Ухвала суду № 68273753, 01.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 серпня 2017 року м. Київ К/800/26557/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у справі №826/489/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Під час перевірки касаційної скарги Державної фіскальної служби України було встановлено її невідповідність вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору, який сплачено не в повному обсязі.

За приписами ч. 5 ст. 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року (редакція діє з 01.09.2015 року), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що при поданні позовної заяви ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, становила 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01 січня 2016 року встановлено 1378,00 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи вимоги адміністративного позову майнового та немайнового характерів, судовий збір за подання відповідної касаційної скарги становить 26240,65 грн.

До касаційної скарги додано платіжне доручення від 22 вересня 2016 року №1603 про сплату судового збору на суму 1653,60 грн.

Крім того, скаржник зазначає, що здійснив відповідну доплату судового збору, однак відповідного платіжного доручення про сплату судового збору в повному обсязі до матеріалів касаційної скарги не додає.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Мотивуючи клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на те, що Державна фіскальна служба України не мала коштів на сплату судового збору, у зв'язку з чим у грудні 2016 року Вищий адміністративний суд України повернув попередню касаційну скаргу.

Будь-яких обґрунтувань щодо неможливості сплати судового збору після грудня 2016 року (більше півроку) скаржником не зазначено. При цьому, не надано доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, скаржнику слід навести суду касаційної інстанції поважні підстави та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, доплатити судовий збір, або надати відповідне платіжне доручення про сплату судового збору в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила ст. 108 цього кодексу, а саме, постановляється ухвала про залишення скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у справі №826/489/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали.

Суддя Вищого адміністративного

суду України Н.Є. Маринчак