Ухвала суду № 68238288, 10.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року справа №805/1292/17-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар - Челахова О.О.,

за участю: представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - Бусела В.О., довіреність, № 7 від 22.05.2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 805/1292/17-а за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2017 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - позивач, управління) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - відповідач, виконавча служба) про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 20 лютого 2017 року у виконавчих провадженнях №5164997, 51625890, 51625804, та № 51625706 (а.с.3-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року адміністративний позов задоволений частково, скасовані постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про накладення штрафу від 20 лютого 2017 року у ВП № 51624997, № 51625890, № 51625804, № 51625706. В задоволенні інших позивних вимог відмовлено (а.с.68-71).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано неповажність причин невиконання рішень суду. Посилається на обґрунтованість накладення штрафу на позивача у зв'язку із невиконанням судових рішень. Вважає позицію суду першої інстанції такою, що суперечить висновкам Європейського суду з прав людини (а.с.77-82).

В судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляд справи повідомлений належним чином, з клопотанням про розгляд справи за їх присутністю не звертався.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

Позивач, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, зареєстроване у якості юридичної особи у Єдиному державному реєстрі за кодом ЄДРПОУ 26288796, розміщено за адресою: 84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2.

Відповідач, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код 34898944) зареєстроване як юридична особа, розміщене за адресою: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32, є суб'єктом владних повноважень, діє на підставі Положення про державну виконавчу службу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року адміністративний задоволений позов ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнані неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо відмови в виплаті позивачу всіх належних йому виплат. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області надати ОСОБА_3 довідку (встановленого зразку із необхідними відомостями із бухгалтерії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області) про заробітну плату для обчислення, нарахування в пенсійному фонді Московського району міста Харкова і призначення ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 у повному обсязі грошову компенсацію за невикористані дні відпустки, які складаються на термін з 1 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року, всього 301 календарних дні основної відпустки, 45 днів робочих та 165 календарних дні додаткової відпустки, відповідно до наданої довідки Київського районного суду міста Донецька від 15 вересня 2014 року. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області здійснити відповідні розрахунки та виплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2014 рік та 2015 рік на підставі наявних у відповідача відповідних облікових даних. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області здійснити відповідні розрахунки та виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за час з вересня 2014 року по 23 листопада 2015 року. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 10 місячних заробітних плат як судді у рахунок вихідної допомоги.

30 червня 2016 року у зазначеній справі видано виконавчий лист, на підставі якого Управлінням державної виконавчої служби у липні 2016 року відкриті виконавчі провадження №№ 5164997, 51625890, 51625804 та 51625706 та Територіальному управління встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

16 січня 2017 року, відповідно до постанов «Про накладення штрафу на боржника» на Територіальне управління накладено штраф за невиконання рішення суду без поважних підстав.

20 лютого 2017 року у виконавчих провадженнях №№ 5164997, 51625890, 51625804 та 51625706 Управлінням державної виконавчої служби на боржника повторно накладено штраф за невиконання рішення суду.

Позивачем листами від 18 липня 2016 року, 27 липня 2016 року, 05 січня 2017 року повідомлено виконавчу службу про неможливість виконання судового рішення та знаходження справи № 820/730-16 у Вищому адміністративному суді України.

Разом з тим, Територіальним управлінням на адресу державного виконавця направлені розрахунки сум, які підлягають стягненню з Державного бюджету та повідомлено Управління державної виконавчої служби про виконання судового рішення в частині надання ОСОБА_3 довідки про заробітну плату для обчислення та нарахування органами Пенсійного фонду України щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач 03 лютого 2017 року звернувся до Управління державної виконавчої служби із заявою про утримання від вчинення виконавчих дій, до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області у липні 2016 року зверталось до Харківського окружного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просило змінити спосіб виконання з зобов'язати нарахувати та виплатити на стягнути, але у задоволенні цієї заяви Харківським окружним адміністративним судом було відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2016 року з метою повного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року позивач звернувся до голови Державної судової адміністрації України із листом, в якому міститься прохання про розгляд питання щодо відкриття асигнувань за бюджетною програмою 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів для виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року.

Листом від 20 вересня 2016 року (вих. № 11-6770/16) у відповідь Державна судова адміністрація України повідомила, що виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року потребує списання коштів з державного органу на користь судді, а тому повинно здійснюватися Державною казначейською службою України за рахунок бюджетної програми КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів.

Також у листі міститься рекомендація щодо оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року в апеляційному порядку.

У березні 2017 року з метою повного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року позивач знов звернувся (вих. № 05-280/17) до голови Державної судової адміністрації України із листом, в якому просив розглянути питання щодо відкриття асигнувань за бюджетною програмою 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів для виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття виконавчою службою постанов про накладення штрафу від 20 лютого 2017 року у виконавчих провадженнях № 5164997, 51625890, 51625804, та № 51625706, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606).

02 червня 2016 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який в силу положень пункту 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403-VIII Закон № 606 визнаний таким, що втратив чинність з дня набрання чинності Законом № 1404-VIII (05 жовтня 2016 року), крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

За приписами пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено судом виконавчі провадження, в межах яких державним виконавцем були прийняті спірні постанови про накладення штрафу, були відкриті на виконання судового рішення, яким боржника (позивача у даній справі) було зобов'язано вчинити певні дії.

Статтею 63 Закону № 1404 - VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

За вимогами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною п'ятою статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 4-1 Розділу Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі Державної судової адміністрації України у межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами державного бюджету здійснюється Державною судовою адміністрацією України.

Додатком 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено видатки на утримання, зокрема, місцевих загальних судів Донецької області, розпорядником яких є Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області; додатком 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачена бюджетна програма КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, розпорядником якої є Державна судова адміністрація України. Так само визначено бюджетні програми у додатку до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет, має наслідком, крім зменшення асигнувань на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, також і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету має здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь-які виплати суддям та суддям у відставці на підставі рішень суду виконуються згідно із бюджетною програмою 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, передбаченої Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік.

Відповідно до статті 1 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Пунктом 3 зазначеного Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно із пунктом 25 Порядку, у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Наведене вище свідчить про відсутність з боку позивача недбалого ставлення до виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року, що є обов'язковою умовою накладення на боржника штрафу.

Суд наголошує, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року № 820/730/16 не була виконана позивачем з поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 805/1292/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 805/1292/17-а за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанов - залишити без змін.

Ухвала постановлена 10 серпня 2017 року.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 серпня 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 11 серпня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г. М. Міронова