Постанова № 68242316, 01.08.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року 15:41Справа № 808/1396/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Печерикіної А.О та представників

відповідача: Когут А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Транс»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Транс» (далі - позивач або ТОВ «Інвест-Транс») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: №0004881406 від 14.04.2017 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та №0004871406 від 14.04.2017 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інвест-Транс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами підприємства.

За результатами перевірки складено Акт № 160/08-01-14-06/35887865 від 28.03.2017.

За висновками відповідача здійснення між ТОВ «Промоушн Трейд» і ТОВ «Інвест-Транс» фінансово-господарських операцій не підтверджується первинними документами. Також аналізом актів виконаних робіт встановлено неможливість виконання ТОВ «Промоушн Трейд» зазначених в актах послуг, що свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій.

На підставі акту перевірки винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 14.04.2017 №0004881406 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та №0004871406 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та зазначеними податковими повідомлення-рішення, оскільки, на його думку, правовідносини між сторонами по виконанню робіт підтверджуються всіма необхідними документами визначеними чинним податковим законодавством. Розрахунки між ТОВ «Інвест-Транс» і ТОВ «Промоушн Трейд» здійснювались в безготівковій формі. Наявність дефектів форми та змісту первинних документів Актом перевірки не встановлено. Реальність виконання робіт підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.04.2017 у справі №908/232/17, яке набрало законної сили. Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

З урахування викладених обставин вважає висновки ГУ ДФС у Запорізькій області хибними, а податкові-повідомлення рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Розгляд справи призначено на 01 серпня 2017 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився,надіслав до суду письмові пояснення (вх.№20203 від 17.07.2017) та заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечила. Надала суду письмові заперечення та на обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що аналізом актів виконаних робіт, виписаних ТОВ «Промоушн трейд» на адресу ТОВ «Інвест-Транс» встановлено, що фізично не є можливим здійснення ТОВ «Промоушн трейд» послуг вказаних у актах, що свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій. В зв'язку з відсутністю залучення сторонніх організацій ТОВ «Промоушн трейд» для виконання зазначених в договорі робіт, не можливо підтвердити правомірність віднесення до складу податкового кредиту ТОВ «Інвест-Транс» суми у розмірі 217 786,62 грн. по договору № ЕМЗ/20.05.16 від 20.05.2016 укладеного з ТОВ «Промоушн трейд». Натомість, відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за 2 квартал 2016 року, на підприємстві ТОВ «Інвест-Транс» працювало 104 особи, за 3 квартал 2016 року - 123 особи. Тобто ТОВ «Інвест-Транс», мало достатньо трудових ресурсів для здійснення послуг зазначених в договорі самостійно.

Представник відповідача вважає, що перерахування ТОВ «Інвест-Транс» коштів підприємству ТОВ «Промоушн трейд» за послуги з вивантаження вантажів (грузів) за договором від 20.05.2016 року № ЕМЗ/20.05.16 не є елементом господарської операції із надання послуг, оскільки як на момент перерахування коштів ТОВ «Промоушн трейд» так і на момент складання актів надання послуг, у ТОВ «Промоушн трейд» відсутні об'єктивні можливості до виконання господарських операцій (територіальна віддаленість, відсутність трудових ресурсів). Таким чином підприємством відображені правові взаємовідносини з вищевказаним суб'єктом господарювання без мети реального настання правових наслідків. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання позивачем податкової вигоди.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 серпня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Інвест-Транс» зареєстроване як юридична особа 15.04.2008, номер запису: 1 266 102 0000 030000 (а.с. 10-14).

Позивач перебуває на податковому обліку в Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, дата взяття на облік: 16.04.2008, номер взяття на облік: 7154 (а.с. 15).

23.07.2009 ТОВ «Інвест-Транс» зареєстроване платником ПДВ, індивідуальний податковий номер: 358878605649(а.с. 15-16).

Види діяльності позивача за КВЕД:

33.17 - ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів;

41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель;

43.11 - знесення;

46.90 - неспеціалізована оптова торгівля;

52.24 - транспортне оброблення вантажів;

52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;

81.22 - інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів;

81.29 - інші види діяльності з прибирання.

В період з 14.03.2017 по 21.03.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інвест-Транс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з наступним підприємствами: ТОВ «Нью Фінанс- 2016» (код ЄДРПОУ 40165814) за період з 01.04.2016 по 31.05.2016; ТОВ «Промоушн Трейд» (код ЄДРПОУ 40396816) за період з 01.06.2016 по 30.06.2016; ТОВ «Делівері Групп» (код ЄДРПОУ 40396579) за період з 01.05.2016 по 30.06.2016; ТОВ «Селезія» (код ЄДРПОУ 40369791) за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Промоушн Трейд» (код СДРПОУ 40396816) за період півріччя 2016 року.

За результатами перевірки складено Акт № 160/08-01-14-06/35887865 від 28.03.2017 (а.с.15-35) (далі - Акт перевірки).

Відповідно до розділу 4 «Висновок» Акту перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Інвест-Транс» вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період на суму 196008,00 гривень, у тому числі по періодах: півріччя 2016 року на суму 196008,00 грн.

- п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п.п. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на суму 217787,00 гривень, в тому числі по періодах: червень 2016 року на загальну суму 217787,00 грн. (а.с. 35).

За висновками контролюючого органу, здійснення між ТОВ «Промоушн Трейд» і ТОВ «Інвест-Транс» фінансово-господарських операцій не підтверджується первинними документами.

Також на стор. 23-24 Акту перевірки (а.с.26) відповідач зазначив, що надання послуг за договором від 20.05.2016 №ЕМЗ/20.05.16р., проведення розрахунків між ТОВ «Інвест-Транс» та ТОВ «Промоушн Трейд», не є предметом судового розгляду, обставини взаємовідносин не досліджувались в судовому порядку.

Крім того в Акті перевірки зазначено, що аналізом актів виконаних робіт, виписаних ТОВ «Промоушн трейд» на адресу ТОВ «Інвест-Транс» встановлено, що фізично не є можливим здійснення ТОВ «Промоушн трейд» вказаних у актах послуг, що свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій. В зв'язку з урахуванням відсутності залучення сторонніх організацій ТОВ «Промоушн трейд» для виконання зазначених в договорі робіт, не можливо підтвердити правомірність віднесення до складу податкового кредиту ТОВ «Інвест-Транс» суми у розмірі 217 786,62 грн. по договору № ЕМЗ/20.05.16р. від 20.05.2016 укладеного з ТОВ «Промоушн трейд».

Таким чином, враховуючи відсутність у ТОВ «Промоушн трейд» відповідних умов для виконання послуг/робіт (відсутність трудових ресурсів, іншого джерела походження послуг), ТОВ «Промоушн трейд» фактично не могло здійснювати фінансово-господарські операції з поставки послуги з вивантаження вантажів.

З урахуванням викладеного відповідач приходить до висновку, що перерахування ТОВ «Інвест-Транс» коштів підприємству ТОВ «Промоушн трейд» за послуги з вивантаження вантажів за договором від 20.05.2016 року № ЕМЗ/20.05.16р. не є елементом господарської операції із надання послуг. Підприємством відображені операції, які фактично не відбувались. Фактично мало місце отримання результатів робіт (послуг), джерело походження яких не встановлено.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення про збільшення податкових зобов'язань, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 0004881406 від 14.04.2017 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 326 680,50 гривень, з яких: 217 787,00 гривень - збільшення за податковим зобов'язанням; 108 893,50 гривень - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 40-41).

- податкове повідомлення-рішення № 0004871406 від 14.04.2017 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 294 012,00 гривень, з яких: 196 008,00 гривень - збільшення за податковим зобов'язанням; 98 004,00 гривень - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 38-39).

Не погодившись з висновками Акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як встановлено з матеріалів справи, 20 травня 2016 року між ТОВ «Інвест-Транс» (Замовник) та ТОВ «Промоушн Трейд» (Виконавець) укладено договір №ЕМЗ/20.05.16 р. (далі за текстом - Договір) (а.с. 42-44).

В порядку та на умовах, визначних цим договором Виконавець зобов'язався за завданням Замовника надавати послуги/виконувати роботи за переліком, визначеним Специфікацією до даного договору, а Замовник зобов'язується оплатити послуги / роботи за цінами та на умовах, передбачених відповідною специфікацією (пункт 1.1. Договору) (а.с.42).

Відповідно до п. 1.2. Договору у специфікації Сторони погодили перелік послуг/робіт, що виконуються за Договором, а також їх вартість (а.с. 42).

Згідно п. 5.1. Договору факт надання послуг/виконання робіт підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками (а.с 42 зворотній бік).

Виконавцем відповідно до умов договору за завданням Замовника виконано роботи на загальну суму 1306719,72 грн. (в тому числі ПДВ 217787,00 грн.), що підтверджується актами надання послуг: № Є-00000771 від 29.06.2016 (а.с. 45), № Є-00000772 від 29.06.2016 (а.с. 46), № Є- 00000773 від 29.06.2016 (а.с. 47), № Є-00000774 від 29.06.2016 (а.с. 48), № Є-00000775 від 29.06.2016 (а.с. 49).

Вищевказані акти були погоджені Замовником, про що свідчить підпис уповноваженої особи та відтиск печатки ТОВ «Інвест-Транс» на актах.

Розрахунки між ТОВ «Інвест-Транс» і ТОВ «Промоушн Трейд» здійснювались в безготівковій формі, про що також контролюючим органом зазначається в Акті перевірки (а.с.26).

Крім того рішенням Господарського суду Запорізької області від 03 квітня 2017 року у справі №908/232/17 за позовом ТОВ «Промоушн Трейд» до ТОВ «Інвест-Транс» про стягнення 3% річних та втрат від інфляції в загальній сумі 39 056,70 грн. встановлено, що ТОВ «Промоушн Трейд» належним чином виконало свої зобов'язання за договором №ЕМЗ/20.05.16р. від 20.05.2016, а саме: виконало та передало обумовлені договором роботи, про що оформлені акти надання послуг № Є-00000771 від 29.06.2016, № Є-00000772 від 29.06.2016, № Є-00000773 від 29.06.2016, № Є-00000774 від 29.06.2016, № Є-00000775 від 29.06.2016 (стор. 4 рішення).

Отже рішення Господарського суду Запорізької області від 03 квітня 2017 року по справі № 908/232/17, яке набрало законної сили 18 квітня 2017 року, встановлено реальність виконання робіт ТОВ «Промоушн Трейд» за вказаним договором, сума робіт, розрахунки між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином є хибними висновки відповідача викладені на стор. 23-24 Акту перевірки (а.с.26) стосовно того, що:

- надання послуг за договором від 20.05.2016 №ЕМЗ/20.05.16р., проведення розрахунків між ТОВ «Інвест-Транс» та ТОВ «Промоушн Трейд», не є предметом судового розгляду, обставини взаємовідносин не досліджувались в судовому порядку.

- не є можливим здійснення ТОВ «Промоушн трейд» послуг вказаних у актах, що свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій

- ТОВ «Промоушн трейд» фактично не могло здійснювати фінансово-господарські операції з поставки послуги з вивантаження вантажів.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Промоушн Трейд» надало ТОВ «Інвест-Транс» податкові накладні № 82 від 29.06.2016 (а.с. 50-51); № 83 від 29.06.2016 (а.с. 52-53); № 84 від 29.06.2017 (а.с. 54-55); № 85 від 29.06.2017 (а.с. 56-57); № 86 від 29.06.2017 (а.с. 58-59), зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними електронними квитанціями. Зазанені обставини також підтверджуються відповідачем на стор. 22-23 Акту перевірки (а.с. 25-26).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацом першим пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За змістом п. 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 встановлено повноваження Державної фіскальної служби України з ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом вказаного порядку встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація

Таким чином, належним підтвердженням права покупця на податковий кредит є належним чином складена і зареєстрована податкова накладна. При цьому, нормативне регулювання порядку електронного адміністрування податку на додану вартість виключає можливість реєстрації податкових накладних на суму, яка буде перевищувати залишок на електронному рахунку платника податку, що виключає невиконання податкових зобов'язань з ПДВ перед бюджетом.

Щодо податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п.п. 16.1.2. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є нарахування та відповідність доходів і витрат, зміст якого полягає в тому, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною 2 статті 9 Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу положень пунктів 5, 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, що має наслідком зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

В ході перевірки ТОВ «Інвест-Транс» було надано, а контролюючим органом отримано та досліджено первинні документи, які підтверджують витрати ТОВ «Інвест-Транс» на придбання робіт та послуг у ТОВ «Промоушн Трейд", а саме: Договір № ЕМЗ/20.05.16р. від 20.05.2016, акти надання послуг № Є-00000771 від 29.06.2016, № Є-00000772 від 29.06.2016 № Є-00000773 від 29.06.2016, № Є-00000774 від 29.06.2016, № Є-00000775 від 29.06.2016; податкові накладні № 82 від 29.06.2016; № 83 від 29.06.2016; № 84 від 29.06.2017; № 85 від 29.06.2017; № 86 від 29.06.2017. Це зокрема вбачається з Акту перевірки (а.с. 25-26).

Зазначені документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 № 168/704, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Наявності дефектів форми та змісту, які б мали наслідком втрату зазначеними документами юридичного статусу первинних документів, актом перевірки не встановлено.

Щодо посилання відповідача, що ТОВ «Промоушн трейд» фактично не могло здійснювати фінансово-господарські операції з поставки послуги з вивантаження вантажів в зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, в той час як позивач мав можливість самостійно виконати данні роботи, суд зазначає наступне.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.

Формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами - законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Норми чинного законодавства не зобов'язує суб'єктів господарської діяльності перевіряти своїх контрагентів на предмет того з ким ще вони співпрацюють, де закуповують товар, який мають штат працівників і наявність виробничих потужностей та основних фондів.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Отже, здійснення господарської діяльності одним, двома чи іншою кількістю працівників, без залучення (чи з залученням) трудових, технічних та інших ресурсів не є порушенням вимог чинного законодавства, що регулює питання ведення господарської діяльності. Відповідно відсутні підстави вважати, що укладена угода не спричинила реального настання юридичних наслідків.

В свою чергу, податковий орган, ґрунтує свої висновки на припущеннях, що є неприпустимим в силу норм чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового органу, викладений в Акті перевірки № 160/08-01-14-06/35887865 від 28.03.2017 про порушення ТОВ «Інвест-Транс» вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п.п. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є помилковим та спростовується дослідженими під час розгляду справи доказами.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.04.2017 №0004881406 та №0004871406 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Транс» задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14 квітня 2017 року №0004871406 та від 14 квітня 2017 року №0004881406.

3. Судові витрати в сумі 9310 (дев'ять тисяч триста десять) гривень 39 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Транс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко