Ухвала суду № 68255653, 01.08.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5045/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

судді – Монич О.В.

при секретарі Пассер М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії головного державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, зацікавлена особа ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Хайнас Романа Михайловича Ужгородського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, мотивуючи її тим, що 15.04.2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/14588/13-ц прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Родовід Банк» суми боргу в розмірі 31435,17 грн.

26.02.2016 р. на підставі даного рішення АТ «Родовід Банк» отримав виконавчий лист.

АТ «Родовід Банк» звернувся до Ужгородського міського ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

16.05.2017 року АТ «Родовід Банк» отримав повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання від 06.12.2016 року, яке винесене головним державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_2

Підставою для винесення повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання є те, що виконавчий документ на виконання надійшов без квитанції про сплату авансового внеску.

Враховуючи вищевикладене скаржник вважає, що головним державним винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання з порушенням норм матеріального та процесуального права, яка має бути скасована з наступних підстав.

Зазначає, що відповідно до ч. 2ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»від сплати авансового внеску звільняються державні органи. Законодавством не визначено поняття «державні органи» Конституціята закони України визначають поняття «органи державної влади» та «органи місцевого самоврядування». Разом з тим, АТ «Родовід Банк» в розмірі 99,9 відсотків належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України, який є центральним органом виконавчої влади і, здійснюючи право власника, формує його органи управління в повному складі із представників Держави, тобто державні органи.

Також стягувач вказує, що на підставі ч. 1 ст.36 та ч. 2 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набув всіх повноважень органів управління банку з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення, а його уповноваженій особи делеговані повноваження вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління банку.

Таким чином, на думку скаржника, при примусовому виконанні рішення суду на підставі виконавчого документа за заявою АТ «Родовід Банк» згідно з ч. 2ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»стягувач звільнений від сплати авансового внеску.

Посилаючись на вказане, просить визнати незаконними дії головного державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 06.12.2016 року та скасувати постанову головного державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_2 від 06.12.2016 року про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання.

В судове засідання представник ПАТ «Родовід Банк» не зявилася, надала суду заяву відповідно до якої заявлені в скарзі вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та розглянути справу у її відсутності.

Представник Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області в судове засідання не зявився, надав суду заперечення відповідно до яких проти задоволення скарги заперечує, вважає, що дії державного виконавця є правомірними та вчинені у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Просив відмовити у задоволенні скарги та розглянути без участі представника Ужгородського МВ ДВС.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ (ст. ст. 383,384 ЦПК України).

Судом встановлено, що 26 лютого 2016 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист у справі № 308/14588/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» суми боргу в розмірі 31749,52 грн.

Представник стягувача ПАТ «Родовід Банк» звернувся до МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь банку суми боргу, у розмірі 31749,52 грн.

Повідомленням головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 від 06.12.2016 року ВП № 53024151 виконавчий документ: виконавчий лист №308/14588/13-ц, виданий 26.02.2016, повернуто без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За ч. 2 вказаної статті закону до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеруу розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи.

Від сплати авансового внеску, крім визначених у абзаці 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачів, також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Орган держави (державний орган) це організаційно і структурно уособлена частина державного механізму, яка наділена в установленному Конституцією України порядку державно-владними повноваженнями, правовими і матеріально-фінансовими ресурсами для реалізації завдань і функцій державної влади.

Конституція України регламентує такі основні складові організації і діяльності органів державної влади: а) закріплює загальне призначення цих органів як засобу, інструменту реалізації народовладдя, народного суверенітету (ст. 5); б) встановлює основні принципи їх організації і діяльності (поділ влади, участь громадян в управлінні державою, законність діяльності тощо) (статті 5, 6, 19); в) розмежовує повноваження загальнодержавних і місцевих органів (статті116,119 Конституції); г) встановлює структуру державних органів і правовий статус найважливіших з них: Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Конституційний Суд (розділи 4, 5 6, 12).

Система державних органів утворює державний апарат. Основоположною ознакою належності державного органу до державного апарату є наявність у органу держави державно-владних повноважень. Головні з них закріплені вКонституції України.

Державно-владні повноваження характеризуються тим, що:

а) порядок формування і діяльність органу, його структура і компетенція закріплюються нормами права, насамперед конституційного;

б) орган держави наділяється правом видання юридичних актів, які є обов'язковими для виконання суб'єктами права (закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів тощо);

в) встановлені цими нормативно-правовими актами приписи забезпечуються засобами переконання, виховання, а за необхідностіможливості застосування примусової сили держави;

г) державний орган при реалізації своїх функцій і повноважень спирається на матеріально-фінансове забезпечення своїх приписів (наприклад, фонди держави, кошти державного бюджету України тощо). Примусовий характер владних повноважень державного органу, його монополія на застосування насильства принципово відрізняє його від інших політичних і суспільних інститутів.

З огляду на вказане, скаржник ПАТ «Родовід Банк» не має зазначених вище характеристик державного органу, оскільки не наділений державно-владними повноваженнями та його діяльність не спрямована на виконання функцій держави.

Належність державі 99,9 відсотків ПАТ «Родовід Банк», про що вказується у поданій скарзі, не наділяє скаржника державно-владними функціями, а тому доводи скарги є необґрунтованими.

У розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000№2121-III банк це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків, при цьому, банківська система Українине включає в себе ані органи державної влади, ані державні органи, які за своєю суттю є тотожніми (ст. 4 закону). Крім того, за положеннями ст. 5 вказаного закону держава не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями держави, якщо інше не передбачено законом або договором , а органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.

У розумінні ст. 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ПАТ «Родовід Банк» не є державним банком, а враховуючи норми наведеного закону, що регламентують процедуру створення банків, держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів визначається одним із учасників банку (ст. 14 закону).

Крім того, скаржник зазначає, що на підставі ч. 1 ст.36та ч. 2 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набув всіх повноважень органів управління банку з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення, а його уповноваженій особи делеговані повноваження вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління банку.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, а відповідно до ч. 7 ст. 3 цього Закону органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень.

Таким чином, розділ ІІ Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який визначає правовий статус Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не відносить Фонд до органів державної влади.

Отже, судом встановлено, що повертаючи виконавчий лист стягувачу, державний виконавець діяв в рамках вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ПАТ «Родовід Банк» не є державним органом, а тому пільги щодо звільнення від сплати авансового внеску до нього не застосовуються.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що твердження скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця є необґрунтованими, останнім при поверненні виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання дотримані вимогиЗакону України «Про виконавче провадження», що свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючисьст. ст.210,293,383-389 ЦПК України, ст. ст. 26, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 3, 5 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» дії головного державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, зацікавлена особа ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3