Ухвала суду № 68239614, 09.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" серпня 2017 р. м. Київ К/800/34474/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої - судді Мороз Л.Л.,

суддів: Калашнікової О.В., Стрелець Т.Г.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участі представника позивача Віноградової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року, додаткову постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року у справі №815/1718/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Дарком" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016р. товариство з обмеженою відповідальністю „Дарком" звернулось в суд з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної фіскальної служби: №500060804/2015/000041/2 від 26.12.2015р., №500060804/2015/000042/2 від 26.12.2015р., №500060804/2016/000002/2 від 29.01.2016р., №500060804/2016/000003/2 від 02.02.2016р., №500060804/2016/000006/2 від 15.02.2016р., №500060804/2016/000009/2 від 22.02.2016р., №500060804/2016/000010/2 від 22.02.2016р., №500060804/2016/000011/2 від 22.02.2016р., №500060804/2016/000012/2 від 22.02.2016р., №500060804/2016/000013/2 від 23.02.2016р., №500060804/2016/000014/2 від 24.02.2016р., №500060804/2016/000015/2 від 25.02.2016р., №500060804/2016/000016/2 від 25.02.2016р., №500060804/2016/000017/2 від 26.02.2016р., №500060804/2016/000018/2 від 26.02.2016р., №500060804/2016/000019/2 від 26.02.2016р., №500060804/2016/000020/2 від 26.02.2016р., №500060804/2016/000021/2 від 01.03.2016р., №500060804/2016/000022/2 від 01.03.2016р., №500060804/2016/000023/2 від 02.03.2016р., №500060804/2016/000025/2 від 03.03.2016р., №500060804/2016/000024/2 від 03.03.2016р., №500060804/2016/000025/2 від 04.03.2016р., №500060804/2016/000026/2 від 04.03.2016р., №500060804/2016/000027/2 від 12.03.2016р., №500060804/2016/000029/2 від 14.03.2016р., №500060804/2016/000030/2 від 14.03.2016р., №500060804/2016/000031/2 від 15.03.2016р., №500060804/2016/000032/2 від 16.03.2016р., №500060804/2016/000033/2 від 17.03.2016р., №500060804/2016/000034/2 від 17.03.2016р., №500060804/2016/000035/2 від 21.03.2016р., №500060804/2016/000037/2 від 22.03.2016р., №500060804/2016/000038/2 від 23.03.2016р., №500060804/2016/000039/2 від 23.03.2016р., №500060804/2016/000040/2 від 23.03.2016р., та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної фіскальної служби: № 500060804/2015/00115 від 26.12.2015р., №500060804/2015/00116 від 26.12.2015р., № 500060804/2016/00003 від 29.01.2016р., № 500060804/2016/00004 від 02.02.2016р., №500060804/2016/00007 від 15.02.2016р., № 500060804/2016/00010 від 22.02.2016р., № 500060804/2016/00011 від 22.02.2016р., №500060804/2016/00012 від 22.02.2016р., № 500060804/2016/00013 від 22.02.2016р., №500060804/2016/00014 від 23.02.2016р., №500060804/2016/00015 від 24.02.2016р., № 500060804/2016/00016 від 25.02.2016р., № 500060804/2016/00017 від 25.02.2016р., №500060804/2016/00018 від 26.02.2016р., № 500060804/2016/00019 від 26.02.2016р., № 500060804/2016/00020 від 26.02.2016р., №500060804/2016/00021 від 26.02.2016р., № 500060804/2016/00022 від 01.03.2016р., № 500060804/2016/00023 від 01.03.2016р., №500060804/2016/00024 від 02.03.2016р., № 500060804/2016/00026 від 03.03.2016р., № 500060804/2016/00027 від 03.03.2016р., №500060804/2016/00029 від 04.03.2016р., № 500060804/2016/00030 від 04.03.2016р., № 500060804/2016/00031 від 12.03.2016р., №500060804/2016/00034 від 14.03.2016р., № 500060804/2016/00035 від 14.03.2016р., № 500060804/2016/00037 від 15.03.2016р., №500060804/2016/00038 від 16.03.2016р., № 500060804/2016/00039 від 17.03.2016р., № 500060804/2016/00040 від 17.03.2016р., №500060804/2016/00041 від 21.03.2016р., № 500060804/2016/00045 від 22.03.2016р., № 500060804/2016/00046 від 23.03.2016р., №500060804/2016/00048 від 23.03.2016р., № 500060804/2016/00049 від 23.03.2016р.,-

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були наявні всі документи, необхідні для визначення митної вартості за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року позовні вимоги задоволені.

Додатковою постановою Одеського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року задоволена заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі. Повернуто за рахунок державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 756,00 грн., сплачений квитанцією №ПН627 від 11.05.2016р. через відділення №14-28 АБ „Південний" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Дарком".

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року залишені без змін постанова Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року та додаткова постанова Одеського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішенням судів першої та апеляційної інстанцій Одеська митниця ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю „Дарком" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Предметом судового розгляду є вимоги позивача про визнання протиправними та скасування 36 рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів і 36 карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що Одеською митницею ДФС було відмовлено у прийнятті митних декларацій, в яких зазначено основний метод визначення митної вартості - за ціною договору, та прийнято Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060804/2015/00115 від 26.12.2015р., №500060804/2015/00116 від 26.12.2015р., № 500060804/2016/00003 від 29.01.2016р., № 500060804/2016/00022 від 01.03.2016р., №500060804/2016/00046 від 23.03.2016р. та відповідно рішення про коригування митної вартості товарів № 500060804/2015/000041/2 від 26.12.2015р., № 500060804/2015/000042/2 від 26.12.2015р., №500060804/2016/000002/2 від 29.01.2016р., № 500060804/2016/000021/2 від 01.03.2016р., № 500060804/2016/000038/2 від 23.03.2016р., за якими Одеською митницею ДФС визначено метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Одеською митницею ДФС було відмовлено у прийнятті митних декларацій, в яких зазначено основний метод визначення митної вартості - за ціною договору, та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060804/2016/00004 від 02.02.2016р., №500060804/2016/00007 від 15.02.2016р., № 500060804/2016/00010 від 22.02.2016р., № 500060804/2016/00011 від 22.02.2016р., №500060804/2016/00012 від 22.02.2016 р., № 500060804/2016/00013 від 22.02.2016р., № 500060804/2016/00014 від 23.02.2016р., №500060804/2016/00015 від 24.02.2016р., № 500060804/2016/00016 від 25.02.2016р., № 500060804/2016/00017 від 25.02.2016р. №500060804/2016/00018 від 26.02.2016р., № 500060804/2016/00019 від 26.02.2016р., № 500060804/2016/00020 від 26.02.2016р., №500060804/2016/00021 від 26.02.2016р., № 500060804/2016/00023 від 01.03.2016р., № 500060804/2016/00024 від 02.03.2016р., №500060804/2016/00026 від 03.03.2016р., № 500060804/2016/00027 від 03.03.2016р., № 500060804/2016/00029 від 04.03.2016р., №500060804/2016/00030 від 04.03.2016р., № 500060804/2016/00031 від 12.03.2016р., № 500060804/2016/00034 від 14.03.2016р., №500060804/2016/00035 від 14.03.2016р., № 500060804/2016/00037 від 15.03.2016р., № 500060804/2016/00038 від 16.03.2016р., №500060804/2016/00039 від 17.03.2016р., № 500060804/2016/00040 від 17.03.2016р., № 500060804/2016/00041 від 21.03.2016р., №500060804/2016/00045 від 22.03.2016р., № 500060804/2016/00048 від 23.03.2016р., № 500060804/2016/00049 від 23.03.2016р. та відповідно рішення про коригування митної вартості товарів № 500060804/2016/000003/2 від 02.02.2016р., № 500060804/2016/000006/2 від 15.02.2016р., №500060804/2016/000009/2 від 22.02.2016р., № 500060804/2016/000010/2 від 22.02.2016р., № 500060804/2016/000011/2 від 22.02.2016р., №500060804/2016/000012/2 від 22.02.2016р., № 500060804/2016/000013/2 від 23.02.2016р., № 500060804/2016/000014/2 від 24.02.2016р., №500060804/2016/000015/2 від 25.02.2016р., № 500060804/2016/000016/2 від 25.02.2016р., № 500060804/2016/000017/2 від 26.02.2016р., №500060804/2016/000018/2 від 26.02.2016р., № 500060804/2016/000019/2 від 26.02.2016р., № 500060804/2016/000020/2 від 26.02.2016р., №500060804/2016/000022/2 від 01.03.2016р., № 500060804/2016/000023/2 від 02.03.2016р., № 500060804/2016/000025/2 від 03.03.2016р., №500060804/2016/000024/2 від 03.03.2016р., № 500060804/2016/000025/2 від 04.03.2016р., № 500060804/2016/000026/2 від 04.03.2016р., №500060804/2016/000027/2 від 12.03.2016р., № 500060804/2016/000029/2 від 14.03.2016р., № 500060804/2016/000030/2 від 14.03.2016р., №500060804/2016/000031/2 від 15.03.2016р., № 500060804/2016/000032/2 від 16.03.2016р., № 500060804/2016/000033/2 від 17.03.2016р., №500060804/2016/000034/2 від 17.03.2016р., № 500060804/2016/000035/2 від 21.03.2016р., № 500060804/2016/000037/2 від 22.03.2016р., №500060804/2016/000040/2 від 23.03.2016р., № 500060804/2016/000039/2 від 23.03.2016р., за якими Одеською митницею ДФС визначено резервний метод визначення митної вартості товарів.

Декларантом були заповнені та подані до митного органу нові митні декларації, в яких митна вартість товару була задекларована за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та за резервним методом визначення митної вартості на підставі вказаних Рішень. Товар було випущено в обіг під фінансову гарантію на підставі ст. 55 МК України.

З суми, на яку було збільшено митну вартість товару, позивачем було сплачено митні платежі на підставі ст. 55 МК України (фінансова гарантія) у сумі 6075149,82 грн.

У вказаних рішеннях зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності, не містяться усі відомості, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, зокрема: у п.1.1 наданому до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2016 № 05/01 ціна товару містить ціну товару на умовах поставки DAP, тоді як митне оформлення здійснюється на умовах CIF Odessa відповідно до умов поставки товару в інвойсі; п.6.2 контракту визначено, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсу, так і можлива відстрочка платежу, але в наданому до митного оформлення інвойсі спосіб оплати за товар не зазначений.

У рішеннях №500060804/2015/000041/2 від 26.12.2015р.,

№ 500060804/2015/000042/2 від 26.12.2015р., № 500060804/2016/000002/2 від 29.01.2016р., № 500060804/2016/000003/2 від 02.02.2016р. вказано, що у п. 1. 1 наданому до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 26.11.2015р. № 26/11 ціна товару містить ціну товару на умовах поставки FOB, тоді як митне оформлення здійснюється на умовах CIF Odessa відповідно до умов поставки товару в інвойсі.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з необґрунтованості застосування відповідачем методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервного методу визначення митної вартості товарів, оскільки надані позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною договору та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом зазначеним позивачем(за ціною договору). При цьому, умови поставки FОВ та CIF Odessa, а також DAP та CIF Odessa є аналогічними та визначають місце поставки товару та не впливають на заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій у цій справі передчасними з огляду на таке.

У відповідності до ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги відносно порушення декларантом умов Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року(далі - Конвенція), через наступне.

Стаття 6 Конвенції встановлює, що сторони можуть виключати застосування цієї Конвенції або, за умови додержання статті 12, відступати від будь-якого з її положень чи змінювати його.

При цьому, у відповідності до п.п.12.3 договору купівлі-продажу товарів № 05/01 від 05.01.2016р. та договору купівлі-продажу товарів №26/11 від 26.11.2015р. сторони виключають застосування до цих Договорів Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купївлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року у повному обсязі.

Зважаючи на те, що незазначення форми оплати(попередня оплата/відстрочка платежу) в інвойсах не впливає на заявлену декларантом митну вартість товару судами попередніх інстанцій вірно зазначено про необгрунтованість сумнівів митного органу у правильності визначення митної вартості з цих підстав.

Разом з тим, згідно пункту 1.5 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 № 201(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2001 р. за № 833/6024), передбачено, що у розділ „Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг)" зовнішньоекономічного договору зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до правил „Інкотермс"), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару(окремих партій товару).

У відповідності до загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку - фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Пункти 18, 19, 20 розділу VІІ Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН „Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983р.) передбачають, що формуляр-зразок має три групи полів даних: у першій містяться відомості про угоду (сторони, умови і таке інше), у другому - опис товарів, позиції рахунку та кількості і таке інше, а у третій - додаткові витрати, вирахування та загальна сума рахунку з посвідчу вальною заявою, якщо вона є необхідною. Відомості про угоду наводяться з наступними заголовками, зокрема, з заголовком „Умови поставки і платежу" - ці відомості повинні зазначатися або конкретним посиланням на стандарти умови, такі, як „Інкотермс", або шляхом точного опису застосовувальних умов.

Таким чином, вимоги законодавства України та міжнародних документів передбачають в зовнішньоекономічному контракті та допускають в рахунку-фактурі (інвойсі) зазначення умов поставки товарів відповідно до правил „Інкотермс", які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ(далі - МК України) наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Пов'язані з'їх Транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Пунктом 7 частини 10 статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як витрати на страхування цих товарів.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс), - це міжнародні правила по тлумаченню найбільш широко використовуваних торгових термінів в області зовнішньої торгівлі, у них зазначені яка з сторін договору-купівлі продажу повинна здійснити необхідні для перевезення та страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, та які витрати несе кожна з сторін. Обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.

Отже, розбіжності в умовах поставки товарів, зовнішньоекономічних контрактах, а також в інвойсах виключали можливість органу доходів і зборів здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки DAP DELIVERED AT PLACE (…named place) ПОСТАВКА У МІСЦІ ПРИЗНАЧЕННЯ (назва місця поставки) означає, що продавець виконав своє зобов'язання з поставки, коли він надав покупцю товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, яке прибуло у погоджене місце призначення. Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до узгодженого пункту у названому місці призначення, якщо він названий, у місці поставки на кордоні

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки CIF COST, INSURANCE AND FREIGHT (…named port of destination) ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ (… назва порту призначення) „вартість, страхування та фрахт" означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна СІF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Також відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки FOB FREE ON BOARD (…named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (… назва порту відвантаження), „франко-борт" означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Продавець зобов'язаний нести всі витрати пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Отже, помилковими є висновки судів апеляційної та першої інстанцій про те, що умови поставки товарів DAP та CIF, FOB та СІF є аналогічними та визначають місце поставки товару, не впливають на заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару. Зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які Імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК Україниз та обумовлювали необхідність витребування від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Без належного встановлення всіх обставин та їх оцінки в сукупності із іншими доказами по справі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на вимогах ст.159 КАС України про всебічність і повноту їх дослідження, отже рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції та і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159,195 КАС України.

Відповідно до ст.227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року, додаткову постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: