Постанова № 68237378, 11.08.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3881/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

СУТЬ СПОРУ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2017 року за №0011811305, №0011831305, №0011771305, №0011781305, №0011791305, №0011801305, №0011751305, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.06.2017 року за №Ф-0011721305, рішення №0011741305 про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.07.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що співробітники ГУ ДФС в Одеській області провели позапланову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2017 р. дотримання законодавства щодо укладання трудового договору оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року.

За результатами перевірки відповідач склав акт № 642/15-32-13-05/НОМЕР_1 від 19.06.2017 р., згідно з висновками якого позивач порушив низку статей ПК України.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога протиправні та належать до скасування.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковий орган помилково зробив висновок про те, що позивач здійснює торгівлю алкогольними напоями. Одразу після проведення перевірки позивач надав відповідачу належні первинні документи. Однак, відповідач не взяв їх до уваги.

07.08.2017 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні 08.08.2017 року надав заперечення на адміністративний позов, та не заперечував про розгляд справи у порядку письмового провадження.

В письмових запереченнях зазначено, що позивач з 01.01.2014 р. по 31.03.2017 р. був платником єдиного податку третьої групи та сплачував до бюджету єдиний податок від суми отриманого доходу. Однак, дохід отриманий ФОП ОСОБА_1 від здійснення виду діяльності (реалізації вина та горілки) не дає право застосування спрощеної системи оподаткування (ІІІ групи) Позивач починаючи з 01.07.2016 року зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів - на загальну систему оподаткування.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Одеським міським управлінням юстиції 21.02.2005 р. та отримав свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису про державну реєстрацію №8498. Знаходиться на податковому обліку з 24.02.2005 року в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи.

ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2017 р. не реєструвався платником податку на додану вартість. Позивач здійснює основну діяльність за КВЕДом : 56.29 - постачання інших готових справ.

Позивач з 01.01.2014 р. по 31.03.2017 р. був платником єдиного податку, відповідно до п.2, п.6 ст.9 Закону України від 06.07.95 р. №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями та п.296.10 ст.296 ПК України здійснював діяльність без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Співробітниками ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 06.06.2017 року за №1888 та направлень проведено документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2017 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2017 р.

За результатами перевірки відповідач склав акт від 19.06.2017 року № 642/15-32-13-05/НОМЕР_1 ( а.с.42-54) згідно з висновками якого позивач порушив вимоги ПК України а саме:

-пп.3 п.291.4, п.3 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291, пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України в частині здійснення видів діяльності, що не дають право перебувати на спрощеній системі оподаткування;

-пп.293.4.4 п.293.4 ст.293 ПК України та встановлено заниження податкових зобов'язань з єдиного податку у розмірі 1120 грн.;

-п.295.3 ст.295 ПК України встановлено несвоєчасна сплата єдиного податку до бюджету у розмірі 8721,85 грн.;

-пп.177.5.2 п.177.5 ст.177, п.177.5 ст.177, пп.49.18.2, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України встановлено не подання податкових декларацій про доходи та майновий стан за період 3 кв.2016 року (строк09.11.2016 р.), 2016 р. (строк 09.02.2017 р.);

-п.177.2 ст.177 ПК України встановлено заниження податку з доходів від підприємницької діяльності за 2016 рік у розмірі - 189841,25 грн.;

-ч.2 п.1 ст.7, п.8 ст.9, п.2 ст.25 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено заниження суми єдиного внеску за 2016 рік у розмірі 46725 грн.;

-ст.163, ст..168, ст.176, пп.177.2 ст.177, пп.1.1, п.п.1.3, п.п.1.4 ст.16 №1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у зв'язку з чим занижено військовий збір від підприємницької діяльності, що належить сплаті в бюджет за 2016 рік у сумі 15820,10 грн.;

-п.181.1 ст.181, п.193.10 ст.193, ст..188 ПК України заниження суми ПДВ, що належить сплаті до бюджету у розмірі - 263296,60 грн.;

-п.7 ст.7 Закону України №222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст.15 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено здійснення видів господарської діяльності (реалізації алкогольних напоїв), які належать до ліцензування без наявності ліцензії.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення рішення:

-№0011751305 від 11.07.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 237301,57 грн. (а.с.11);

-№0011801305 від 11.07.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 1400,00 грн. (а.с.12);

-№0011791305 від 11.07.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 329120,75 грн. (а.с.13);

-№0011781305 від 11.07.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 19775,13 грн. (а.с.14);

-№0011771305 від 11.07.2017р., нараховані штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. (а.с.15);

-№0011831305 від 11.07.2017 р. встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб штраф у розмірі 158,21 грн. (а.с.17);

-№0011811305 від 11.07.2017 р. встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб штраф у розмірі 1427,95 грн. (а.с.18);

- рішення №0011741305 від 11.07.2017 р. про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 4672,80 грн. (а.с.16);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0011721305 від 11.07.2017 р. в сумі 46728 грн. (а.с.19).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 291.2. ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пп.3 п. 291.4. ст. 291 ПК України Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, третьої групи платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Згідно з пп.3 п. 291.5. ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи платники: які займаються виробництвом, експортом, імпортом, продажем підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Суть порушень, за висновком податкового органу, полягала в тому, що позивач займався продажем підакцизних товарів без ліценції у зв'язку з чим з 01.07.2016 року зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів. За результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 заяв на такий перехід у встановлений законодавством термін ДПІ не надавав. У зв'язку з чим позивач не надав декларації передбачено у строки встановлені ПК України, не сплатив у повному обсязі та розмірі 22 % єдиний внесок за період перебування на загальній системі оподаткування.

Проте суд з такими висновками не погоджується, прийняті рішення відповідачем вважає необґрунтованими та такими , що були винесені без урахування всіх необхідних обставин.

Твердження відповідача про те, що позивач здійснював продаж підакцизних товарів, а тому не може перебувати на спрощеній системі оподаткування ,є необґрунтованим та спростовується рядом доказів які містяться в матеріалах справи.

Так, суд встановив, що протягом знаходження позивача на спрощеній системі оподаткування обсяг виручки складався із сум грошових коштів отриманих від надання послуг із постачання готових страв до навчальних закладів (обідів), організація святкових столів у сільській раді та інших замовників. Основними замовниками послуг були Нерубайська сільська рада Біляївського району Одеської області, ТОВ «Ескаро Колор», ТОВ «Іскаро Індастрі», інші. Розрахунки із замовниками проводилися у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємця.

В матеріалах справи наявні первинні документи, які були подані до перевірки щодо господарської діяльності позивача, а саме:

позивач уклав з Нерубайською селищною радою Біляївського району Одеської області договір купівлі - продажу № 14 від 09.05.2016 р., предметом якого є закупка послуг з організації святкового столу присвяченого відзначенню дня Перемоги у Другій світовій війні. Загальна сума договору складає 94720,00. Договір виконаний позивачем у повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі від 09.05.2016 р. , накладною, та специфікацією до накладної (а.с.20-24).

Зазначені акт прийому-передачі, накладна та специфікація до накладної були предметом перевірки та спростовують твердження відповідача про те, що позивач здійснював продаж підакцизних товарів.

Позивач уклав з Нерубайською селищною радою Біляївського району Одеської області договір купівлі - продажу № 21/16 від 28.06.2016 р., предметом якого є закупка послуг з організації святкового столу до проведення дня молодості. Загальна сума договору складає 29750,00. Договір виконаний позивачем у повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі від 28.06.2016 р., накладною, та специфікацією до накладної (а.с.25-29).

Зазначені акт прийому-передачі, накладна та специфікація до накладної були предметом перевірки та спростовують твердження відповідача про те, що позивач здійснював продаж підакцизних товарів.

Позивач уклав з Нерубайською селищною радою Біляївського району Одеської області договір купівлі - продажу без номеру у 2016 р., предметом якого є закупка послуг з організації відзначення дня вчителя. Загальна сума договору складає 49980,00 грн. Договір виконаний позивачем у повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі, накладною, та специфікацією до накладної (а.с.30-34).

Зазначені акт прийому-передачі, накладна та специфікація до накладної були предметом перевірки та спростовують твердження відповідача про те, що позивач здійснював продаж підакцизних товарів, містять інформацію про продаж подарункових наборів та цукерок.

Щодо укладених договорів позивача з Нерубайською селищною радою Біляївського району Одеської області з організації святкового столу до проведення Різдвяних вечорниць та святкування дня змагань суд зазначає наступне.

Так, позивач уклав з Нерубайською селищною радою Біляївського району Одеської області договір купівлі - продажу без номеру у 2017 р., предметом якого є закупка послуг з організації святкового столу до проведення Різдвяних вечорниць. Договір виконаний позивачем у повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі, накладною, та специфікацією до накладної (а.с.35-39). Відповідно до вказаних первинних документів, які досліджувалися відповідачем під час перевірки, здійснювався продаж алкоголю (водка, вино).

Також позивач уклав з Нерубайською селищною радою Біляївського району Одеської області договір купівлі - продажу без номеру у 2016 р., предметом якого є закупка послуг з організації святкового столу до проведення спортивних змагань до дня пам'яті ОСОБА_2 Відповідно до накладної за даним договором, що була предметом дослідження під час перевірки, позивач здійснював продаж вина. Однак у специфікації до даного договору відсутні відомості про продаж вказаного алкогольного напою.

Щодо вказаних вище договорів суд зазначає, що позивач 26.06.2017р. звертався одразу після проведення перевірки до відповідача із запереченнями, в яких вказував на те, що первинні документи по вказаним договорам були бухгалтером підприємства ОСОБА_3, 1940 р.н., помилково сформовані та надані до перевірки разом з іншою документацією. В запереченнях, а також у письмових поясненнях бухгалтера, які були додані до заперечень, вказано, що позивач не має ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тому він зазначеною реалізацією не займається. У зв'язку з тим, що це сімейний бізнес бухгалтер ОСОБА_3 веде бухгалтерський облік для ФОП ОСОБА_4, у якої є ліцензія на право займатися роздрібною торгівлею алкогольними напоями. Позивач просив у своїх запереченнях податковий орган переглянути результати перевірки згідно з оригіналами наданих первинних документів, які були долучені до заперечень (а.с.55, 88).

Однак у своїй відповіді від 06.07.2017р. (а.с.42-44) відповідач не надав жодної оцінки тим обставинам та документам на які вказував позивач у своїх запереченнях. Таким чином, суд вважає, що відповідач проігнорував ті обставини, які є важливими, на думку суду, для правильного вирішення спірного питання. А тому суд робить висновок про необґрунтованість винесених рішень. Адже відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Крім того, суд звертає увагу на наявність перелічених вище документів в матеріалах справи. Зокрема, договори, специфікації, накладні, акти, ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за НОМЕР_2 від 15.02.2017 року та НОМЕР_3 від 07.12.2016 року видана на ім'я ФОП ОСОБА_4(а.с.40-41) та письмові пояснення бухгалтера (а.с.88). На думку суду, дані документи спростовують те, що позивач займається продажем підакцизних товарів.

Далі, у судовому засіданні представник відповідача стверджував, що позивач перевищив граничний обсяг суми доходу за період, що перевірявся. На запитання суду відповідач пояснив, що такий висновок був зроблений на підставі поданих позивачем податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця. Однак, такі твердження відповідача є суперечливими, оскільки в акті перевірки (а.с.47) відповідач вказав, що перевіркою дотримання граничного обсягу суми доходу , який дає право платникам єдиного податку здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування порушень не встановлено.

На підставі встановлених обставин, суд робить висновок, що відповідач не довів порушення позивачем вимог щодо ведення господарської діяльності для платників єдиного податку та виникнення в нього обов'язку перейти на сплату інших податків і зборів.

Відповідач продовж судового розгляду справи не надавав доказів та не довів суду правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених фактів, суд робить висновок, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 належать до задоволення.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, ПК України ст. ст. 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити .

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2017 року за №0011811305, №0011831305, №0011771305, №0011781305, №0011791305, №0011801305, №0011751305, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.06.2017 року за №Ф-0011721305, рішення №0011741305 про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.07.2017 року.

3. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 6410 (шість тисяч чотириста десять),00 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.Я. Бойко