Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2009 р. справа № 2а-4243/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретарі Мичак О.С.
за участю представника позивача Перешивайло О.О.
представників відповідача Панкова К.М.,Гриценко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Конті” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецька про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд,-
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство „Виробниче об’єднання „Конті” звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецька про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог валютного законодавства позивачем, за результатами якої був складений акт за № 169\15-16-23\2-25112243 від 19.02.2009 р. з питань дотримання термінів розрахунків в іноземній валюті, в якому йдеться про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) та п.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 р. (із змінами та доповненнями) за контрактом № 080508 від 08.05.2008 р.
З висновками акту позивач не погодився та підписав акт із запереченнями, про що надав відповідачу лист за № 455\11\128 від 19.02.2009 р.) з проханням переглянути висновки Акту перевірки в частині нарахування пені за перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за контрактом № 080508 від 08.05.2008 р.
Відповідач з зазначеними запереченнями не погодився та у проханні перегляду висновків акту перевірки в частині нарахування пені за перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за контрактом відмовив листом за № 6000\10\15-16-23\2 від 23.02.2009 р.
Позивач повідомляє, що 24.02.2009 р. він отримав рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000061313\6065\10\15-16-23\2 від 24.02.2009 р. від 24.02.2009 р. у розмірі 4213,15 грн.
Позивач з зазначеним рішенням не погоджується з наступних підстав.
Між позивачем та Фірмою «Aucouturier» SARL, Франція (Продавець) було укладено контракт № 080508 від 08.05.2008 р. на поставку запасних частин для обладнання. Відповідно до порядку оплати, який встановлено у розділі 4 Контракту, позивачем 26.06.2008 р. було здійснено передплату у розмірі 100% від загальної вартості контракту, що складає 3684,98 євро. П. 3 Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється протягом 10 тижнів з моменту здійснення передплати.
Рішенням відповідача за порушення вимог ч. 1 ст. 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) позивачу була нарахована пеня у розмірі 4213,15 грн. з розрахунку перевищення граничного терміну поставки товару з 24.12.2008 р. до 27.01.2009 р., що становить 35 календарних днів. При цьому, у своїх розрахунках відповідач базується на твердженні, що датою перетину товаром митного кордону України є дата, зазначена на вантажно-митній декларації № 700000014\9\000065, тобто 27.01.2009 р. Позивач з цим не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпортом товарів вважається купівля українськими суб‘єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб‘єктів господарської діяльності товарів з ввезенням цих товарів на територію України, а моментом здійснення імпорту – момент перетину товаром митного кордону України.
Тому, позивач вважає, що моментом (датою) імпорту є дата фактичного перетину товаром митного кордону України.
Крім того, станом на 14.01.2009 р. товар загальною вартістю 3684,98 євро, перетнув митний кордон України у повному обсязі, а тому твердження відповідача не відповідають дійсності.
Позивач просить визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2009 р. № 0000061313\6065\10\15-16-23\2 видане відповідачем.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що спірним питанням у правовідносинах між інспекцією та платником податків є дата перетину митного кордону при імпорті товарів, тобто яку дату вважати датою імпорту товарів.
У абзаці 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що момент здійснення експорту (імпорту)- момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Представники відповідача наполягають на тому, що Інструкція № 136, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. не спрямована на регулювання взаємовідносин між податковими органами та суб’єктами господарювання, однак її вимоги не можуть поширюватись на суб’єктів господарювання, оскільки вона містить в собі обов’язкові правові норми щодо забезпечення з боку НБУ порядку здійснення валютного контролю за імпортними операціями резидентів.
Позивач, на думку відповідача, необґрунтовано зауважує, що вимоги Інструкції № 136 стосуються дій виключно уповноважених банків як агентів валютного контролю, у зв’язку з чим вважає акт перевірки податкового органу, в якому міститься інформація щодо порушення вимог п. 3 Інструкції № 136 незаконним, оскільки, у п.7.10 Інструкції № 136 визначено, що банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки, товарів або об’єкта лізингу.
З огляду на це, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Позивач Закрите акціонерне товариство „Виробниче об’єднання „Конті” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, реєстрація проведена 22.10.1997 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради (а.с. 6), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 25112243 (а.с. 7).
Відповідач СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог валютного законодавства ЗАТ „Виробниче об’єднання „Конті”, за результатами якої був складений акт № 169\15-16-23\2-25112243 від 19.02.2009 року, в якому СДПІ зроблений висновок про те, що при виконанні контракту від 08.05.2008 р. № 080508 з Фірмою «Aucouturier» SARL, («Окутюрье») Франція у порушення вимог ст. 2 Закону України від 23 вересня 1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) та п. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (із змінами та доповненнями), допущено прострочену дебіторську заборгованість терміном на 35 днів у сумі 3684,98 євро.
Не погодившись з висновками, які відповідач виклав в акті, позивач листом від 19.02.2009 р. за № 455\11\128, надав йому заперечення до вищевказаному акті, в яких просив переглянути висновки акту перевірки в частині нарахування пені за перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за контрактом № 080508 від 08.05.2008 р.
Листом відповідача від 23.02.2009 р. за № 6000\10\15-16-23\2, позивачу було відмовлено у його проханні.
На підставі даного акту СДПІ по роботі с ВПП у м. Донецьку було прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000061313\6065\10\15-16-23\2 від 24.02.2009 року у вигляді пені в розмірі 4213,15 грн.
Суд вважає вказане рішення суб’єкта владних повноважень є недійсним з наступних підстав.
ЗАТ „Виробниче об’єднання „Конті” був укладений з фірмою «Aucouturier» SARL, Франція контракт № 080508 від 08.05.2008 р. на поставку запасних частин для обладнання. Відповідно до порядку оплати позивачем 26.06.2008 р. було здійснено передплату у розмірі 100% від загальної вартості контракту, що складає 3684,98 євро.
У відповідності до ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідач вважає, що позивачем були допущені порушення ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме, перевищення граничного терміну поставки товару на 35 календарних днів 27.01.2009 р. При цьому податковий орган вважає, що датою перетину товаром митого кордону України є дата, зазначена в вантажно-митній декларації № 700000014\9\000065, відповідно до якої митне оформлення товару здійснено 27.01.2009 р., та товар випущений у вільний обіг.
Судом встановлено, що поставка товару на загальну суму платежу 3684,98 євро за зазначеним контрактом була здійснена продавцем 14.01.2009 р.
Саме 14.01.2009 р. вантаж за зазначеним контрактом надійшов на митну територію України. Так, відповідно до відмітки митного органу на кордоні, а саме, Київської центральної спеціалізованої митниці, зазначеної накладній, що супроводжувала ввезення товару, датою перетину товаром митного кордону України є 14.01.2009 р.
Суд вважає, що датою імпорту слід вважати дату надходження на митну територію України, що й є фактичним перетином товаром митного кордону України.
Суд приходить до такого висновку, виходячи з положень п. 2 ст. 1 Митного кодексу України, який встановлює, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку, та п. 23 ст. 1, відповідно до якого, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
Згідно ст. 95 МК України переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Статтею 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” встановлено, що момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Суд не приймає до уваги доводи податкового органу, що датою імпорту є дата закінчення митного оформлення товару.
Аналіз зазначених вище положень законів дає суду підстави для висновку, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право на подальше їх використання власником на власний розсуд. Визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем – момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.
Таким чином, відміткою пункту пропуску Київської центральної спеціалізованої митниці про взяття товару під митний контроль України 14.01.2009 р. засвідчується факт та дата фактичного переміщення вантажу через митний кордон України.
Відповідальність за порушенням строків, передбачених ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлена ст. 4 цього Закону, відповідно до якої порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Судом встановлено, що позивачем не були порушені строки, передбачені ст. 2 зазначеного Закону, а тому відсутні підстави для нарахування пені.
З урахуванням викладених обставин суд визнає рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача недійсним.
Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов Закритого акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Конті” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецька про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити.
Визнати недійсним рішення про застосування до Закритого акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Конті” штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4213,15 грн. № 0000061313\6065\10\15-16-23\2, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку 24.02.2009 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Конті” 3 (три) гр. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 28 квітня 2009 року.
Повний текст постанови складено 03 квітня 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Галатіна О.О.
Судове рішення № 6828233, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 28.04.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4243/09/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: