Ухвала суду № 68239223, 02.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2017 року м. Київ К/800/6832/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Маринчак Н.Є., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 24 січня 2017 року

у справі № 810/3269/16

за позовом ОСОБА_3

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2015 року № 4848-17.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання Інспекції про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу Інспекції повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, Інспекція подала апеляційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року апеляційну скаргу Інспекції залишено без руху з підстав ненадання документа про сплату судового збору та надано строк для усунення її недоліків.

На адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Інспекції про продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування неможливості усунення недоліків у строки, встановлені ухвалою, Інспекція посилалась на порядок фінансування органами державної влади бюджетних установ, з огляду на що у відповідача відсутні кошти для сплати судового збору.

Проте, доказів які б засвідчили відсутність коштів на сплату судового збору Інспекцією надано не було.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання Інспекції про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та її повернення скаржнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем не надано доказів відсутності коштів для сплати судового збору. Отже, відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги у строки, визначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Стаття 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Наведена норма свідчить, що за наявності доказів, які підтверджують об'єктивну неможливість стороною вчинити процесуальні дії у визначений судом строк, суд за клопотанням особи може продовжити такий строк.

Разом з тим, відповідачем на підтвердження неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у визначений судом строк не надано жодних доказів, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про подовження строку.

Згідно з частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору

Відповідно до частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з частинами першої та третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З аналізу наведених норм слідує, що в разі невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху така апеляційна скарга повертається особі, що її подала.

З огляду на те, що відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги і надіслано клопотання без надання доказів відсутності коштів для сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку про повернення апеляційної скарги Інспекції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 24 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун