Ухвала суду № 68268289, 07.08.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/12349/16-ц Головуючий у І інстанції Кошель Л. М.Провадження № 22-ц/780/3202/17 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.Категорія 26 07.08.2017

УХВАЛА

Іменем України

07 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого Лівінського С.В.

суддів: Журби С.О.

Фінагеєва В.О.

за участю секретаря судового засідання Вергелес О.А.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 10 лютого 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з наведеним позовом.

Послався на те, що відповідно до кредитного договору б/н від 16 лютого 2012 року ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 8 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% відсотків на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В порушення вимог закону та договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 46703,15 грн, з яких: 6809,17 грн - заборгованість за кредитом; 35193,83 грн - заборгованість за відсотками; 2тис. грн заборгованість за пенею та комісією; 500 грн штраф фіксована частина; 2200,15 грн штраф процентна складова.

Просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 10 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції, через порушення норм матеріального та процесуального права скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідач рішення суду не оскаржив, в судове засідання він не з'явився, про дату та час розгляду справи сповіщений належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджало розглядові справи.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження укладення з відповідачем договору банківських послуг б/н від 16 лютого 2012 року.

Колегія суду з цими висновками районного суду погодилася і виходила при цьому з такого.

Згідно з положеннями ст. ст. 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

У відповідності до положень статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна із сторін повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст. 57, 212 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відео записів, висновків експертів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 58 цього ж кодексу, передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Крім того, у ч. 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, місцевий суд розглянувши даний спір та, оцінивши докази по справі щодо їх належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до правильного висновку про не доведеність банком своїх позовних вимог.

Міськрайонним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач по справі позов не визнав повністю, а позивач, не зважаючи на його доводи в апеляційній скарзі, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження укладення з відповідачем договору банківських послуг б/н від 16 лютого 2012 року, що останній брав на себе зобов'язання за договором кредиту.

Висновок місцевого суду, що надані банком заява клієнта та інші матеріали, не містять доказів того, що відповідач отримав платіжну картку, підписавши її у спеціально відведеному місці, та ПІН- код, заява не містить номер картки, яку, за твердженням позивача отримав відповідач, а Умови і правила надання банківських послуг та довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», на які посилається позивач як на складову договору банківських послуг, підпису позивача не містять, а також, що факт пролонгування кредитної картки та її отримання відповідачем позивачем не підтверджений, являється правильним.

Не можна визнати належними і допустимими доказами на підтвердження доводів апеляційної скарги також і надані позивачем до апеляційного суду фото клієнта з продуктом/картою, оскільки цей низької якості документ, всупереч посиланням позивача, не містить беззаперечних даних про особу, що знаходиться на фото, місця її знаходження та реквізитів документу, який вона тримає в руці, а згідно з п. п. 2.1.1.2.5. Умов і правил надання банківських послуг, банк мав право на будь-якій стадії оформлення картки відмовити клієнту без пояснення причин у її видачі або перевипуску.

Те саме стосується складеної позивачем виписки по рахунку коштів на платіжній картці 5211****9077 за період з 01.01.1999 по 01.05.2017., оскільки виписка на містить даних, про те, що приведені в ній операції виконано саме відповідачем, і за вимогами п. п. 2.1.1.2.10., встановлених самим же банком Умов і правил надання банківських послуг, відсутність підпису на карті являється безумовною підставою до відмови у проведенні операції з використанням карти.

Не зважаючи на доводи позивача, на виконання вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи з'ясуванню обставин справи: роз'яснив особам, які брали участь у справі, їх права та обов'язки, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій та сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Однак клопотань, в тому числі, щодо призначення по справі експертизи заявлено не було.

Таким чином, апелянтом, в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не зважаючи на його позицію в апеляційній скарзі, не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому, керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 10 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя С.В. Лівінський

судді: С.О. Журба

В.О. Фінагеєв