Ухвала суду № 68239923, 08.08.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

08 серпня 2017 р. Справа № 902/354/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі судового засідання Незамай Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) б/н від 27.06.2017р. (вх. № 06-54/262/17 від 27.06.2017р.) про визнання грошових вимог до боржника в загальному розмірі 37 977,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2016р. до 22.03.2017р. по справі № 902/354/16

за заявою: Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" (код 05518894, 23211, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, Вінницький район, Вінницька область)

про банкрутство

за участю:

представник ПАТ "Стрижавський кар'єр" - Шитов О.С., директор, виписка з ЄДР від 05.05.2016р., паспорт АВ № 854229;

арбітражний керуючий Болховітін В.М.;

заявник - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 18.01.2002р.;

представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, довіреність № б/н від 11.01.2017р., паспорт АВ 129238;

представник Вінницької ОДПІ - Охрімовський Я.В., довіреність № 3339/10 від 02.06.2017р.;

присутні: ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Міліціанов Р.В.) перебуває справа №902/354/16 за заявою боржника - ПрАТ "Стрижавський кар'єр" про банкрутство.

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника. Зокрема, постановою суду від 08.06.2017р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Болховітіна В.М..

11.06.2017р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ПрАТ "Стрижавський кар'єр" у справі № 902/354/16 банкрутом.

27.06.2017р. до канцелярії Господарського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 27.06.2017р. (вх. № 06-54/262/17 від 27.06.2017 року) про визнання грошових вимог до боржника в загальному розмірі 37 977,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2016р. до 22.03.2017р. по справі № 902/354/16.

В зв'язку з перебуванням судді Міліціанова Р.В. у відпустці, згідно автоматизованого розподілу справ, вищевказану заяву передано для розгляду судді Тісецькому С.С., який призначив її до розгляду у судовому засіданні 24.07.2017р..

17.07.2017р. ліквідатором Болховітіним В.М. подано до суду відзив № 02-25/328 від 14.07.2017р. за заяву ОСОБА_1, в якому зазначено про часткове визнання заявлених вимог, а саме в сумі 20 526,82грн..

21.07.2017р. згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду вищезазначену заяву кредитора передано судді Міліціанову Р.В., у зв'язку з перебуванням останнього на роботі.

Ухвалою від 24.07.2017р. заяву ОСОБА_1 судом прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 24.07.2017р..

24.07.2017р. від ОСОБА_1 надійшли пояснення від 24.07.2017р..

Ухвалою від 24.07.2017р. розгляд справи №902/354/16, в тому числі для розгляду заяви ОСОБА_1, відкладено на 08.08.2017р..

07.08.2017р. віл ліквідатора надійшли уточнення № 02-25/372 від 07.08.2017р. до відзиву на заяву про визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 від 14.07.2017р., в яких зазначено про визнання вимог ОСОБА_1 в сумі 18 576,94грн..

07.07.2017р. ліквідатором на виконання ухвали суду від 24.07.2017р. супровідним листом № 02-25/371 від 07.08.2017р. надано додаткові докази.

08.08.2017р. від ОСОБА_1 надійшли пояснення від 08.08.2017р. до уточнення до відзиву ліквідатора про визнання кредиторських вимог.

Подані документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.08.2017р. заявник підтримав заявлені вимоги та просив їх задоволити у повному об'ємі. Представник боржника та ліквідатор вказали, що вимоги кредитора підлягають частковому визнанню.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника в загальному розмірі 37 977,60 грн., дослідивши письмові докази, надані сторонами на підтвердження та в спростування викладених в заяві обставин, заслухавши пояснення учасників судового засідання, проаналізувавши норми діючого законодавства України, встановив наступне.

У відповідності до Наказу директора ВАТ "Стрижавський кар'єр" № 7-к від 06.02.2012р. ОСОБА_1 було прийнято на роботу сторожем в відділ охорони з 06.02.2012р. з випробувальним терміном 2 місяці з оплатою 1500,00грн..

Наказом директора ВАТ "Стрижавський кар'єр" № 53/1-В від 04.06.2010р. з 11.06.2010р. введено двохзмінний режим роботи ВАТ "Стрижавський кар'єр" з безперервною робочою неділею.

Згідно із записом в Трудовій книжці ОСОБА_1 від 30.06.2016р., відповідно до Наказу керівника ПрАТ "Стрижавський кар'єр" № 29-к від 30.06.2016р. ОСОБА_1 звільнений з роботи 30.06.2016р. за власним бажанням.

В зв'язку з тим, що в порушення приписів ст. 116 КЗпП, ВАТ "Стрижавський кар'єр" не виплачено ОСОБА_1 всіх сум, що належать йому від підприємства при звільненні, останній звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 29.12.2016р. у справі № 128/3093/16-ц з відповідача стягнено на користь ОСОБА_1, з врахуванням виплаченої під час розгляду позову частини коштів, заборгованість по заробітній платі та компенсацію невикористаної відпустки в сумі 24 796,10грн..

14.02.2017р. Вінницьким районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 128/3093/16-ц, виданого Вінницьким районним судом Вінницької області 30.01.2017р. про стягнення з ПрАТ "Стрижавський кар'єр" на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі та компенсації невикористаної відпустки в сумі 24 796,10грн..

Постановою Вінницького районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 03.04.2017р. в зв'язку з виконанням в повному обсязі рішення суду, виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 128/3093/16-ц, виданого Вінницьким районним судом Вінницької області 30.01.2017р., закінчено.

Згідно із випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ "Ощадбанк" на його рахунок надійшли кошти: 13.03.2017р. в сумі 29,49грн. та 23.03.2017р. в сумі 24.642,64грн..

В зв'язку із зазначеними обставинами, з огляду на невиплату відповідно до приписів ст. 117 КЗпП України з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені Законом, ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання його кредитором ПрАТ "Стрижавський кар'єр" у справі № 902/354/16 з вимогами про виплату боржником середнього заробітку за увесь час затримки по день фактичного розрахунку, що за період з 01.07.2016р. по 22.03.2017р. складає 37 977,60грн..

Так, за проведеним заявником у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. № 100, розрахунком середньоденна заробітна плата на дату звільнення склала 206,40грн. (розмір заробітної плати за травень та червень 2016р. 7 723,98грн.: 35 робочих днів за травень та червень), а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку з 01.07.2016р. по 22.03.2017р. - 37 977,60грн. (середньоденна заробітна плата на дату звільнення 206,40грн.*184 робочих дні).

Арбітражний керуючий (ліквідатор) Болховітін В.М. у відзиві, з урахуванням уточнення до нього, на заяву ОСОБА_1 зазначає, що для розрахунку сум середнього заробітку необхідно розраховувати середньогодинний заробіток, адже заявник працював у ПрАТ "Стрижавський кар'єр" сторожем і для даної категорії робітників на підприємстві встановлено змінний графік роботи. Відповідно ло п.п. 2.5. та 2.6. Положення про оплату праці ПрАТ "Стрижавський кар'єр" при почасово-преміальній системі оплати праці працівнику нараховується встановлена тарифна ставка (оклад) за фактично відпрацьований час. Згідно з табелями обліку робочого часу за квітень та травень 2016р. заявник відпрацював: в квітні 232год., в травні 248год. і був звільнений з посади 30.06.2016р.. В останні 2 місяці, що передували звільненню, ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату в квітні 2016р. в сумі 3363,00грн., в травні 2016р. - 4182,51грн.. Таким чином, розрахована ліквідатором у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. № 100, середньогодинна заробітна плата становить 15,72грн.. Розрахунок проведений за формулою: нарахована заробітна плата за 2 місяці (3363,00+4182,51)/кількість відпрацьованих годин (232+248)=15,72грн. (в тому числі ПДФО та військовий збір в сумі 3,07грн.). Норми робочого часу встановлені відповідно до Листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015р. № 10846/0/14-15/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік" та Листа Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016р. № 11535/0/14-16/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік". Таким чином, застосовуючи розрахунок середньогодинної заробітної плати, оскільки з моменту звільнення ОСОБА_1 до 22.03.2017р. (день фактичного розрахунку) пройшло 1468 робочих годин, сума компенсації становить: 1468 год.*15,72грн.=23076,96грн., з яких до виплати ОСОБА_1 належить 18 576,94грн. з віднесенням до першої черги вимог кредиторів (обов'язкові платежі 18% ПДФО в сумі 4153,86грн. та 1,5% військовий збір в сумі 346,16грн. підлягають включення до реєстру вимог кредиторів в другу чергу).

В пояснення, поданих до суду 24.07.2017р. та 08.08.2017р., ОСОБА_1, зазначає, що позиція ліквідатора щодо визнання його кредиторських вимог частково та застосування при розрахунку середньогодинного заробітку необгрунтована, не надано жодних доказів в підтвердження того, що оплата праці заявника здійснювалась за погодинною тарифною ставкою. Наказом № 53/1-В від 04.06.2010р., яким введено двохзмінний режим роботи ВАТ "Стрижавський кар'єр", не встановлені погодинні тарифні ставки для сторожів, а табелі обліку робочого часу, надані ліквідатором, не є документами, які встановлюють ту чи іншу систему оплати праці та не містять інформації про розмір погодинної тарифної ставки на за посадою сторожа, ні зі іншими посадами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставина, суд виходить з наступного.

Ухвалою суду від 12.08.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів до 05 грудня 2016 року, призначено розпорядником майна Болховітіна В.М., з покладенням на останнього всіх прав та обов'язків, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Постановою суду від 08.06.2017 року припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано боржника - приватне акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру боржника строком на 12 місяців; призначено ліквідатором приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" арбітражного керуючого Болховітіна Віталія Михайловича.

11.06.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ПрАТ "Стрижавський кар'єр" у справі № 902/354/16 банкрутом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється зокрема на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати.

Згідно ч. 7 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника

Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Згідно з положеннями п. 29 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з ч. 1 ст. 38 Закону.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що й грошових вимог, заявлених на підставі ст. 23 Закону.

Згідно абз. 2, 3 п. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Ст. 94 КЗпП передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

За ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Затримка розрахунку при звільненні за своєю природою пов'язана з трудовими відносинами та відноситься до структури заробітної плати.

Вказана позиція кореспондується з рішенням Верховного Суду України, який дійшов висновку, що за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це є компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, на яку не поширюється дія мораторію, передбачена Законом України про банкрутство (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 14.11.2012 у справі № 6-139цс12).

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки і не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання, а є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Оскільки судом встановлено наявність невиплаченої боржником у день звільнення заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1, тобто порушення права на оплату праці перед останнім, визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника підлягають вимоги щодо виплатити ОСОБА_1 його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.п. 20,21 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати, у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 (зі змінами), у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 3 вказаного Порядку встановлюється, що при обчисленні середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо).

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд виходить з того, що при обчисленні середнього заробітку слід приймати до уваги два останні повні місяці роботи, однак ОСОБА_1 в червні 2016р. пропрацював неповний місяць (14 днів), в зв'язку з перебуванням на лікарняному.

Тому суд критично оцінює наданий заявником розрахунок розміру середнього заробітку, оскільки він здійснений з урахуванням червня 2016р., протягом якого останній перебував на лікарняному. Крім того, ОСОБА_1 обчислено середній заробіток з урахуванням 21 робочого дня у травні 2016р., в той час як фактична кількість робочих днів в даному місяці склала 19 (святкові дні: Пасха 1 травня, тому 3 травня - вихідний, понеділок 9 травня - вихідний).

Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок середнього заробітку самостійно.

Відповідно до розрахункових листів за квітень та травень 2016р. нарахована ОСОБА_1 заробітна плата склала 3 363,00грн. та 4 182,51грн. відповідно, разом - 7 545,51грн., кількість робочих днів у квітні-травні 2016р. - 40.

За таких обставин, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку ОСОБА_1 за період з 01.07.2016р. (наступний день після звільнення працівника) по 22.03.2017р. (день фактичного розрахунку) з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період (184) становить 34 709,35грн. (7 545,51грн./40*184).

При цьому суд не бере до уваги середньогодинний розрахунок заробітної плати, здійснений ліквідатором, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про встановлення ОСОБА_1 погодинної оплати праці, зокрема в наказі про прийняття на роботу відсутні такі формулювання, а також докази ознайомлення ОСОБА_1 з умовами колективного договру, в яких визначено погодинну оплату праці. Фактично ОСОБА_1 працював позмінно, а відтак не вбачається можливим здійснити обрахунок боргу погодинно. Окрім того, ліквідатор розраховував кількість годин, виходячи з 40-годинного робочого тижня, тоді як згідно табелів обліку робочого часу кількість робочих годин була більша за 40 годин на тиждень.

З огляду на викладене, за наслідками судового засідання, дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 б/н від 27.06.2017р. (вх. № 06-54/262/17 від 27.06.2017р.) про визнання грошових вимог до боржника в загальному розмірі 37 977,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2016р. до 22.03.2017р. по справі № 902/354/16 підлягає частковому задоволенню у сумі 34 709,35грн. з віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Ст. 49 ГПК України визначено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В силу ч.3 ст.49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Заявник звільнений від сплати судового збору на підставі п.15 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, розмір судового збору за подання ОСОБА_1 заяви б/н від 27.06.2017р. (вх. № 06-54/262/17 від 27.06.2017р.) у справі № 902/354/16 слід покласти на боржника - ПрАТ "Стрижавський кар'єр".

Керуючись ст.ст. 1, 23, 38, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 27.06.2017р. (вх. № 06-54/262/17 від 27.06.2017р.) про визнання грошових вимог до боржника в загальному розмірі 37 977,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2016р. до 22.03.2017р. по справі № 902/354/16 задоволити частково.

2. Визнати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) кредитором у справі № 902/354/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" (код 05518894, 23211, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, Вінницький район, Вінницька область) із сумою вимог 34 709,35грн. (заборгованість по середньому заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2016р. до 22.03.2017р.) - 1-ша черга задоволення вимог кредиторів.

3. Відмовити у визнанні вимог ОСОБА_1 в сумі 3 268,25грн..

4. Витрати зі сплати 3200,00 грн. судового збору за подання ОСОБА_1 заяви б/н від 27.06.2017р. (вх. № 06-54/262/17 від 27.06.2017р.) у справі № 902/354/16 до суду - покласти на боржника - ПрАТ "Стрижавський кар'єр".

Зобов'язати ліквідатора внести до реєстру вимог кредиторів зобов'язання ПрАТ "Стрижавський кар'єр" перед Державним бюджетом України зі сплати 3200,00 грн. судового збору за подання ОСОБА_1 заяви б/н від 27.06.2017р. (вх. № 06-54/262/17 від 27.06.2017р.) у справі № 902/354/16 - перша черга задоволення вимог кредиторів.

5. Арбітражному керуючому (ліквідатору ПрАТ "Стрижавський кар'єр") Болховітіну В.М. здійснити заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

6. Ухвалу направити згідно переліку.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1- до справи;

2- ПрАТ "Стрижавський кар'єр", 23211, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, Вінницький район, Вінницька область;

3- арбітражний керуючий (розпорядник майна ПрАТ "Стрижавський кар'єр") Болховітін В.М., АДРЕСА_3;

4- ПП "Адіс", вул. Чехова, 29, кім. 308, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 21034;

5 - Вінницьке приміське об'єднане УПФУ у Вінницькій області, 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Винниченка, 29;

6 - ТОВ "Промтехнтранс", с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, 3, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, 32325;

7 - ТОВ "ШЛЯХБУД", вул. Центральна, 2-а, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, 23234;

8 - ФОП ОСОБА_9, АДРЕСА_2;

9 - Державне підприємство "Вінницький експертно-технічний центр Держпраці", пров. Цегельний, 12, м. Вінниця, 21100;

10 - ТОВ "ЦЕМАКС", вул. Чапаєва, 7-б, м. Київ, 01030;

11 - ТОВ дослідно-виробничого малого підприємства "Пласт", вул. Київська, 51, оф. 20, м. Вінниця, 21032;

12 - ФОП ОСОБА_10, АДРЕСА_4;

13 - ФОП ОСОБА_11, АДРЕСА_5.;

14 - ТОВ "ЗОДЧИЙ", вул. Січових Стрільців, буд. 9, м. Гайсин, Вінницька область, 23700;

15 - Державне підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", 51402, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул.Заводська, 44;

16 - ПП "Піровибухсервіс", 32307, Хмельницька обл., м. Кам'янець Подільський, вул.Вокзальна, 97, кв. 11;

17 - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, 21027, м.Вінниця, вул. К.Василенка, 21;

18 - ПАТ "Банк Національний Кредит", 01019, м. Київ, площа Спортивна, 3, під'їзд 3, поверх 4;

19 - ФОП ОСОБА_13, АДРЕСА_6.;

20 - ФОП ОСОБА_14, АДРЕСА_7.;

21 - ФОП ОСОБА_15, АДРЕСА_7.;

22 - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", 21012, пров. К. Широцького, 24, м. Вінниця;

23 - ТОВ "Вінницягаз Збут", пров. К. Широцького, 24, м. Вінниця;

24 - VIKERSIA HOLDINGS LTD ("ВІКЕРСІА ХОЛДІНГЗ ЛТД"), 23234, вул. Нижня-Нагірна, буд. 50, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район);

25 - ТОВ "Бетон-Центр", 23211, вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька обл.;

26 - ФОП ОСОБА_16, АДРЕСА_8.;

27 - ТОВ "Спецтехавіаресурс", 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1;

28 - ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

29 - ОСОБА_17, АДРЕСА_9.