Постанова № 68271505, 14.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 р. Справа № 804/4963/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Дніпропетровській митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АТБ-маркет» у серпні 2016 року звернулося до суду з позовом, в якому просило: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110100001/2016/200022/1 від 01.04.2016; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100001/2016/00030 від 01.04.2016; судові витрати, які повязані зі сплатою судового збору у розмірі 2756,00 грн. присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС України.

В обґрунтування позову ТОВ «АТБ-маркет» зазначило, що при митному оформленні товару має застосовуватись основний метод визначення митної вартості - задекларований позивачем за ціною контракту. Позивачем до митної декларації були надані усі належним чином оформлені документи, які дозволяють достовірно визначити митну вартість товару за ціною договору. При цьому митний орган під час здійснення митного контролю жодним чином не обґрунтував неможливості визначення митної вартості товару за основним методом та не мав законних підстав для витребування додаткових документів.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, де зазначив, за результатами проведеної перевірки документів наданих позивачем під час митного оформлення товарів встановлено відсутність відомостей про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів та неможливість проведення обчислення формування ціни товару на заявленому рівні згідно наданих документів, у звязку з чим, відповідачем було прийняті оскаржувані рішення. При їх прийнятті посадові особи відповідача діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. На підставі викладеного, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник позивача не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та наявність клопотання від позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «АТБ-маркет» та NEFIS AGRO GIDA LTD. STI., Туреччина, 25 травня 2015 року укладено зовнішньоекономічний контракт № 2935-BL/TR, за умовами якого продавець зобовязується поставити товари, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 2.3 контракту найменування, ціна і кількість поставленого товару обумовлюється сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему поставку та є невідємною частиною вказаного договору.

ТОВ «АТБ-маркет» та NEFIS AGRO GIDA LTD. STI., Туреччина, 02 лютого 2016 року було підписано Специфікацію до вищевказаного контракту щодо поетапної поставки крупи булгур в 50 кг мішках у кількості 125000,00 кг за ціною 0,385 дол. США/кг на загальну суму 48125,00 дол. США на умовах постави FOB Mersin (Інкотермс 2010).

З метою митного оформлення партії товару поставленого за контрактом № 2935-BL/TR, декларантом ТОВ «АТБ-маркет» було подано до відповідача вантажну митну декларацію № 110100001/2016/207240 від 30.03.2016, в якій заявлено митну вартість товару за ціною договору (контракту) у розмірі 0,4001 дол. США за кг.

Проте Дніпропетровською митницею ДФС було прийнято рішення № 110100001/2016/200022/1 від 01.04.2016, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість товару за резервним методом, що становить 0,5998 дол. США за кг, з урахуванням того, що оскільки рівень митної вартості подібного товару, раніше визначений митним органом, з урахуванням країни походження, найменування (сорту) товару, виробника, обсягу ввезення у наближений до митного оформлення час за митною декларацією № 11010000/2016/202703 від 08.02.2016.

На підставі вказаного рішення відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110100001/2016/00030 від 01.04.2016.

Товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобовязання за митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, визначених Дніпропетровською митницею ДФС відповідно до рішення № 110100001/2016/200022/1 від 01.04.2016 (МД № 110100001/2016/207471).

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу, правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу

Статтею 52 визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296 визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та обєктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів Дніпропетровська митниця ДФС дійшла висновку про неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору, оскільки митним органом встановлено невідповідності відомостей у наданих документах, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем митному органу на підтвердження заявленої митної вартості товару та методу її визначення разом з ВМД № 110100001/2016/207240 від 30.03.2016 було надано: контракт № 2935-BL/TR від 25.05.2015, міжнародну автомобільну накладну № 6983 від 28.03.2016, коносамент № GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016, комерційну пропозицію № 2016020 від 01.02.2016, заявку на перевезення № 9646/36 від 05.03.2016, заяву на страхування № 159 від 18.03.2016, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 11/63 від 30.03.2016, інвойс № 089273 від 03.03.2016, пакувальний лист б/н від 03.03.2016, специфікацію № 8 від 02.02.2016, договір страхування № 01г6д від 28.03.2016, договір (контракт) про перевезення № 02-2015-7 від 02.07.2015, сертифікат про походження товару ММ 0146183 від 03.03.2016, сертифікат якості від 03.03.2016.

У результаті проведеного контролю митним органом встановлено, що документи, надані на підтвердження митної вартості, не містять достатньої інформації, необхідної для достовірного визначення числових значень складових митної вартості.

Враховуючи виявлення розбіжностей та невідповідностей, митницею здійснено висновок, що надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у звязку із чим запропоновано надати (за наявності) додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; переклади документів відповідно до ст. 254 МК України.

Листом № 1 від 01.04.2016 ТОВ «АТБ-маркет» повідомило митний орган про неможливість подання додаткових документів у десятиденний термін.

Так, проведеною митним органом перевіркою повноти включення транспортної складової до заявленої декларантом митної вартості товару встановлено відсутність документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару, адже до митного оформлення ТОВ «АТБ-маркет» надано договір перевезення № 02-2015-7 від 02.07.2015 укладений з ТОВ «Фосдайк Груп», тоді як згідно з наданим коносаментом № GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 безпосереднім перевізником товару є суднохідна лінія «GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd». Також підтверджено перевантаження контейнерів з одного транспортного засобу на інший (коносамент № ISTODS000017 від 25.03.2016), водночас не надано документального підтвердження включення вказаних витрат до митної вартості товару.

Судом встановлено, що за умовами зовнішньоекономічного договору № 2935-BL/TR від 25.05.2015 та специфікацією № 8 від 02.02.2016 поставка товару здійснюється на умовах FOB Mersin (Інкотермс 2010), які передбачають, що покупець самостійно укладає та сплачує послуги щодо перевезення вантажу.

ТОВ «АТБ-маркет» з ТОВ «Фосдайк Груп» 02 липня 2015 року було укладено договір транспортного експедування № 02-2015-7, згідно з пунктом 1.2. якого, перелік послуг та інформація про послуги вказуються у заявці на перевезення вантажу, яка є невідємною частиною договору.

Згідно з пунктом 2.1.1. Договору № 02-2015-7 від 02.07.2015, експедитор має право здійснювати підбір перевізників та укладати договори на перевезення вантажів для виконання заявок клієнта.

Пунктом 2.1.8. договору встановлено, що експедитор після надання послуг надає клієнту міжнародну товарно-транспортну накладну (при автомобільному перевезенні) або коносамент (при здійсненні морського перевезення).

Таким чином, суд зазначає, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом № GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016, а саме «GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd», адже позивач не зобовязаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обовязки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ «Фосдайк Груп».

При цьому, судом встановлено, що за заявкою № 9646/36127 від 05.03.2016, яку було подано до митного органу під час митного оформлення партії товару та згідно з рахунками на оплату № 141/1 та № 141/2 від 29.03.2016, які містяться в матеріалах справи до послуг перевезення за договором № 02-2015-7 від 02.07.2015 включено морське перевезення за межами території України, навантажувально-розвантажувальні роботи, ТЕО в порту, авто доставка по території України, винагорода експедитора, що свідчить про включення до митної вартості товару всіх витрат на його транспортування.

Наявні документи також спростовуються доводи митного органу щодо ненадання декларантом документального підтвердження включення витрат перевантаження контейнерів з одного транспортного засобу на інший (коносамент № ISTODS000017 від 25.03.2016) до митної вартості товару, оскільки навантажувально-розвантажувальні роботи включені до вартості послуг з перевезення.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ «Фосдайк Груп» № 7 від 01.04.2016, в якому міститься інформація, що всі можливі витрати на перевалку, розвантаження, навантаження, зберігання контейнерів у проміжних портах, а саме Alexandria, Egypt включені до вартості послуг морського перевезення, обумовлених в заявці до договору № 02-2015-7 від 02.07.2015.

Тож митний орган в оскаржуваному рішенні зазначив, що у висновках експертних організацій ДП «Держзовнішінформ» № 111/63 від 30.03.2016 та Дніпропетровської ТПП № ГО-1502 від 29.03.2016 не врахована кон'юнктура ринку та не наведено порівняльних аналізів та графіків цін. Крім того висновок експерта № ГО-1502 від 29.03.2016 ґрунтується на інформації інтернет ресурсів: www.alibaba.com, який є онлайн платформою для бізнесу, дає можливість створювати профілі всім користувачам, що унеможливлює перевірку ідентифікації компанії, її діяльності, цінових даних, розміщених на сайті; www.21food.com та www.tekbulgur.com, не містять цінової інформації на заявлений до митного оформлення товар.

Суд зазначає, що відповідно до висновку Дніпропетровської ТПП № ГО-1502 від 29.03.2016 ринкова вартість поставленого позивачем товару відповідає заявленій під час декларування та митного оформлення митній вартості товару, така ж інформація міститься у висновку ДП «Держзовнішінформ» № 111/63 від 30.03.2016, при цьому відповідачем не визначено жодних норм діючого законодавства, методів чи стандартів оцінки, які були порушені експертами і на підставі яких висновки не можуть бути взяті до уваги. Крім того, вказані документи не віднесені до основних, які підтверджують митну вартість товарів та визначені в ч. 2 ст. 53 МК України, а лише додатково надаються декларантом з метою підтвердження митної вартості товару та у випадку їх наявності.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються висновки митного органу про невідповідність відомостей у наданих документах, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, що оцінюється.

Також суд зазначає, що на підставі наданих документів на підтвердження митної вартості товару контролюючий орган може в повній мірі здійснити перевірку правильності визначення декларантом митної вартості товару, жодних недоліків, що стосуються числового визначення заявленої митної вартості товару чи розрахунку митної вартості, останні не містять.

Отже, позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Також суд зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, митний орган жодним чином не обґрунтував неможливість застосування основного методу при визначенні митної вартості товару та всіх інших у їх послідовності, що свідчить про безпідставність застосування субєктом владних повноважень резервного методу.

Крім того, суд зазначає про відсутність законних підстав для витребування митним органом у декларанта додаткових документів.

З аналізу норм Митного кодексу України вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Митним органом жодним чином не доведено та необґрунтовано, як саме додатково витребувані виписки з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; переклади документів відповідно до ст. 254 МК України можуть усунути розбіжності та невідповідності, які мають місце на думку контролюючого органу, щодо саме транспортної складової митної вартості товару.

Крім того, судом встановлено, що митне оформлення всіх наступних партій товару поставлених позивачем відповідно до специфікації № 8 від 02.02.2016 до контракту № 2935-BL/TR від 25.05.2015 за ВМД № 110100001/2016/207964 та № 110100001/2016/207965 від 08 квітня 2016 року було здійснено за митною вартістю, заявленою декларантом за основним методом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № 110100001/2016/200022/1 від 01.04.2016 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100001/2016/00030 від 01.04.2016, є такими, що суперечить закону та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110100001/2016/200022/1 від 01.04.2016, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100001/2016/00030 від 01.04.2016, прийняту Дніпропетровською митницею ДФС.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» документально підтверджені судові витрати в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот пятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1