Постанова № 68238940, 08.08.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2017р. по справі № 820/6557/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альдар"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Альдар", звернувся до суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Центральної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, які виразилися у відмові у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, яка подана ТОВ "Альдар" 15.11.2016р. засобами телекомунікаційного зв'язку;

- визнати протиправними дії Центральної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, які виразилися у відмові у визнанні і податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, яка подана ТОВ "Альдар" 15.11.2016 р. у паперовому вигляді;

- зобов'язати Центральну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області визнати податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість ТОВ "Альдар" за жовтень 2016 року, яка подана ТОВ "Альдар" 15.11.2016 р.;

- зобов'язати Центральну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області негайно провести відповідні коригування у особовій картці ТОВ "Альдар" у зв'язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 р. по справі № 820/6557/16 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Центральної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, які виразилися у відмові у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, яка подана ТОВ "Альдар" 15.11.2016 р. засобами телекомунікаційного зв'язку.

Визнано протиправними дії Центральної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, які виразилися у відмові у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, яка подана ТОВ "Альдар" 15.11.2016 р. у паперовому вигляді.

Зобов'язано Центральну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області визнати податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість ТОВ "Альдар" за жовтень 2016 року, яка подана ТОВ "Альдар" 15.11.2016 р.

Зобов'язано Центральну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області провести відповідні коригування у особовій картці ТОВ "Альдар" у зв'язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року.

Відповідач, Центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 р. по справі № 820/6557/16, прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили суд залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Альдар" зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ТОВ "Альдар" визначено - м. Харків, пр. Науки, 40.

15.11.16 року позивачем до податкового органу надано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року разом із додатками. Відповідно до квитанції №1 від 15.11.2016 року вказані документи податковим органом не прийнято із поміткою "...Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності..."; виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, а саме: - ЄДРПОУ: "39376219'.

15.11.2016 року позивачем подано до Центральної ОДПІ м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року у паперовому вигляді, отримання якої підтверджується штампом із вх.№1600056357.

Листом №21414/10/20-30-08-02-24 від 16.11.2016 р. Центральна ОДПІ повідомила, що податкова декларація з ПДВ за жовтень 2016 року по підприємству ТОВ "Альдар" не визнана як податкова звітність, оскільки вона заповнена з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: невідповідність заявлених даних щодо податкової адреси (відсутність за місцезнаходженням).

Позивач не погодився з діями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу були відсутні підстави для відмови у визнанні податкової декларації ТОВ "Альдар" з ПДВ за жовтень 2016 року податковою звітністю, а тому дії відповідача щодо неприйняття податкової декларації ТОВ "Альдар" з ПДВ за жовтень 2016 року та невизнання її податковою звітністю є протиправними.

Крім цього, судом першої інстанції була задоволена позовна вимоги про зобов'язання відповідача провести відповідні коригування у особовій картці ТОВ "Альдар" у зв'язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п.49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

На підставі п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Пунктом 49.11 ст.49 ПК України визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно п. 45.2 ст.45 ПК України передбачено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Частини 1, 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» зазначають, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З матеріалів справи встановлено, що 15.11.2016 року ТОВ "Альдар" подало до Центральної ОДПІ засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року документ J0215109. Однак, доставлені документи податковим органом не прийняті із поміткою "...Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності...", що підтверджується квитанцією №1 від 15.11.2016 року (а.с. 27).

Колегією суддів встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016р., позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 28.01.2016 р. № 280120161, укладеного з ТОВ "Альдар"; зобов'язано відповідача поновити дію договору про визнання електронних документів від 28.01.2016 р. № 280120161, укладеного з ТОВ "Альдар"; визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкових декларацій ТОВ "Альдар" з податку на додану вартість за березень та квітень 2016 року; визнано податкову декларацію ТОВ "Альдар", з податку на додану вартість за березень 2016 року з додатками поданою датою її фактичного отримання 19.04.2016 р.; визнано податкову декларацію ТОВ "Альдар", з податку на додану вартість за квітень 2016 року з додатками поданою датою її фактичного отримання 19.05.2016 р. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Вказана постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 р. по справі № 820/2611/16 набрала законної сили 08 листопада 2016 року в силу приписів ч. 3 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовим рішенням по справі № 820/2611/16, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору №280120161 від 28.01.2016 про визнання електронних документів, укладеного з ТОВ "Альдар" та зобов'язано Центральну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області негайно поновити дію цього договору.

Також з матеріалів справи встановлено, що з метою належного подання податкової звітності без порушення норм чинного законодавства, 15.11.2016 року позивачем направлено до Центральної ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року у паперовому вигляді, отримання якої підтверджується штампом Центральної ОДПІ із вх. №1600056353 (а.с. 28-32). Однак листом №21414/10/20-30-08-02-24 від 16.11.2016 р. Центральна ОДПІ повідомила, що податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2016 року по підприємству ТОВ "Альдар" не визнано як податкову звітність, оскільки вона заповнена з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: невідповідність заявлених даних щодо податкової адреси (відсутність за місцезнаходженням).

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для відмови у прийнятті податкової декларації на паперовому носії стала невідповідність заявлених даних щодо податкової адреси (відсутність за місцезнаходженням) (а.с. 33).

Колегія суддів не погоджується з висновком податкового органу, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Альдар» орендує у ТОВ «Акціонери» нежитлове приміщення - частину кімнати № 612-А площею 13 кв.м., розташоване на 6-му поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, проспект Науки, 40.

Адреса «м. Харків, пр. Леніна, буд. 40» зазначена в якості місцезнаходження ТОВ "Альдар" у витязі з реєстру платників ПДВ від 15.12.2014 року(а.с.20).

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 13.04.2016 року місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Альдар» є адреса: 61166, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, проспект Науки, буд.40 (а.с.10-19).

Вищезазначена адреса - м. Харків, Дзержинський район, проспект Науки (колишня назва - проспект Леніна), буд. 40 - співпадає з адресою, яка зазначена ТОВ «Альдар» у податковій звітності (а.с.28).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що зміни юридичної адреси (місцезнаходження) ТОВ "Альдар" не відбулося, а відтак, у Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області відсутні підстави для неприйняття податкової звітності за жовтент 2016 року.

Записи про відсутність ТОВ "Альдар" за місцезнаходженням або про направлення до державного реєстратора повідомлення про відсутність позивача за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час виникнення спірних відносин не вносились.

Інших доводів щодо невідповідності поданих позивачем декларацій вимогам п.48.3 ст.48 ПК України, крім неправильного зазначення місцезнаходження підприємства, відповідачем не викладено ані в надісланому на адресу позивача листі №21414/10/20-30-08-02-24 від 16.11.2016 р. про відмову у визнанні цієї декларації податковою звітністю, ані в запереченнях на позов товариства.

Отже, беручи до уваги, що твердження відповідача про відсутність позивача за місцезнаходженням спростовуються матеріалами справи, колегія суддів вважає, що у Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області були відсутні підстави для відмови у визнанні податкової декларації ТОВ «Альдар» з ПДВ за жовтень 2016 року податковою звітністю.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо неприйняття податкової декларації ТОВ «Альдар» з ПДВ за жовтень 2016 року та невизнання її податковою звітністю є протиправними, і як наслідок, вимога про зобов'язання Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області визнати податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість ТОВ "Альдар" за жовтень 2016 року, яка подана ТОВ "Альдар" 15.11.2016 р., також підлягає задоволенню.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов'язання відповідача провести відповідні коригування у особовій картці ТОВ "Альдар" у зв'язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом ч.8 ст.3 КАС України позивачем в адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов.

За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із системного аналізу наведених норм КАС України, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом, має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням суб'єкту владних повноважень саме її прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено, що на підставі відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, яка подана ТОВ "Альдар" 15.11.2016 р., анульовані задекларовані позивачем показники податкової звітності у особовій картці платника податків.

Крім того, коригування у особовій картці у зв'язку із надходженням податкової звітності не створює перешкод для діяльності платника податку, а є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 09.12.2014 року від 01.12.2015 року, які в силу ст.244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

Згідно ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було не враховано практику Верховного Суду України, чим було допущено порушення норм процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Центральну об'єднану Державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області провести відповідні коригування у особовій картці ТОВ "Альдар" у зв'язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвели до ухвалення неправильного рішення в цій частині, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в цій частині позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2017р. по справі № 820/6557/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Центральної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області провести відповідні коригування у особовій картці ТОВ "Альдар" у зв'язку із надходженням податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року.

Прийняти нову постанову, якою в цій частині позову відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 р. по справі № 820/6557/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 11.08.2017 р.