Рішення № 68258561, 10.08.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23074/16-ц

Провадження № 2/522/967/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

10 серпня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді: Бойчука А.Ю.,

при секретарі; Іскрич В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОНОМГАРАНТ» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, ч.3 ст.209, ст.ст. 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди у володінні квартирою АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОНОМГАРАНТ» (код ЄДРПОУ: 40219995), судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1378 гривень.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, який не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А.Ю. Бойчук

Справа № 522/23074/16-ц

Провадження № 2/522/967/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді: Бойчука А.Ю.,

при секретарі; Іскрич В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОНОМГАРАНТ» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЕКОНОМГАРАНТ» в особі представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні квартирою АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2.

Свої позовні вимоги обґрунтовую тим, що 27 жовтня 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОНОМГАРАНТ» відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 набуло у власність нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. У вищевказані квартирі зареєстровано одну особу - ОСОБА_2. Реєстрація ОСОБА_2 у вищевказаній вище квартирі позбавляє ТОВ «ЕКОНОМГАРАНТ» можливості повноправно здійснювати свої права власника, на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатись належним нерухомим майном придбаним для вільного використання та проживання в ньому, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги пітримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе, у відповідності до ст.224 ЦПК України, та зі згоди позивача провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

27 жовтня 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОНОМГАРАНТ» відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 набуло у власність нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач ОСОБА_5, що підтверджується довідкою зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 26 жовтня 2016 року.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема можуть бути припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку, або іншим способом.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ч.2 ст. 64 Житлового кодексу Української РСР до членів сім'ї наймача (власника) належать дружина наймача (власника) їх діти та батьки. Членами сім'ї наймача (власника) можуть бути визнані інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем (власником) і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до статті 150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Стаття 41 Конституції України гарантує право володіння та користування своєю власністю, а також вказує що право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до п.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Стаття 391 ЦК України надає власнику майна право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Реєстрація місця проживання відповідача у квартирі, що належить позивачу, позбавляє його можливості вільно розпоряджатися своїм майно та реалізовувати своє право власності у повному обсязі.

За п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідача слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, ч.3 ст.209, ст.ст. 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди у володінні квартирою АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОНОМГАРАНТ» (код ЄДРПОУ: 40219995), судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1378 гривень.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, який не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А.Ю. Бойчук