Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2009 р. справа № 2а-14555/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Рябовол М.О.
за участю:
представника позивача – Коробцевої З.П.,
представника відповідача – Макаренко І.М., Кутафіної О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства містобудування архітектури та проектування м. Макіївки до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання рішення № 14 від 28.04.09 року незаконним та скасування,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Комунальне підприємство містобудування архітектури та проектування м. Макіївки, звернувся до суду з позовною заявою до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання рішення № 14 від 28.04.09 року незаконним та скасування.
В обґрунтування позову зазначило, що відповідачем 24.04.09 проведено перевірку комунального підприємства містобудування, архітектури та проектування м. Макіївки.
За результатами вказаної перевірки 28.04.2009 року було прийнято рішення № 114 від 28.04.09 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Підставою для застосування штрафних фінансових санкцій до КП „Градпроект” на суму у розмірі 4239,69 гривень за незаконне нарахування ПДВ за роботу по підготовці архітектурно - планувального завдання і штрафу у розмірі 8479,38 гривень, що складає загальну суму 12719,07 гривень, Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області вважає факт порушення вимог п. 3.2.6 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Пунктом 3.2.6 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено що операції по оплаті вартості державних платних послуг, що надаються фізичним та юридичним особам органами виконавчої влади та місцевого самоврядування і обов’язковість отримання яких встановлюється законодавством, не є об’єктом оподаткування.
Позивач не погоджується із прийнятим рішенням з огляду на наступне.
Комунальне підприємство містобудування архітектури та проектування м. Макіївки не є органом виконавчої влади і місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, та яким забороняється використовувати кошти, отримані від надання платних державних послуг будь яким іншим способом, окрім зарахування таких коштів до Державного бюджету.
Позивач є суб’єктом господарювання - юридичною особою, що здійснює господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого виконкомом Макіївської ради.
Позивач надає платні послуги , є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом, що видано Макіївською ОДПІ 26.01.2007 року.
У відповідності до п. 3.1.1. Закону України „Про ПДВ” всі платні послуги, що надаються КП „Містобудування”, повинні оподатковуватися ПДВ.
Відповідно, при нарахуванні ПДВ на вказаний вид робіт, як підготовка архітектурно-планіровоного завдання, не була порушена державна дисципліна цін, позивачем не була отримана безпідставна виручка.
На адресу відповідача була направлена відповідь на претензію на суму 12719,07 гривень та на спірне рішення, що підтверджується поштовим повідомленням № 2626327.
У відповіді вказано, що претензію відповідач не визнає та відхиляє як незаконно пред’явлену, зі спірним рішенням не погоджується, що також відображається у протоколі розбіжностей до акту перевірки № 248 від 24.04.2009 року.
Законність дій позивача також підтверджується листом Макіївської ОДПІ.
З огляду на викладене просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали суду заперечення відповідно до яких зазначили, що в ході перевірки дотримання порядку розрахунків з замовниками встановлено, що в результаті включення в тариф на послугу з надання АПЗ непередбаченого законодавством ПДВ, позивачем було порушено вимоги пп. 3.2.6 , п. 3.2 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” із змінами, що призвело до одержання небогрунтовано отриманої суми виручки у розмірі 4239,69 гривень.
Вважають вчинені дії в межах своєї компетенції, а спірне рішення законним, обґрунтованим та таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
Комунальне підприємство містобудування, архітектури та проектування зареєстровано виконкомом Макіївської міської ради у якості юридичної особи 02.03.1988 року, про що свідчить відповідне свідоцтво (а.с.19), присвоєно ідентифікаційний код 21951490, здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту затвердженого Макіївською міською радою 23.05.01 № 24/19 та зареєстрованого у виконавчому комітеті Макіївської міської ради (а.с.15-18).
Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого центрально-міським відділенням Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції, Комунальне підприємство містобудування, архітектури та проектування є платником податку на додану вартість з 26.01.2007 року (а.с.22).
У період з 13 квітня 2009 року по 24 квітня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області було проведено перевірку Комунального підприємства містобудування, архітектури та проектування (ідентифікаційний код 21951490), перевіряємий період з 01.01.2008 року по 24.04.2009 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт № 248 від 24.04.09.
Згідно вказаного акту встановлено порушення Комунальним підприємством містобудування, архітектури та проектування вимог пп. 3.2.6 п. 3.2 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року № 168/97-ВР – в результаті включення в тариф на послугу з надання АПЗ непередбаченого законодавством про податок на додану вартість, Комунальним підприємством містобудування, архітектури та проектування в період з 24.04.2008 року по 19.01.2009 року необґрунтовано отримана з замовників сума в розмірі 4239,69 гривень.
Відповідачем 28.04.2009 року на підставі вказаного акту прийнято рішення про застосування до Комунального підприємства містобудування, архітектури та проектування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 12719,07 гривень (а.с.9).
Правовою підставою прийняття вказаного рішення зазначено ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990 року № 507-ХІІ.
Як встановлено у судовому засіданні позивачем не оспорюється факт отримання вказаного рішення а також претензії на суму 12719,07 гривень (а.с.8).
24.04.2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено протокол розбіжностей до акту перевірки № 248 від 24.04.09 року (а.с.10).
11.06.2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 07/280 від 10.06.2009 року згідно якого позивач повідомляє, що він не є органом виконавчої влади та місцевого самоврядування, які утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів та яким забороняється використовувати кошти, що отримані від наданих платних державних послуг будь-яки іншим способом, окрім зарахування таких коштів до Державного бюджету. Зазначає, що підприємство надає платні послуги, є платником податку на прибуток на загальних підставах та є платником податку на додану вартість, та у відповідності до п. 3.1.1. Закону України „Про податок на додану вартість” всі платні послуги, що надаються підприємством повинні оподатковуватись ПДВ. Таким чином при нарахуванні ПДВ на вид робіт як підготовка архітекурно - планувального завдання, не була порушена державна дисципліна цін, підприємством не отримана необґрунтована виручка. Тому претензію на суму 12719,07 гривень не визнає та відхиляє повністю, як незаконно виставлену. Зі спірним рішенням не погоджується з тих же підстав (а.с.13).
Макіївська ОДПІ на запит позивача № 101/09 від 04.06.2009 року листом № 7995/10/31-013-2 повідомляє, що оскільки у Комунального підприємства містобудування, архітектури та проектування відсутній статус неприбуткової організації, якими зокрема є органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів відповідно до п.п. 7.11.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, підстави для застосування п.п. 3.2.6 Закону України „Про податок на додану вартість” відсутні, тобто виконані роботи є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (а.с.14).
Згідно до ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990 року № 507-ХІІ вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.п. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року № 168/97-ВР ” не є об'єктом оподаткування операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.
Відповідно до п.п.7.11.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном "державні послуги" слід розуміти будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. До терміну "державні послуги" не включаються податки, збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування".
Як вже було встановлено у судовому засіданні позивач не є органом виконавчої влади або місцевого самоврядування. Таким чином відповідач прийшов до хибного висновку про порушення позивачем п.п. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого ПКМУ від 13.12.2000 року № 1819 Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням.
У межах своєї компетенції Держцінінспекція організує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Міністру економіки.
Основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить моніторинг цін і тарифів на товари і послуги споживчого ринку, узагальнює його результати, готує пропозиції щодо вжиття заходів до стабілізації цінової ситуації;
у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обгрунтування;
надає органам виконавчої влади, суб'єктам господарювання методичну допомогу і рекомендації з питань додержання порядку формування, встановлення і застосування цін;
у межах своєї компетенції вносить пропозиції щодо скасування прийнятих органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування рішень з питань формування, встановлення та застосування цін і тарифів, що суперечать законодавству;
надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;
бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань ціноутворення та контролю за цінами;
вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;
розробляє плани та організує роботу своїх територіальних органів, надає їм методичну та практичну допомогу, контролює їх діяльність, вживає заходів до усунення виявлених недоліків і порушень, а також підвищення ефективності здійснення цього контролю;
здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;
вносить відповідним органам, уповноваженим вирішувати питання ціноутворення, пропозиції щодо вдосконалення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;
здійснює заходи щодо створення інформаційних систем і комп'ютеризації робіт у центральному апараті Держцінінспекції та її територіальних органах;
у межах своєї компетенції забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці та контроль за її збереженням;
організовує роботу з підготовки висновків щодо економічного обґрунтування витрат при формуванні цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів);
у межах своєї компетенції вносить Мінекономіки пропозиції щодо реалізації державної цінової політики;
вносить Мінекономіки пропозиції щодо запровадження або скасування державного регулювання цін (тарифів) на товари, роботи та послуги (за винятком товарів, робіт та послуг, регулювання цін на які здійснюється Кабінетом Міністрів України та національними комісіями регулювання природних монополій), а також скасування цін (тарифів), установлених з порушенням законодавства;
проводить цінові спостереження та аналіз економічно обґрунтованих витрат при формуванні цін (тарифів) на споживчому та товарних ринках;
застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
здійснює інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.
Крім того, здійснення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами відповідно до ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” віднесено до компетенції органів державної податкової служби.
Таким чином, відповідач в даному випадку діяв у порушення ст. 19 Конституції України, тобто не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме з перевищенням компетенції, наданої їм як суб’єкту владних повноважень.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку
Частиною 2. ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірність свого рішення, тому з огляду на вищенаведене, приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства містобудування архітектури та проектування м. Макіївки до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання рішення № 14 від 28.04.09 року незаконним та скасування,- підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-72, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Комунального підприємства містобудування архітектури та проектування м. Макіївки до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання рішення № 14 від 28.04.09 року незаконним та скасування, – задовольнити повністю.
Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 14 від 28.04.09 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 12719,07 гривень.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 жовтня 2009 року в присутності представників позивача та представника відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 21 жовтня 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Христофоров А.Б.
Судове рішення № 6827583, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 16.10.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14555/09/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: