Ухвала суду № 68238800, 08.08.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання Одеської митниці ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року, прийнятої за результатами розгляду клопотання публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про забезпечення позову по справі № 816/2245/16 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В с т а н о в и л а:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року, задоволено клопотання публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта») про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішень Одеської митниці ДФС, митного посту «Одеса-порт» від 16 грудня 2016 року про визначення коду товару № КТ-500060705-0006-2016, № КТ-500060705-0008-2016 до вирішення спору по суті.

На зазначену ухвалу суду Одеською митницею ДФС повторно подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її принесення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року у справі № 816/3245/16 задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову /а.с. 1-3/.

30 грудня 2016 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Одеською митницею ДФС на ухвалу суду від 23 грудня 2016 року /а.с. 52-58/. В апеляційній скарзі зазначено про те, що копія оскаржуваного судового рішення надійшла до митниці 29 грудня 2016 року, що підтверджується датою у відмітці автоматичного нумератора митниці про надходження (реєстрацію) у супровідному листі ПАТ «Укрнафта» від 27 грудня 2016 року № 72/07-929, у додатку до якого позивач надіслав на адресу митниці копію означеної ухвали.

Аналогічна за змістом апеляційна скарга надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 04 січня 2017 року /а.с. 65-68/.

Ухвалою судді Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року (отримана скаржником 03 лютого 2017 року) апеляційна скарга Одеської митниці ДФС залишена без руху, скаржнику наданий термін - 10 днів для усунення недоліків апеляційної скарги - надання доказів сплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн./а.с. 73-74, 76/.

20 лютого 2017 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання скаржника с проханням відстрочити сплату судового збору на строк 30 днів /а.с. 77-78/.

Ухвалою судді Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року (отримана скаржником 27 лютого 2017 року) в задоволені клопотання відмовлено, скаржнику наданий новий десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги - надання доказів сплати судового збору /а.с. 89-90, 92/.

Ухвалою судді Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року (отримана скаржником 27 березня 2017 року) апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС повернуто, у зв'язку з не усуненням вищеозначеного недоліка апеляційної скарги /а.с. 93, 118/.

10 квітня 2017 року (вихідний № 1051/15-70-10 від 05 квітня 2017 року) до Полтавського окружного адміністративного суду Одеською митницею ДФС повторно подана апеляційна скарга на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року у справі № 816/3245/16. До апеляційної скарги скаржником додано платіжне доручення № 321 від 16 березня 2017 року про сплату судового збору у розмірі 1 600,00 грн. та заяву про поновлення строків апеляційного оскарження судового рішення /а.с. 96, 97-104/.

Заява про поновлення строків апеляційного оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року у справі № 816/3245/16 вмотивована тим, що копія оскаржуваного судового рішення скаржником отримана 29 грудня 2016 року та первинна апеляційна скарга подана до суду у встановлений ч. 3 ст. 186 КАС України строк.

Відсутність коштів, свідченням чому є інформація Тимчасового кошторису Одеської митниці ДФС; арешт і блокування рахунків митниці Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області; сплив строку виконання обов'язків начальника Одеської митниці ДФС та відсутність інших осіб, що мають право підписати платіжне доручення про сплату судового збору, обумовили неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги до 16 березня 2017 року. За наведених обставини, скаржник зазначає, що клопотав перед судом про подовження Одеській митниці ДФС строку для усунення недоліків, визначених ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, на термін 20 днів для оплати суми судового збору, втім таке клопотання від 07 березня 2017 року судом апеляційної інстанції не розглянуто.

При розгляді означеної заяви, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України, колегія суддів з'ясовувала питання наявності/відсутності поважних причин, які обумовили подання Одеською митницею ДФС апеляційної скарги 10 квітня 2017 року, у той час коли платіжне доручення про сплату судового збору датовано 16 березня 2017 роком. За наданою скаржником суду інформацією, у період часу з 13 березня 2017 року по 04 квітня 2017 року у митниці були відсутні кошти на поштові відправлення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у задоволені клопотання Одеської митниці ДФС відмовлено, оскільки судом визнані неповажними підстави, визначені заявником в обґрунтування свого клопотання /а.с. 144-147/.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 09 червня 2017 року апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишено без руху, скаржнику наданий 30-денний термін для зазначення інших підстав для поновлення строку /а.с. 148/.

20 липня 2017 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Одеської митниці ДФС про поновлення строків апеляційного оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року.

В якості інших причин, які обумовили поважність пропуску процесуального строку на принесення апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що апеляційна скарга подана до суду у встановлений ч. 3 ст. 186 КАС України строк; на відсутність коштів, арешт і блокування рахунків митниці Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області; на відсутність можливості підписати платіжне доручення про сплату судового збору, у зв'язку зі спливом строку виконання обов'язків начальника Одеської митниці ДФС та відсутність інших осіб, що мають право підписати платіжне доручення, що обумовило неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги до 16 березня 2017 року; на відсутність судового рішення за результатами клопотання Одеської митниці ДФС від 07 березня 2017 року про подовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що в якості інших причин, що обумовили поважність пропуску процесуального строку на принесення апеляційної скарги, скаржник зазначив аналогічні обставини, що були предметом судового розгляду і вирішені ухвалою суду апеляційної інстанції від 06 червня 2017 року.

Так, колегія суддів зазначає, що відсутність коштів на рахунках скаржника, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для визнання причини пропуску процесуального строку поважною, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не можуть вважатися поважною причиною не сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу та не, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

Також, колегія суддів зауважує, що будь-яких доказів, що підтверджують факт арешту і блокування рахунків митниці Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, а також доказів на підтвердження неможливості підписати платіжне доручення про сплату судового збору з причин спливу строку виконання обов'язків начальника Одеської митниці ДФС та відсутністю інших осіб, що мають право підпису такого доручення, скаржником суду не надано.

Окрім наведеного, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутнє клопотання Одеської митниці ДФС про подовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, ксерокопія якого надана суду /а.с.116-117/ і яке, як вказує скаржник, направлено на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду 07 березня 2017 року (вхідний № 703/15-70-10).

Доказів зворотного скаржником суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Статтею 13 КАС України передбачено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" наголосив на тому, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, яке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що частина 2 ст. 49 КАС України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави, викладені Одеською митницею ДФС в клопотанні щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, є неповажними, а отже підстави для поновлення відповідачу строку апеляційного оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року відсутні.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 41 ч. 1, 100-102, 167, 186 ч. 3, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання Одеської митниці ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року по справі № 816/2245/16 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11 серпня 2017 року.