлі-продажу житлового будинку від 02.07.2002, згідно з яким ОСОБА_18 продала, а ОСОБА_2 купила житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_16

- копію державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2) від 30.10.2003, який видано ОСОБА_2 на підставі рішення 3 сесії 24 скликання Горенської сільської Ради народних депутатів від 17.09.2002, та копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_3, з додатками, складеної НВФ «АБРИС» на замовлення ОСОБА_2 у 2011 році (т. 2 а.п. 85, 86-87, 88, 89);

- копію Декларацій про готовність об'єкта до експлуатації від 06.08.2012 № КС14212133386, а саме реконструкції індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_17, код об'єкта - 1110,3, категорія складності - ІІ, замовник - ОСОБА_2 (т. 2 а.п. 179-184);

- копію рішення Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 31.05.2013, згідно з яким відмовлено у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Горенської сільської ради Києво-Святошинського р-ну Київської обл., третя особа - відділ Держземагенства у Києво-Святошинському р-ні Київської обл. про поділ майна подружжя, визнання права власності, вселення та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, та задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та стягнення компенсації (т. 2 а.п. 185-198);

- копію рішення Апеляційного суду м. Києва від 21.08.2013, згідно з яким апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської обл. від 31.05.2013 в частині відмови у задоволенні вимог про вселення та усунення перешкод в користуванні будинком скасовано, та ухвалено в цій частині нове рішення, а саме: вселити ОСОБА_3 в житловий будинок, розташований по АДРЕСА_18 та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкод у здійсненні права користування житловим будинком (т. 2 а.п. 199-204);

- копію рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.02.2014, згідно з яким рішення Києво-Святошинського районного суду Київської обл. від 31.05.2013 скасовано та ухвалено нове рішення, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок відмовлено (т. 2 а.п. 205-206);

- копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.08.2014, згідно з якою задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3, та скасовано рішення апеляційного суду Київської обл. від 11.02.2014, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т. 2 а.п. 174-176);

- копії технічної документації на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_19

- ухвалу Печерського районного суду м. Києві від 21.08.2014, відповідно до якої ст. лейтенанту міліції Гріщенко А.О. надано тимчасовий доступ до речей та документів, а саме: до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_20 від замовника ОСОБА_2, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській обл. №КС14212133386 від 06.08.2012, яка зберігається в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській обл. за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26-а, з можливістю її вилучення (т. 2 а.п. 218-220, 221);

- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 27.08.2014, який складений слідчою СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Гріщенко А.О. у період часу з 16 год. 55 хв. до 17 год. 10 хв. у приміщенні Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Київській обл., що розташована по бул. Л. Українки, 26 в м. Києві, в присутності начальника відділу дозвільних процедур та ліцензування ОСОБА_20, понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22, та під час якого було оглянуто та вилучено Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція індивідуального житлового будинку по по АДРЕСА_21 від 06.08.2012 №КС 14212133386. У даній Декларації зазначено, зокрема, що будинок має загальну площу 138,1 кв.м., житлову площу - 50,8 кв. м., 3 кімнати (т. 2 а.п 222-224, 225, 226-231);

- висновок експерта № 389 від 24.09.2014 та ілюстрованою таблицею до нього, згідно з висновками якого рукописний текст у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція індивідуального житлового будинку по по АДРЕСА_22 » від замовника ОСОБА_2, зареєстрованій Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській обл. №КС 14212133386 від 06.08.2012, а саме «ОСОБА_2.» - виконаний громадянкою ОСОБА_2 (т. 2 а.п 233-235, 238-240, 241-242);

- Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № КС14212133386 від 06.08.2012, яка надана слідчому Печерського РУ ГУ МВС України Гріщенко А.О. ОСОБА_2 а саме «Реконструкція індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_22.», код об'єкта - 1110,3, категорія складності - ІІ, замовник - ОСОБА_2 У даній Декларації зазначено, зокрема, що будинок має загальну площу 229,9 кв.м., житлову площу - 106,4 кв. м., 7 кімнат (т. 2 а.п. 243, 244-250);

- копію матеріалів цивільної справи № 2-3881/12 (пр. №22-ц/780/5769/14), яка перебувала у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської обл. (т. 3 а.п. 2-236);

- висновок експерта №21/тдд від 17.12.2015, згідно з висновками якого рукописний текст, а саме «ОСОБА_2.» на 1-й-5-й сторінках внизу справа та на 6-й сторінці у надрукованій графі «ОСОБА_2.» в Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 06.08.2012 «Реконструкція індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_23 від замовника ОСОБА_2, зареєстрованій Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській обл. №КС 14212133386 від 06.08.2012, виконаний громадянкою ОСОБА_2 (т. 4 а.п. 1-2, 8-11);

- протокол огляду від 04.01.2016, який складений слідчим СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ст. лейтенантом поліції Лаптій О.О. в період часу з 11 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. та відповідно до якого проведено огляд документів, а саме огляд Декларацій про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_24 № КС14212133386 від 06.08.2012 року у двох екземплярах. (т. 4 а.п. 12-13);

- протокол отримання зразків для експертизи від 03.09.2013 з додатками, який складений слідчою СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Гріщенко А.О. в період часу з 18 год. 10 хв. до 18 год. 30 хв., та згідно з яким у ОСОБА_2 було відібрано зразки її почерку для проведення почеркознавчої експертизи (т. 4 а.п. 17-19);

- протокол отримання зразків для експертизи від 25.09.2014, проведеного слідчим СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Гріщенко А.О. в період часу з 11 год. 35 хв. до 12 год. 45 хв., в присутності захисника РогожукаС.Л., згідно якого у ОСОБА_2 було відібрано зразки її почерку для проведення почеркознавчої експертизи (т. 4 а.п. 20-30);

- копію рішення Апеляційного суду Київської обл. від 28.11.2016, згідно з яким апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської обл. від 21.05.2013 та ухвалено нове рішення, яким визнано об'єкт спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3житловий будинок з приналежними до нього прибудинковою будівлями та спорудами, визнано за ОСОБА_24право власності 1/2 частину житлового будинку та право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1040 га, кадастровий номер НОМЕР_3. (т. 4 а.п. 111-115, 116-125), - та дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та виправдав її у зв'язку встановленою відсутністю в діяннях ОСОБА_2 складу кримінальних правопорушень, з чим і погоджується колегія суддів.

При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_15, оскільки зазначені свідки лише підтвердили факт реконструкції будинку, та жодним чином не доводять причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та не підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у судовому провадженні суд у відповідності до ст. 94 КПК України, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, не залишивши недослідженим жоден доказ, на якому ґрунтувалося обвинувачення.

Разом з цим суд першої інстанції навів підстави, з яких відкинув докази сторони обвинувачення, належним чином вмотивувавши своє рішення, з чим колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується, а тому доводи прокурора в цій частині вважає необґрунтованими.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Об'єктивна сторона злочинів, передбачених ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України характеризується, зокрема, вчиненням діяння з підробленням посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією того, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою; використання завідомо підробленого документа.

Відповідно до примітки до ст. 358 КК України, під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 заповнила у двох примірниках бланки Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 і є загальнодоступними, після чого подала їх на реєстрацію до відповідного органу.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - IIIкатегорій складності, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

Як правильно встановив суд першої інстанції, Декларація про готовність об'єкта до експлуатації набуває статусу офіційного документу після реєстрації у Державному архітектурному будівельному контролі Київської області, а тому внесення недостовірних відомостей до бланку Декларації не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

При цьому, положеннями ч.ч. 11-12 ст. 96 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчиненні щодо об'єктів І-ІІІ категорії складності.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 дала показання про те, що після реконструкції будинку з метою введення його в експлуатацію подала Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації у 2-х примірниках до Державного архітектурного будівельного контролю Київської області. Заповнювати бланки Декларації їй допомагав працівник Державного архітектурного будівельного контролю Київської області, який порадив їй у бланки Декларації внести різну площу будинку, а саме: до реконструкції та після. У серпні 2012 року вона отримала на руки один примірник зареєстрованої Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який і міститься в матеріалах цивільної справи, яка перебувала у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської обл., а тому вважає, що її дії щодо заповнення та подання Декларації про готовність об'єкта до експлуатації не були злочинними.Умислу на внесення у декларацію неправдивих відомостей у неї не було, невірно оформлені документи їй не на користь.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що стороною обвинувачення не надано достатніх, допустимих та належних доказів, за допомогою яких суд міг би встановити всі обставини, передбачені ст. 91 КПК України, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, який всебічно дослідивши докази у справі дійшов обґрунтованого висновку про необхідність постановлення виправдувального вироку щодо ОСОБА_2 у зв`язку з недоведеністю поза розумним сумнівом тих обставин, що злочини, передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, вчинено обвинуваченою ОСОБА_2

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 7, частин 1, 2, 4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду.

Це положення передбачено й пунктом 2 статті 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» (ратифікованоЗаконом№ 475/97-ВР від 17 липня 1997 року), в якому зазначено, що кожен обвинувачений у вчиненні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір, поки його винність не буде встановлена в законному порядку.

У п. 146 справи «Барбера, Мессегуе и Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, на підставі досліджених з достатньою повнотою та належним чином оцінених доказів, що стосуються пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, колегія суддів вважає обґрунтованим, законним та вмотивованим висновок суду першої інстанції про виправдання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції, всебічно, повно та об'єктивно розглянути кримінальне провадження і постановити законний та обґрунтований вирок, а також підстав для його скасування, у тому числі й ті, на які посилається прокурор у своїй апеляційній скарзі, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року, постановлений щодо ОСОБА_2, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року, яким ОСОБА_2 виправдано за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України за недоведеністю в діянні обвинуваченої наявності складу кримінальних правопорушень залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Мазурика С.В., - без задоволення.

Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення до Вищого спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

/підпис/ /підпис/ /підпис/

СітайлоО.М. МельникВ.В. Фрич Т.В.

Справа № 11-кп/796/1012/2017

Головуючий у 1-ій інстанції: ЖмудьВ.О.

Доповідач: Сітайло О.М.