Ухвала суду № 68244376, 09.08.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2837/17-к

Провадження № 1-кп/175/174/17

Ухвала

Іменем України

09 серпня 2017 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Карпенко І.Ю.,

за участю сторін: прокурора Нероди Д.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

а також потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017040030002049 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку Катерину, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по вул. Грінченко, буд. № 1/2 у м. Дніпрі, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

Згідно з обвинувальним актом від 31 липня 2017 року, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 11 липня 2017 року близько 16 години 50 хвилин він, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 рухався у м. Підгородне по вул. Партизанській з боку вул. Київської у напрямку с. Перемоги Дніпровського району Дніпропетровської області.

Під час руху водій ОСОБА_1, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її зміни, при виникненні небезпеки для руху у вигляді моторолера «Вайпер» під керуванням водія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який рухався по проїзній частині у попутному з ним напрямку та почав виконувати лівий поворот, якого він об'єктивно здатний був виявити, заходів до своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху та в районі будинку № 121-В допустив зіткнення транспортних засобів.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому середньої фаланги 4-го пальця правої кисті зі зміщенням уламків з дефектом мяких тканин і ушкодженням судинно-нервового сплетіння; масивного синця та ділянки осаднення у всіх квадрантах правої сідниці з переходом униз на задню поверхню правого стегна; поверхневої забійної рани на зовнішній поверхні правого гомілковостопного суглобу; 2-х ділянок осаднення: на передньозовнішній поверхні лівого променевозапясткового суглобу та на долонній поверхні правої кисті, які відносяться до середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії водія ОСОБА_1, який грубо порушив вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, який встановлює: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди».

Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог цього пункту Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному звязку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Необережні дії обвинуваченого ОСОБА_1, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

У підготовчому засіданні потерпілий ОСОБА_2 подав письмове клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст.46 КК України у звязку з примиренням з обвинуваченим, до якого не має претензій морального характеру. Матеріальну шкоду буде відшкодовано за рахунок страхової компанії.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив факт примирення з ОСОБА_2 і відшкодування йому завданої злочином моральної шкоди, та подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України.

Прокурор і представник потерпілого не заперечували проти задоволення клопотань.

Вивчивши обвинувальний акт і матеріали кримінального провадження, надані прокурором, суд приходить до наступного.

Згідно з положенням ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш мяке покарання.

Виходячи з матеріалів кримінального провадження № 12017040030002049, згідно з якими ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до категорії злочинів невеликої тяжкості, по якому повністю визнав свою провину, відшкодував у повній мірі завдану потерпілому моральну шкоду і примирився з ним і останній не має до нього будь-яких претензій, про що зазначив у клопотанні від 09 серпня 2017 року, у суду є підстави для задоволення клопотань і закриття кримінального провадження у підготовчому засіданні за примиренням (ст.46 КК України) у відповідності до п.1 ч.2 ст.284, п.2 ч.3 ст.314 КПК України.

У звязку із закриттям провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується.

Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи № 6/10.1-672 від 26.07.2017 року, які складають 790,96 грн., що підтверджується довідкою Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (а.п.65).

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речові докази по кримінальному провадженню не визнавалися, через що долю транспортних засобів суд не вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.46 КК України, ст.ст.284, 314 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання потерпілого ОСОБА_2 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 від 09 серпня 2017 року - задовольнити.

Закрити кримінальне провадження № 12017040030002049 від 12 липня 2017 року відносно ОСОБА_1, звільнивши його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у звязку з примиренням з потерпілим.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН невідомий) 790,96 грн. на користь держави (одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу за експертизу № 6/10.1-672 від 26.07.2017 року).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя В.В. Бровченко