Постанова № 68287834, 09.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2017 р. Справа№ 910/11011/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Чорної Л.В.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від скаржника: Грицик Д.С. - довіреність б/н від 06.03.2017.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Оілспецсервіс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.07.2017 року

у справі № 910/11011/17 (суддя Івченко А.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Оілспецсервіс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2017 року у справі № 910/11011/17 заяву ТОВ „Оілспецсервіс" про порушення справи про банкрутство боржника повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „Оілспецсервіс" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.07.2017 року та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Тищенко А.І., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 року апеляційну скаргу ТОВ „Оілспецсервіс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.08.2017 року за участю повноважного представника заявника/боржника. Крім того, вказаною ухвалою суду витребувано у скаржника оригінал заяви про порушення справи про банкрутство з доданими до неї додатками, яку було повернуто ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2017 року.

В судовому засіданні 09.08.2017 року представник скаржника на виконання вимог ухвали суду від 26.07.2017 року надав суду витребувані документи, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.07.2017 року, а матеріали справи № 910/11011/17 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

09.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Оілспецсервіс" слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 12.07.2017 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ „Оілспецсервіс", код СДРПОУ 36703412, зареєстровано Святошинською районною державною адміністрацією в м. Києві 28.10.2009 року, номер запису 1 072 102 0000 024356, та відповідно здійснює свою фінансово-господарську діяльність саме з цього часу.

Загальними зборами учасників ТОВ „Оілспецсервіс" прийнято рішення (протокол № 9 від 17.01.2014 року) про ліквідацію товариства та призначена ліквідаційна комісія.

05.05.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про припинення ТОВ „Оілспецсервіс".

15.05.2014 року у Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 283 (13) 2014 року опубліковано повідомлення № 2355 про ліквідацію ТОВ „Оілспецсервіс".

30.09.2015 року ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 367 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, таким чином. Боржник не є платником податку па додану вартість.

03.05.2017 року проведено інвентаризацію майна ТОВ „Оілспецсервіс", про що складено протокол.

На виконання ч. 8 ст. 111 ЦК України складено проміжний ліквідаційний баланс від 03.05.2017 року, який затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ „Оілспецсервіс" від 03.05.2017 року.

Під час проведення ліквідаційної процедури на підставі проміжного ліквідаційного балансу від 03.05.2017 року, звіту про фінансові результати, первинних фінансових та господарських документів, а також за результатами звернень кредиторів, було встановлено:

- загальна сума кредиторської заборгованості складає 86 200,00 грн., серед яких кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_3 у розмірі 4 200,00 грн. та ФОП ОСОБА_4 у розмірі 82 000,00 грн.

- загальна сума дебіторської заборгованості складає 45 000,00 грн. (боржник - ТОВ „Енергетична компанія „ІНТЕРКОМ„).

- загальна вартість майна ТОВ „Оілспецсервіс" складає 33 878,03 грн.

Товариство не має своїх відокремлених підрозділів, та не виступає засновником (учасником) господарських товариств.

Згідно довідки з банку № Д1-В51/62-0288 від 04.04.2017 року залишок на рахунку ТОВ „Оілспецсервіс" складає 0,00 грн.

Нерухоме майно у Товариства відсутнє.

На час прийняття рішення про ліквідацію Товариства наймані працівники відсутні.

Подача звітності за останній звітний період до Державних органів підтверджується доданими до заяви про порушення справи про банкрутство додатками, а саме: - звіт з праці; - податкова декларація з податку на додану вартість; - фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства.

Відсутність заборгованості ТОВ „Оілспецсервіс" перед Фондами підтверджується:

- довідкою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про відсутність заборгованості за страхувальником № 344/02-13/1 від 11.07.2014 року соціального страхування;

- довідкою з Пенсійного фонду про відсутність заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 698/05 від 19.08.2015 року;

- довідкою з Фонду соціального страхування від нещасних випадків па виробництві від 30.07.2014 року № 16.662-П.

- довідкою з Святошинського районного центру зайнятості про відсутність заборгованості від 14.05.2014 року № 06-27/2241.

Таким чином, у зв'язку з недостатністю у боржника майна та грошових коштів для задоволення у повно му обсязі наявної кредиторської заборгованості, 03.05.2017 року Загальними зборами учасників ТОВ „Оілспецсервіс" прийнято звіт голови ліквідаційної комісії Товариства, діяльність голови ліквідаційної комісії Товариства визнано задовільною, затверджено проміжний ліквідаційний баланс боржника та прийнято рішення звернутися до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство боржника (протокол Загальних зборів учасників Товариства № 11 від 03.05.2017 року).

06.07.2017 року ліквідатор боржника звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Оілспецсервіс" за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону про банкрутство у зв'язку з недостатністю вартості майна для задоволення вимог кредиторів, в якій також клопотав про призначення ліквідатором ОСОБА_3.

Але, ухвалою місцевого господарського суду від 12.07.2017 року заяву ТОВ „Оілспецсервіс" про порушення справи про банкрутство повернуто заявнику без розгляду.

Так, повертаючи вказану заяву без розгляду, судом зазначено, що у боржника відсутні кошти для оплати послуг арбітражного керуючого у разі порушення провадження у справі.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Як передбачено ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 „Про Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) " слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Отже, нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.07.2016 року у справі № 927/177/16).

Як вбачається з поданої ТОВ „Оілспецсервіс" заяви та доданих до неї документів, у боржника відсутнє будь-яке нерухоме майно та грошові кошти на рахунку станом, дебіторська заборгованість складає 45 000,00 грн., а вартість іншого рухомого майна - 33 878,03 грн.

Таким чином, на час розгляду вказаної заяви в суді першої інстанції, у боржника потенційно наявна сума у розмірі 78 878,03 грн., яка фактично не може покрити судові витрати у майбутній процедурі банкрутства.

При цьому, відповідно до ст. 115 ЦК України Господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вказана заявником як активом дебіторська заборгованість не може вважатися „майном, достатнім для покриття судових витрат" в розумінні ст. 11 Закону про банкрутство, тим більше, що доказів погашення цієї заборгованості не подано, стягнення її у судовому порядку та виконання судового рішення не здійснено, стягнення її у судовому порядку наразі є не можливим у зв'язку з відсутністю у заявника грошових коштів для сплати судового збору.

За приписами ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

У свою чергу ч. 1 ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у якості підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство визначає невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Аналіз вищезазначених норм Закону про банкрутство свідчить, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

Як було зазначено вище, протоколом Загальних зборів учасників Товариства № 11 від 03.05.2017 року вирішено, серед іншого, клопотати перед судом про покладення повноважень ліквідатора Товариства на голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство, обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Відповідно до п. 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 „Про Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) " ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (частина друга статті 95 Закону).

Призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини шостої статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

З огляду на викладене та враховуючи те, що призначення голови ліквідаційної комісії боржника ліквідатором банкрута є правом суду і його призначення можливе лише як виняток, то у разі відхилення судом заяви про призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором банкрута, суд зобов'язаний призначити арбітражного керуючого за допомогою автоматизованої системи, виконання обов'язків якого підлягає оплаті у відповідності до ст. 115 Закону про банкрутство, та, як зазначалось вище, не може бути менше ніж за 12 місяців, що складає 76 800,00 грн. (із розрахунку 2х3200х12).

Також, з матеріалів справи вбачається, що ліквідаційною комісією визнано та не оспорюється вимоги двох кредиторів, зокрема: ФОП ОСОБА_3 у розмірі 4 200,00 грн. та ФОП ОСОБА_4 у розмірі 82 000,00 грн., а тому у разі звернення в майбутньому потенційних кредиторів із грошовими вимогами у встановленому законом порядку, боржником має бути відшкодовано сплату судового збору за подання вказаних заяв щонайменше 6 400,00 грн. (із розрахунку 2х1600х2)

Тобто судові витрати у майбутній процедурі банкрутства, які складатимуть щонайменш 83 200,00 грн., перевищують потенційно наявну у боржника суму у розмірі 78 878,03 грн.

Відтак, відсутність у боржника мінімально необхідної суми грошових коштів та майна виключає можливість у майбутній процедурі банкрутства покрити судові витрати, здійснення яких є обов'язковим для законного перебігу процедури банкрутства підприємства в судовому порядку, з огляду на що правомірним є висновок суду першої інстанції про повернення заяви ТОВ „Оілспецсервіс" про порушення справи про банкрутство з цієї підстави.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що у відповідності до ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство, повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку у разі наявності достатньої суми коштів для покриття судових витрат в судовій процедурі банкрутства підприємства.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 12.07.2017 року.

Керуючись статтями 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Оілспецсервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2017 року у справі № 910/11011/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.07.2017 року у справі № 910/11011/17 залишити без змін.

3. Справу № 910/11011/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Л.В. Чорна

А.І. Тищенко