Постанова № 6825982, 21.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2009 р.                                                                       справа № 2а-6803/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Абралава Н.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу запозовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської об,єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.08р. №0000471530/0 та спонукання до вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Макіївської об,єднаної державної податкової інспекції про скасування частково податкове повідомлення-рішення від 11.06.08р. №0000471530/0 та спонукання до вчинення певних дій.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Макіївською об,єднаною державною податковою інспекцією було необґрунтовано нараховані штрафні санкції. По декларації за лютий 2008р. позивачем самостійно заявлено податкових зобов,язань з податку на додану вартість 6552147,00 грн., заборгованість з урахуванням фактично сплачених та переплачених сум складає 1550686,48 грн. Платіжним дорученням №667 від 30.05.2008р. позивачем сплачена сума 1247239,00 грн. за призначенням платежу ПДВ в держбюджет по строку 31.05.2008р. по декларації за квітень 2008р. Відповідачем не враховано призначення платежу, що вказано в платіжному дорученні № 667 від 30.05.2008р., а зараховано в погашення заборгованості по декларації позивача з ПДВ за лютий 2008р. Кошти сплачені ДП «Макіїввугілля» платіжним дорученням № 672 від 30.05.2008р. у сумі 250000,00 грн. за призначенням платежу ПДВ до держбюджету по строку 31.05.2008р., відповідачем спрямовані у рахунок погашення пені у розмірі 160500,00 грн.

Вважає, що у податкового органу відсутні правові підстави самостійно, без згоди платника податків, спрямувати перераховані останнім грошові кошти на інші цілі, ніж вказані у платіжному документі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог посилаючись на наступне. Макіївською ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов,язань по податку на додану вартість ДП «Макіїввугілля». За результатами перевірки складено акт №3601/15/32442295 від 10.06.2008р. та сформоване податкове повідомлення-рішення №0000471530/0 від 11.06.2008р. на суму 261724,53 грн. При перевірці використані декларація з податку на додану вартість за лютий 2008р., особовий рахунок за 2008р., рішення ДПА у Донецькій області №52/24-113 від 28.03.08р., договір про розстрочення податкового зобов,язання №66/10/24 від 28.03.08р., акт про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов,язань з ПДВ №3233/15/32442295 від 23.05.08р. В ході проведення перевірки встановлено порушення ДП «Макіїввугілля» граничного строку сплати узгодженого податкового зобов,язання. Кошти сплачені платіжним дорученням № 672 від 30.05.08р. надійшли у рахунок погашення податкового боргу та пені по декларації за лютий 2008р. Вважає, що кошти, що надійшли на сплату зобов,язань з податку, збору (обов,язкового платежу), спрямовується на погашення податкових зобов,язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов,язань, так і податкових зобов,язань, розрахованих контролюючим органом.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, Державне підприємство «Макіїввугілля» (ЄДРПОУ 32442295) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29.04.2003 року, про що йому було видане свідоцтво про державну реєстрацію, перебуває на обліку в Макіївської об,єднаної державної податкової інспекції.

10.06.2008р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку Державного підприємства «Макіїввугілля» з питань своєчасної сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість. Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.00 р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання по сплаті з податку на додану вартість у сумі 1308622,66 грн. з затримкою більш 60 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. В зв’язку з порушенням законодавства до позивача застосовані штрафні санкції на суму 261724,53 грн. та винесене податкове повідомлення-рішення від 11.06.08р. №0000471530/0 на суму 1308622,66 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в платіжному дорученні від 30.05.2008р. № 667 було призначення платежу «ПДВ у держбюджет по строку 31.05.2008р. Декларація за квітень 2008р.»; в платіжному дорученні № 672 призначення платежу «ПДВ у держбюджет по строку 31.05.2008р. погашення за графіком (між сторонами укладений договір про розстрочення податкових зобов,язань від 28.03.2008р. та прийнято рішення податкового органу № 52/24-113 від 28.03.2008р. про надання розстрочення сплати податкових зобов,язань).

          Відповідно до статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХП, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

          Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законам терміни згідно статті 9 наведеного Закону.

          Спеціальним Законом про оподаткування, який регулює порядок сплати зобов’язань платників податків є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-Ш.

          Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-          при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-          при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-          при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з цим, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

В зв’язку з чим, суд зазначає, що податковий орган не мав права змінювати призначення платежу за платіжними дорученнями від 31.03.2008р. № 359, № 418 (ПДВ в держбюджет по строку 01.04.2008р. Декларація за лютий 2008р.), від 30.05.2008р. №667, №672 (ПДВ у держбюджет по строку 31.05.2008р. Декларація за квітень 2008р.). За таких обставин застосування податковою інспекцією штрафної санкції за вказаними платіжними дорученнями у сумі 261724,53 грн. є протиправним.

Відповідно до пункту 3.8 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976) реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської об,єднаної державної податкової інспекції про скасування частково податкове повідомлення-рішення від 11.06.08р. №0000471530/0 та спонукання до вчинення певних дій підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської об,єднаної державної податкової інспекції про скасування частково податкове повідомлення-рішення від 11.06.08р. №0000471530/0 та спонукання до вчинення певних дій задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Макіївської об,єднаної державної податкової інспекції від 11.06.2008 року №0000471530/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 243 480 грн. 45 коп.

Зобов,язати Макіївську об,єднану державну податкову інспекцію внести зміни до облікової картки платника податку на додану вартість – ДП «Макіїввугілля», а саме виключити із картки особового рахунку з податку на додану вартість платника податків кошти в сумі 160500,00 грн., що направлені на погашення пені, та направити їх на погашення заборгованості з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Папазова Г.П.