Постанова № 6828338, 05.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-11962/09/0570

час прийняття постанови: 18год.10хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Мозгової Н. А.

при секретарі                                                  Пригода О.В.

за участю представника позивача                     Нікішина Д.В.

представників відповідача Саніної М.М.

Петрова А.Г.

прокурора Ноздрьова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання податкового повідомлення-рішення № 0002082340/0 від 07.07.2009 року недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

.

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Донагроімпекс» м. Донецьк, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання податкового повідомлення-рішення № 0002082340/0 від 07.07.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 581489 грн., недійсним.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість», а саме п. 1.8 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.3, 7.7.4 п.7.7 ст.7 обумовлено, що бюджетному відшкодуванню у звязку із зайвою сплатою податку на додану вартість підлягає сума, що зчислена, як різниця між сумою податкового зобовязання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, яка у свою чергу, залежить від правильності визначення цих сум. Оскільки, вказаний Закон не зобовязує покупця сплачувати до бюджету ПДВ у випадку, коли цей податок не сплачений продавцем товару, не передбачає відповідальності платника податку по зобовязаннях інших платників податків, у тому числі підприємств, з якими він не мав господарських правовідносин, не ставить у залежність право на податковий кредит та відшкодування ПДВ від результатів проведених зустрічних перевірок, то податковим органом неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у звязку з непідтвердженням факту сплати поодатку на додану вартість кінцевим виробником.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

позивачем в порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» при відсутності надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, завищено суму, що підлягає відшкодуванню з бюджету на суму 581489 грн. по декларації з ПДВ за листопад 2007 року. В силу п.1.8 ст.1 вказаного закону бюджетне відшкодування – це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тобто, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не самого факту існування зобов’язання по сплаті ПДВ в ціні товару. Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку. Під час проведення перевірки позивачем не доведений факт надмірної сплати податку на додану вартість за звітний період у сумі 581489 грн.

Прокурор, який повідомив суд 17.09.2009 року про вступ у розгляд вказаної справи, заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав відсутності підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету. Крім визначених Законом України «Про податок на додану вартість» підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ передбачена обов’язкова наявність ще і такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до Державного бюджету України, що дає право на бюджетне відшкодування податку з бюджету.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представники відповідача та прокурор проти позову заперечували.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням встановив наступне:

Закрите акціонерне товариство “Донагроімпекс” м. Донецьк є юридичною особою, зареєстроване 11.02.1998 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 25333903, знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Позивачем 20.12.2007 року до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька подана податкова декларація з ПДВ за листопад 2007 року (вхідний номер 158190), відповідно до якої заявлено до відшкодування 5139184 грн.

Податковим органом проведена невиїзна документальна перевірка Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період жовтень – листопад 2007 року з урахуванням результатів отриманих відповідей по запитам щодо підтвердження правових відносин з контрагентами, спрямованими в попередніх перевірених податкових періодах. За результатами перевірки складений акт від 06.07.2009 року за № 1033/23-3/25333903, відповідно до висновків якого встановлено порушення п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР: позивачем при відсутності надмірної сплати податку до бюджету завищена заявлена до бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2007 року на 581489 грн.

В ході проведення даної перевірки податковою інспекцією були відпрацьовані наступні ланцюги постачання основного постачальника ЗАТ «Донагроімпекс»:

СПД – фізична особа- підприємець Корюк С.М., сума ПДВ 667031,1 грн. – перша ланка ланцюга, знаходиться на обліку у ДПІ у Київському районі м. Харкова, є посередником відвантаженої продукції, сума бюджетного відшкодування за листопад 2007 року складає 581489 грн., постачальником товару є ПВП «Квадро», сума ПДВ 649095 грн. – друга ланка ланцюгу, знаходиться на обліку у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, підприємство є посередником, постачальником є ВАТ «Е.Л.», сума ПДВ 518666,66 грн., третя ланка ланцюгу, знаходиться на обліку у ДПІ у Московському районі м. Харкова, підприємство є посередником, постачальником є ТОВ «Міжнародний Банк Комунікацій», сума ПДВ 516707 грн. – четверта ланка ланцюгу, знаходиться на обліку у ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, підприємство є посередником, постачальником товару є ПВП «Квадро» сума ПДВ 516707 грн. – п’ята ланка ланцюгу, знаходиться на обліку у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Оскільки податкові зобов’язання ПВП «Квадро» за результатами зустрічних перевірок не підтверджені, факт надмірної сплати до Державного бюджету податку на додану вартість у сумі 581489 грн. не встановлений, то відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення № 0002082340/0 від 07.07.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 581489 грн., яке виникло на підставі податкової декларації з ПДВ за листопад 2007 року.

Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності— зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 ст. 7. зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1. цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від*ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит – це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Даний факт також встановлений податковим органом в ході проведення перевірки і не спростовується в ході розгляду справи.

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність можливість включення до податкового кредиту сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), від їх фактичної сплати до бюджету продавцем товарів (робіт, послуг). У зв*язку з чим, посилання відповідача на відсутність у позивача права на податковий кредит у звязку із непідтвердженням перерахуванням до бюджету сум податку на додану вартість по ланцюгу придбання є необгрунтованим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЗАТ «Донагроімпекс» є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не доведений.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 9, 10, 11 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському району м. Донецька про визнання податкового повідомлення-рішення № 0002082340/0 від 07.07.2009 року недійсним задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0002082340/0 від 07.07.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 581489 грн .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» (83050, м. Донецьк, бул. Шевченка,4, код ЄДРПОУ 25333903) судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті і її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 05.10.2009 року у присутності представників сторін.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Мозговая Н. А.