Ухвала суду № 68274941, 10.08.2017, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/493/17

Провадження №2-а/0198/8/17

10.08.17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10.08.2017 року суддя Юр»ївського районногосуду Дніпропетровської області ОСОБА_1, ознайомившись з матеріалами адміністративної позовної заяви ОСОБА_2 до Юрївської селищної ради Юрївського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Юрївської селищної ради Юрївського району Дніпропетровської області від 24.07.2017 року № 26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника голови виконкому з питань діяльності виконавчих органів Юрївської селищної ради»;

- зобовязати Юрївську селищну раду Юрївського району Дніпропетровської області поновити позивачку на посаді заступника голови виконкому з питань діяльності виконавчих органів Юрївської селищної ради;

- стягнути з Юрївської селищної ради на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.07.2017 року по день поновлення на роботі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви зясовує чи відповідає позовна заява вимогам встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків коли його не належить сплачувати.

Так, безпосередньо в позові позивачем зазначено, що він відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 1 п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року, у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу, в розрахунку на місяць, для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року встановлено в розмірі 1600 грв..

Відповідно до п. п. 1 п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, яким надано пільги зі сплати судового збору.

Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачка звернулася до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення останньої з роботи, поновлення її на посаді, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а відтак позивачку звільнено від сплати судового збору лише в частині позовної вимоги про поновлення на роботі (посаді).

Звільнення позивачів від сплати судового збору у справах, що випливають із трудових відносин, а зокрема за позовними вимогами про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, частина 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачає.

Так, за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 01.09.2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, починаючи з 01.09.2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин не звільняються від сплати судового збору за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі (постанови ВСУ від 30.11.2016 року № 6-1121цс16, Ухвала ВССУ № 302/701/16 від 03.04.2017 року).

За своєю суттю середній заробіток за час вимушеного прогулу відноситься до компенсаційних виплат за порушення права на оплату праці, а тому заявлена позивачем позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підпадає під категорію пільгової та підлягає оплаті судовим збором.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви належного документа, який свідчив би про сплату судового збору в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачем не надано.

Наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 106 КАС України.

Відтак, позивачу позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід оплатити судовим збором за ставками встановленими для позовних заяв як майнового так і немайнового характеру.

Так, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є вимогою майнового характеру, однак заявляючи вказану вимогу позивачка не зазначила який розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно стягнути з відповідача на її користь, а тому їй слід визначитись який саме розмір середнього заробітку підлягає стягненню з відповідача і в залежності від цього сплатити судовий збір.

Суд звертає увагу позивачки на те, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, при цьому, враховуючи принцип юридичної визначеності, позовні вимоги мають бути конкретизовані без наявності тої чи іншої альтернативи чи абстрактності.

Прохаючи стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачка не зазначила в якому розмірі його необхідно стягнути, який середній заробіток вона мала до подання позову та не надала розрахунку цього середнього заробітку (його складових), а відтак адміністративний позов не містить змісту позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин якими обґрунтовуються позовні вимоги позивач надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, які не може самостійно надати із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. На підтвердження розміру середнього заробітку, що підлягає до стягнення з відповідача, його складових позивачкою не надано ( не зазначено) жодного доказу.

З огляду на дане позивачці слід конкретизувати зміст позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та викласти їх в позовній заяві належним чином, зазначивши який розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно стягнути з відповідача та виходячи з якого розрахунку, надавши на підтвердження вказаних обставин відповідні докази, а в разі неможливості - зазначити докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачу слід надати строк для усунення недоліків позову терміном 5 (пять) днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання вказаної ухвали позивачу слід визначитись з розміром позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та конкретизувати таку, виклавши зміст останньої належним чином, надавши на підтвердження вказаних обставин відповідні докази ( зазначити такі в разі неможливості подання таких), а також оплатити позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судовим збором у встановленому Законом розмірі, надавши суду оригінали квитанцій про сплату судового збору, при цьому судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами:

- отримувач коштів - УДКСУ у Юрївському районі;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 36877575;

- банк отримувача - ГУДКУ у Дніпропетровській області м. Дніпро;

- код банку отримувача (МФО) - 805012;

- рахунок отримувача - 31213206700379;

- код класифікації доходів бюджету 22030101.

На підставі викладеного, керуючись ст. 106,ст. 108 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_2 до Юрївської селищної ради Юрївського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху та встановити строк для усунення вищевказаних недоліків позову терміном 5(п'ять) днів з дня отримання позивачем копії цієї ухвали.

Копію ухвали про залишення позову без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

На ухвалу суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: С.О.Маренич