Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2009 р. справа № 2а-1700/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретарі Мичак О.С.,
за участю:
представника позивача Волкова Г.В.,
представникавідповідача Антощук О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Квітень” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій протиправними та визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 08.01.2009 року № 0000042344\4, у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Квітень” звернулося до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій протиправними та визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 08.01.2009 року № 0000042344\4
В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначає, що спірне рішення було складене відповідачем на підставі акту виїзної позапланової перевірки від 19.06.2008 р. № 1685\23-4\31132432.
Позивач зі спірним рішенням не погоджується та повідомляє, що ним було оскаржене рішення за попереднім актом від 28.11.2008 р. № 2962\23-7\31132432 в Донецькому окружному адміністративному суді, який своєю постановою від 09.07.2008 р. визнав недійсним податкове повідомлення – рішення, а Донецький апеляційний адміністративний суд своєю постановою залишив постанову суду першої інстанції без змін.
Крім того зазначає, що у травні 2008 р. була проведена судова експертиза, яка визнала, що об’єкт будівництва не може використовуватись у якості жилого об’єкту.
Тому, просив суд визнати недійсним спірне рішення відповідача.
В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача з позовом не погодився, просив у його задоволенні відмовити, зазначивши, що в ході проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ „Квітень” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за період з 01.03.2008 року по 30.04.2008 року встановлено порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та завищено суму податкового відшкодування за березень 2008 року на суму 74494 грн., за квітень 2008 р. на 68177 грн.
Відповідач посилається на пп. 5.1.20 п. 5 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, яким визначено операції, що звільнені від оподаткування, зокрема це операції з поставки житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.
При цьому Відповідач зазначає, що під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:
а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.
Оскільки ТОВ „Квітень” (Замовник за умовами угоди), відповідно до укладеної угоди генпідряду з ТОВ „Майстер-Буд-Південь” (Генпідрядник за умовами угоди) від 16.05.2007 року № 14, зобов’язується надати Генпідряднику будівельний майданчик з винесеними межами земельно ділянки 22.06.2007 року, передати по акту 2 екземпляри проектно-кошторисної документації та в установлений угодою строк прийняти закінчені будівництвом роботи (об’єкт будівництва) та оплатити їх, Відповідач доходить висновку про те, що першою поставкою житла, відповідно до закону вважається поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок Виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок Замовника.
Відповідач наголошує на тому, що відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Підводячи підсумок Відповідач доходить висновку про те, що першою поставкою житла (об’єкту житлового фонду) є поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла ТОВ „Майстер-Буд-Південь” за рахунок замовника – ТОВ „Квітень”. Таким чином, операції з поставки житла (об’єкту житлового фонду) ТОВ „Квітень” на адресу будь-якого покупця не є першою поставкою в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та відповідно до пп. 5.1.20 цього ж Закону є звільненими від оподаткування.
Однак, як зазначає Відповідач, відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року до складу податкового кредиту ТОВ „Квітень” має віднести ту частку сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку із спорудженням жилого комплексу, яка відповідає частці використання житлового комплексу в оподатковуваних операціях, а саме в частині об’єктів загального призначення.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Квітень” (ідентифікаційний код 31132432) є юридичною особою та зареєстрований 11.10.2000 р. виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області.
Відповідно до Договору генпідряду № 14 від 16.05.2007 року, укладеного між ТОВ „Квітень” та ТОВ „Майстер-Буд-Південь”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Квітень” є замовником будівництва житлового комплексу з об’єктами громадського призначення по пр. Будівельників 141-А в м. Маріуполі.
В період з 02.06.2008 року по 13.06.2008 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя було проведено виїзну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ „Квітень” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за період з 01.03.2008 року по 30.04.2008 року”.
В ході перевірки Відповідач дійшов висновку про порушення товариством з обмеженою відповідальністю „Квітень” п. 5.1.20 п. 5.1 ст. 5, пп. 7.4.3 п. 7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за березень 2008 р. на 74494, 0 грн., по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008 р. на 68177,0 грн.; на порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено від’ємне значення різниці поточного звітного періоду яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у березні 2008 р. на 74494 грн., у квітні 2008 р. на 68177,0 грн.
На підставі зазначеного акту Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2009 року № 0000042344\4 про зменшення Позивачеві суми бюджетного відшкодування у розмірі 142671,0 гривень.
Як вбачається з акту від 19.06.2008 року № 1685\23-4\31132432 та письмових заперечень Жовтневої міжрайонної ДПЇ м. Маріуполя, приймаючи оскаржуване повідомлення-рішення Відповідач, виходив з того, що підпунктом 5.1.20 п. 5 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, визначено операції, що звільнені від оподаткування, зокрема це операції з поставки житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.
При цьому Відповідач, керуючись вищезазначеною нормою Закону, зазначає що під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:
а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.
Оскільки ТОВ „Квітень” (Замовник за умовами угоди), відповідно до укладеної угоди з ТОВ „Майстер-Буд-Південь” (Генпідрядник за умовами угоди) від 16.05.2007 року № 14, зобов’язується надати Генпідряднику будівельний майданчик з винесеними межами земельної ділянки 22.06.2007 року, передати по акту 2 екземпляри проектно-кошторисної документації та в установлений угодою строк прийняти закінчені будівництвом роботи (об’єкт будівництва) та оплатити їх, Відповідач доходить висновку про те, що першою поставкою житла, відповідно до закону вважається поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок Виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок Замовника.
Відповідач наголошує на тому, що відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Відповідач доходить висновку про те, що першою поставкою житла (об’єкту житлового фонду) є поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла ТОВ „Майстер-Буд-Південь” за рахунок замовника – ТОВ „Квітень”. Таким чином, операції з поставки житла (об’єкту житлового фонду) ТОВ „Квітень” на адресу будь-якого покупця не є першою поставкою в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та відповідно до пп. 5.1.20 цього ж Закону є звільненими від оподаткування.
Як зазначає Відповідач, відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року до складу податкового кредиту ТОВ „Квітень” має віднести ту частку сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку із спорудженням жилого комплексу, яка відповідає частці використання житлового комплексу в оподатковуваних операціях, а саме в частині об’єктів загального призначення.
З урахуванням наведеного, Відповідач вважає, що Позивачем в порушення пп. 5.1.20 п. 5.1 ст. , пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, завищено суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у березні 2008 року на 74494,0 гривень та у квітні 2008 р на 68177,0.
Однак суд не може погодитися з таким твердженнями Відповідача з огляду на таке.
Відповідно до пп. 5.1.20 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, звільняються від оподаткування операції зокрема з поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.
Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:
а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.
Статтею 4 Житлового кодексу України встановлено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Житловий фонд включає:
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);
жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);
жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);
квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Відповідно до статті 380 Цивільного кодексу України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Отже, виходячи з визначення об’єктів житлового фонду, передбаченого чинними законодавчими актами України, суд доходить висновку про те, що вимоги пп. 5.1.20 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року можуть застосовуватися тільки відносно операцій з об’єктами, які відповідають за своїми ознаками об’єктам житлового фонду, а саме – уявляють собою капітальні споруди, збудовані з дотриманням вимог законодавства і придатні для постійного в них проживання.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2008 р. по справі № 2-а-2972\08 за позовом ТОВ «Квітень» до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про скасування податкового повідомлення – рішення від 07.12.2007 р. № 00000222344\0 та визнання протиправним рішення про самостійне зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, з метою вирішення питання щодо відповідності житлового комплексу з об’єктами громадського призначення по пр. Будівельників 141-А в м. Маріуполі „Піонер”, забудовником якого виступає позивач у справі – ТОВ „Квітень” та встановлення документальної обґрунтованість висновків акту перевірки Жовтневої міжрайонної ДПІ м. Маріуполя від 28.11.2007 року № 2962/23-7/31132432 судом було призначено комплексну судово-будівельну та судово-економічну експертизи.
Відповідно до висновку комплексної судової експертизи № 180/24 від 14.05.2008 року по адміністративній справі № 2-а-2972/08 об’єкт будівництва, забудовником якого є ТОВ „Квітень”, на момент його огляду судовими експертами є фактично котлованом і частково фундаментом майбутнього будинку. Виконані роботи на даному етапі будівництва відповідають проектній документації і державним будівельним нормам. Як зазначають в своєму висновку судові експерти, пред’явлена для огляду споруда може бути використана у майбутньому як складова частина адміністративної споруди так і як складова частина житлового будинку. При цьому, на момент огляду об’єкт будівництва не може використовуватися як об’єкт житлового призначення.
До того ж у висновку комплексної судової експертизи зазначається, що у результаті проведеного дослідження висновки акті перевірки Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 2962/23-7/31132432 від 28.11.2007 року щодо порушення Позивачем пп. 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підтверджуються.
Таким чином позовні вимоги ТОВ «Квітень» були частково задоволені, в наслідок чого визнано недійсним спірне податкове повідомлення – рішення відповідача від 07.12.2007 р. за № 00000222344\0 про самостійне зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Не погодившись з зазначеною постановою, відповідач оскаржив її до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2008 р. апеляційна скарга Жовтневої МДПІ була залишена без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2008 р. залишена без змін.
Як передбачено приписами ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки комплексні судово-будівельна та судово-економічна експертизи були проведенні під час здійснення відповідачем виїзної позапланової перевірки позивача суд приймає до уваги висновки зазначених експертиз.
Виходячи з викладеного, суд вважає що податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя від 08.01.2009 року № 0000042344\4 слід визнати недійсним.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
На підставі ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність його дій, відповідно до чого позовні вимоги, заявлені ТОВ «Квітень» підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Квітень” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій протиправними та визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 08.01.2009 року № 0000042344\4 – задовольнити.
Визнати дії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя – протиправними.
Визнати податкове повідомлення – рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 08.01.2009 року № 0000042344\4 – недійсним.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Квітень”, 87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лавицького, 8/78, р/р 26009301515901 в філії „Іллічівське ГВ ПІБ в м. Маріуполь Донецької області”, МФО 334442, код ЄДРПОУ 31132432, судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 3 червня 2009 року.
Постанова виготовлена в повному обсязі 8 червня 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Галатіна О.О.
Судове рішення № 6827853, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 03.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1700/09/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: