Ухвала суду № 68238807, 08.08.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2017р. по справі № 820/4423/16

за позовом ОСОБА_1

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

17.08.2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0043441701 від 12.11.2015 р. на загальну суму грошового зобов'язання 74 824, 70 грн. (59 859, 76 +14 964, 94), прийняте щодо ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_1.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі по тексту - ТОВ "Кредитні ініціативи") як третю особу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0043441701 від 12.11.2015.

Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 року по справі №820/4423/16 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неправильність (неповноту) дослідження доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2017р. у справі №820/4423/16 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 08.08.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 щодо достовірності, повноти, нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт №336/20-33-17-01-07/НОМЕР_1 від 29.09.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 пп.164.2.17 "д" п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) у результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за 2013 р. у розмірі 59859,76 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0043441701 від 12.11.2015р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 74824,70 грн., у тому числі за основним платежем - 59859,76 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14964,94 грн.

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення послугував висновок контролюючого органу про порушення податкового законодавства, зроблений на підставі даних, отриманих від ТОВ "Кредитні ініціативи", про те, що позивач у 2013 році отримав дохід (додаткове благо) у вигляді суми боргу платника податків, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

ОСОБА_1, не погодившись з податковим повідомленням - рішенням №0043441701 від 12.11.2015р., звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0043441701 від 12.11.2015р. прийняте без повного з'ясування усіх обставин та з порушенням норм діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи 28.10.2013р. ТОВ "Кредитні ініціативи" уклало з ПАТ "Альфа-Банк" договір факторингу, відповідно до якого воно набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008р.

Станом на 28.10.2013 р. заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008 р. становила 96301,90 дол. США, що було еквівалентом за курсом НБУ на 28.10.2013р. - 769741,09 грн.

Крім того, 28.10.2013р. між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено додаткову угоду до договору про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008р. (рамкова угода № SMERS01207 від 02.07.2008), згідно п. 5 якої сторони дійшли згоди, що відповідно до ст. 605 ЦК України ОСОБА_1 було звільнено від подальшого виконання зобов'язань за договором у сумі 44221,90 дол. США, що на момент укладення угоди було еквівалентно - 353465,65 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" 28.10.2013 р. позивачу було надано повідомлення про отримання останнім доходу у вигляді прощення боргу у розмірі 44221,90 дол. США та необхідність повідомлення про отримання такого доходу органів державної податкової служби України.

Як вбачається з акту перевірки за №336/20-33-17-01-07/НОМЕР_1 від 29.09.2015 р. ОСОБА_1 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи платника податків від 10.02.2014 р., однак в ній не відображено отримання вказаного доходу у вигляді прощеного боргу.

Згідно з пп.14.1.54 ПК України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п.п. 14.1.47. п. 14.1. ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є і винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 162.1 ст.162 ПК України визначено, що платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

Згідно з абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції станом на дату прощення (анулювання) боргу), дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення) дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, з аналізу вищевказаних норм права вбачається, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Згідно з п.3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Таким чином, основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі, у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.

Підпунктом 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Разом з тим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Колегія суддів зазначає, що зміна редакції ст. 164 ПК України, що набрала законної сили з 01.01.2015 р., призвела до значного пом'якшення фінансової відповідальності фізичної особи - платника податків.

Згідно з ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вищевказаного положення Конституції надано рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), в якому зокрема, зазначено, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Отже, відповідальність можлива лише за наявності в законі визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена.

Таки чином, проценти за несвоєчасне виконання зобов'язання, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні вимог ПК України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Також, відповідно до приписів ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Колегія суддів зазначає, що шляхом укладення додаткової угоди між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитні ініціативи" від 23.10.2013р. до договору про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008р. пунктом 1 було визначено, що підписанням угоди сторони погоджуються змінити дату остаточного повернення кредиту, що визначена кредитним договором та встановити, що датою остаточного повернення кредиту є 27 жовтня 2028 року.

Крім того, пунктом 5 додаткової угоди від 23.10.2013 р. передбачено, що сторони дійшли згоди та відповідно до ст. 605 ЦК України ОСОБА_1 звільнено від подальшого виконання зобов'язань за договором у сумі 44221,90 дол. США, що на момент укладення угоди було еквівалентно - 353465,65 грн., виходячи з курсу НБУ на дату укладення Договору про внесення змін до і доповнень. При цьому, як визначено п. 6 Додаткової угоди загальна сума заборгованості позичальника перед кредитором становитиме 52080 доларів США, що еквівалентно 416275,44 грн. Також шляхом укладення даної додаткової угоди сторонами узгоджено викладення додатку №1 до кредитного договору у новій редакції.

Отже, в даному випадку прощення позивачу суми боргу за кредитним договором відбулося не за власним рішенням кредитора, а за угодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до кредитного договору.

Крім того, згідно наданих в суді першої інстанції пояснень ТОВ "Кредитні ініціативи" сума 44221,90 дол. США складається з 17201,71 дол. США, що еквівалентно 136701,96 грн, - відсотки, 27119,19 дол. США, що еквівалентно 216763,69 грн., - частина тіла кредиту.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів пп.165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив'язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору).

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Крім того, відповідно до приписів абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума боргу платника, анульованого кредитором до закінчення строку позовної давності, перебіг якого розпочинається за правилами цивільного законодавства після спливу строку на виконання зобов'язання.

Приписами ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, шляхом підписання додаткової угоди сторонами було узгоджено зміну кінцевої дати остаточного повернення грошового зобов'язання, тобто у даному випадку сторонами фактично визначено порядок погашення зобов'язання, а також визначено валюту подальших розрахунків між сторонами.

В даному випадку недекларування фізичною особою додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) кредитором суми процентів за користування кредитом не є порушенням, відповідно відсутні підстави для донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

При цьому, з аналізу акту перевірки №336/20-33-17-01-07/НОМЕР_1 від 29.09.2015 р. вбачається, що він не містить відомостей щодо складових прощеного ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_1 боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0043441701 від 12.11.2015р. було ухвалено необґрунтовано з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі не було доведено правомірності власного рішення, яке є предметом оскарження по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку оскаржувані рішення відповідача є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 року по справі №820/4423/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2017р. по справі № 820/4423/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 11.08.2017 р.