Ухвала суду № 68247533, 11.08.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7441/16-ц

Провадження №2/359/381/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

за участю представника відповідачів ОСОБА_5,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву представ-ника відповідачів ОСОБА_5 про забезпечення позову у цивільній справі:

за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою;

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про скасування державної реєстрації права власності на квартиру,

встановив:

В липні 2017 року представник відповідачів ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаною заявою та посилається на те, що його довіритель ОСОБА_2 не визнає позов, пред’явлений ОСОБА_6, та подала позов про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1. Відчуження цього об’єкту нерухомого майна у власність інших осіб унеможливить виконання рішен-ня суду про задоволення позову, пред’явленого ОСОБА_2 Тому представник відповідачів ОСОБА_5 просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_5 підтримує заяву та просить суд задовольнити її.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також підтримують заяву та просять суд задовольнити її.

Представник позивача ОСОБА_1 покладається на розсуд суду.

Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу та дослідивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.152 цього ж Кодексу види забезпечення позову мають бути співмір-ними із заявленими позовними вимогами.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна за-гроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповід-ність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З копії інформаційної довідки №92545402 від 21 липня 2017 року вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано на ОСОБА_6 Цей об’єкт нерухомого майна не перебуває під арештом або під забороною відчуження. Тому ОСОБА_6 може в будь-який час відчужити квартиру у власність інших осіб. Після цього скасування державної реєстрації права власності на цей об’єкт нерухомого майна стане неможливим. Аналіз цих обставин свідчить про наявність реальної загрози невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, пред’явленого ОСОБА_2

Крім того, між сторонами, дійсно, виник спір з приводу права власності на квартиру АДРЕСА_1. Ця обставина свідчить про те, що вид забезпечення позову, який просить застосувати представник позивачів ОСОБА_5, відповідає позовним вимогам та є співмірним їх розміру.

З огляду на ці обставини суд вважає допустимим накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах сус-пільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії). Необґрунтована затримка у вико-нанні обов’язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Безумовно, накладення арешту на квартиру відповідача є втручанням держави у право ОСОБА_6 на мирне володіння цим об’єктом нерухомого майна. Однак арешт квартири полягає в тимчасовому позбавленні ОСОБА_6 спроможності лише роз-поряджатись цим об’єктом нерухомого майна. Вона продовжить вільно володіти та користуватись квартирою. Ці обставини свідчать про те, що втручання держави у право ОСОБА_6 на мирне володіння вказаним об’єктом нерухомого майна є незначним. Крім того, таке втручання є конче необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення виконання рішення суду. Така мета становить суспільний інтерес, який превалює на індивідуальними свободами ОСОБА_6 Аналіз цих обставини свідчить про те, що накладення арешту на спірну квартиру відповідає ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та не порушує ч.1 ст.1 Першого про-токолу до цієї Конвенції.

Суд вважає, що ці обставини є додатковою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.208, ч.4 ст.209, ст.210 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника відповідачів ОСОБА_5 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_9