Ухвала суду № 68283782, 15.08.2017, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2994/16-ц

УХВАЛА

15 серпня 2017 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі – Шеванюк О.О.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 25 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2017 року представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до Вінницького районного суду із заявою про перегляд заочного рішення від 25 квітня 2017 року по даній цивільній справі , яку обґрунтував тим, що суд у порушення вимог ст.ст. 74,224 ЦПК України, належним чином не повідомив відповідача ОСОБА_4 про всі судові засідання по даній справі, чим порушив принцип змагальності сторін та відповідач не змогла реалізувати свої процесуальні права. Також суд у порушення вимог ч.4 ст. 169 ЦПК України , виніс заочне рішення без наявності повторної неявки в судове засідання відповідача та у порушення ч.2 ст. 35 ЦПК України не залучив до участі у справі Службу у справі дітей, оскільки скасував право власності відповідача на будинок , в якому проживають двоє малолітні дітей та не залучив у справі особу, яка має відповідні повноваження щодо видачі свідоцтв про право власності , оскільки позивач невірно визначив у позові третю особу- Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області, так як з пояснень представника цієї особи, вбачається, що ні останнє ні її структурні підрозділи не мали та не мають на даний час повноважень щодо видачі свідоцтв про право власності. Також, зазначив, що в мотивувальній частині рішення суд невірно послався на норми матеріального права- ст. 331 ЦК України, замість положень ст. 346 ЦК України , а також суд у рішенні не мотивував чи на разі порушуються відповідачем будь-які права позивача, які саме права , яким чином , з посиланням на належні та допустимі докази.

Тому з цих підстав просить скасувати заочне рішення суду.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_2 не з’явилися по невідомим для суду причинам про час, дату та місце його проведення повідомлялися належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення що маються в матеріалах справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву у повному обсязі просив її задовольнити та надав пояснення аналогічні зазначеним у неї.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання нез*явилися , через канцелярію суду 23.06.2017 року подали заяву в якій просили розглядати заяву у їх відсутності та залишити її без задоволення. Свої заперечення щодо заяви про перегляд заочного рішення мотивували тим, у відповідності до ч.1 ст. 232 ЦПК України , саме відповідач ОСОБА_4 повинна довести перед судом поважність її неявки в судове засідання 25.04.2017 року, оскільки суд може скасувати заочне рішення за наявності одночасно двох обставин – поважність причин неявки відповідача та наявність доказів, які мають істотне значення для справи. Але будь-яких доказів поважності неявки відповідача до судового засідання ні відповідачем ні її представником суду не надано. Вважають ,також необґрунтованим посилання заявника , щодо порушень судом прав малолітніх дітей, оскільки предмет позову не містив вимог щодо виселення ( втрату права користування ) житловим приміщенням, крім того, представник відповідача під час розгляду справи не заявлялося таке клопотання. Також вважає безпідставним посилання заявником на ст. 346 ЦК України, оскільки згідно предмету позову до даних правовідносин застосовуються положення ст.ст. 21,393 ЦК України. Також зазначили, що ОСОБА_4 через здійснення будівництва спірного будинку із істотним порушення проти пожежної вимоги та незаконним отриманням свідоцтва про право власності на цей будинок, фактично порушила право ОСОБА_3 на будівництва свого будинку. Тому вважають , що також відповідачем та її представником не надано жодних доказів , які мають істотне значення для вирішення даної справи.

Суд, з урахуванням міркуванням представника відповідача, який не заперечував, а також у порядку положень , викладених в ч.1 ст. 231 ЦПК України ,вважає за можливе провести судове засідання у відсутності не з*явившихся осіб.

Вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1, вивчивши заяву та заперечення на неї позивача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, суд, дійшов висновку, що заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 19.08.2016 року звернувся до Вінницького районного суду із позовом ОСОБА_4 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.05.2014 року , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області.

З положень , викладених в ч.2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно до положень, викладених в п.п.1,2 ч.1 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:

1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;

2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно до ч.2 ст. 169 ЦПК України , неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

У судове засідання , призначене судом на 25.04.2017 року об 11.30 год. відповідач ОСОБА_4 не з’явилася по невідомим для суду причинам, про дату ,час та місце його проведення повідомлялася завчасно та належним чином , про що свідчить рекомендоване повідомлення , що міститься в матеріалах цивільної справи , з якого вбачається, що відповідачу вручена судова повістка – 24.03.2017 року ( а.с.113). Також , відповідачем до суду не надано заяв про відкладення вказаного судового засідання із повідомлення про причини її неявки. Тому судом визнано неявку відповідача до судового засідання 25.04.2017 року з неповажних причин.

Також , у судове засідання , призначене судом на 25.04.2017 року об 11.30 год з невідомих причин нез*явився і її представник ОСОБА_2, про дату , час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином , про що свідчить рекомендоване повідомлення , що міститься в матеріалах цивільної справи , з якого вбачається, що представнику відповідача вручена судова повістка – 17.03.2017 року ( а.с.112).

Ухвалою Вінницького районного суду від 25.04.2017 року суд ухвалив провести заочний розгляд справи. ( а.с.124)

Заочним рішенням Вінницького районного суду від 25.04.2017 року позов позивача судом задоволений у повному обсязі , скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно – житловий будинок в с. Зарванці, вул. Спортивна, 7Б, Вінницького району Вінницької області, серії САК № 836484 від 08.05.2014 року, видане ОСОБА_4 та зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12934071 від 08.05.2014 року та вирішено питання про судові витрати . Копія вказаного рішення суду скерована усім учасникам судового процесу.( а.с.126-129,130)

Залишаючи заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення, суд виходить з того, що проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у ст. 224 ЦПК України .

Законодавець встановив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суди повинні дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи. Лише за наявності всіх п’яти умов суд може провести заочний розгляд справи.

В заяві про проведення судового засідання у відсутності позивача та його представника від 25.04.2017 року, останні зазначили , що не заперечують проти винесення у справі заочного рішення. ( а.с.114)

Суд вважає, що судом дотримані умови проведення заочного розгляду даної цивільної справи.

Відповідно до ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню за наявності у сукупності таких умов 1) відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки з поважних причин та 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що відповідач ОСОБА_4 ( її представник) не довела перед судом поважності причин своєї неявки в судові засідання на 25.04.2017 року об 11.30 год., яка належним чином була судом повідомлена про дату, місце та час його проведення, що підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи ( а.с.113), тому посилання представника відповідача ОСОБА_2, про порушення судом вимог ст.ст. 74,224 ЦПК України є хибним.

Інші зазначені у заяві доводи представника відповідача в її обґрунтування ( щодо незалучення у справі третіх осіб, посилання судом у рішенні на норми матеріального право , неповне з’ясування обставин справи) суд розцінює як незгода представника відповідача із мотивами постановленого заочного рішенням суду від 25.04.2017 р., що не позбавляє його права оскаржити це рішення в апеляційному порядку.

Надані представником відповідача до заяви: копія домової книги та копії свідоцтв про народження дітей відповідача, суд вважає ні мають істотне значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки, погоджується із доводами позивача та його представника, що предметом позову не є спір з питання позбавлення права користування відповідача та її дітей житловим приміщенням, тому суд вважає, що у даному випадку, цим рішенням, право дітей на житло судом не порушується.

Також, суд вважає, за необхідне роз’яснити представнику відповідача , що ухвала про залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, окремо від заочного рішення, оскільки така ухвала не передбачена в переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду першої інстанції, визначені ст. 293 ЦПК. Окрім того, в контексті ч. 4 ст. 231 ЦПК після залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач ( представник відповідача) може оскаржити в апеляційному порядку не таку ухвалу суду, а саме заочне рішення.

Керуючись ст. 231, 232 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Залишити заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі від 25 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області,- без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: