Ухвала суду № 68266090, 10.08.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №316/775/17 Головуючий у 1 інстанції: Капустинський М.В.

Провадження № 22-ц/778/3185/17 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С., Кочеткової І.В.

при секретарі: Ващенко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 червня 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 червня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вивчивши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем по справі є Міністерство внутрішніх справ, розташоване за адресою: вул. Академіка Богомольця, б.10 у м. Київ. Згідно з п. 15 Положення про Міністерство внутрішніх справи України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015р. № 878: Міністерство внутрішніх справ України є юридичною особою публічного права.

Тому суд вважав, що на даний спір розповсюджуються вимоги ч. 2 ст.109 ЦПК України, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись з огляду на наступне.

Територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК України).

За змістом ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди (ч. 3 ст. 110 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала (ст. 115 ЦПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли справа не підсудна цьому суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 100 000 грн.

Саме позивач визначає підставу та предмет позову, а тому якщо у позовній заяві міститься посилання на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, право вибору суду для звернення з таким позовом належить позивачу.

Частина 3 ст. 110 ЦПК України не містить розмежування стосовно того звертається позивач з позовом про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, тобто ця адреса перебуває в межах територіальної підсудності Енергодарського міського суду.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що висновок судді про наявність достатніх підстав для повернення позовної заяви є помилковим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у відповідності до вимог ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України з направленням справи до цього ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 червня 2017 року про повернення позовної заяви позивачу ОСОБА_2 - скасувати, матеріали за цим позовом направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: