Ухвала суду № 68235314, 10.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Маллинников О.Ф.

№ 22-ц/796/6821/2017 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 761/21376/14-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину квартири,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2017 року скасовано заходи забезпечення позову, які накладені відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину квартири, а саме: арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначав, що суд першої інстанції скасовуючи заходи забезпечення позову прийшов до передчасного висновку про те, що необхідність в арешті спірної квартири відпала.

Вказував, що спір щодо квартири, на яку було накладено арешт продовжується.

Так, 19.01.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення по справі № 761/38002/14-ц, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення було задоволено та вселено позивача ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1. Згодом за заявою відповідача заочне рішення від 19.01.2016 року було скасоване, справу призначено до розгляду в загальному порядку. За наслідками розгляду справи 07.06.2016 року було ухвалено рішення аналогічне заочному, яким позов позивача до відповідача ОСОБА_3 було задоволено повністю.

Зазначав, що не погоджуючись з вказаним рішення суду першої інстанції відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.12.2016 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 було відхилено, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2016 року залишено без змін.

З ухвалою Апеляційного суду м. Києва відповідач ОСОБА_3 також не погодився, тому його представник, маючи на меті затягування вселення позивача, подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції.

Вказував, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.12.2016 року було відкрито касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.12.2016 року. Даною ухвалою суду касаційної інстанції також було зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2016 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Зазначав, що касаційне провадження по справі не завершене. Таким чином, позивач вважає, що скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру може зробити неможливим виконання рішення суду про вселення позивача в спірну квартиру, оскільки відповідач ОСОБА_3, як власник квартири може її продати або іншим чином відчужити її, що також підтверджується, зокрема, розміщеним оголошенням про продаж вказаної квартири на сайті «Столична нерухомість».

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Позивач та відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи заходи забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2016 року про відмову у задоволенні позову набрало законної сили, а заходи забезпечення позову мали тимчасовий характер і діяли до початку виконання рішення суду, а тому необхідність в арешті квартири АДРЕСА_1 відпала.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч.3, 6 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно із роз'ясненнями, які викладені в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення доказів» №9 від 22.12.2006 року заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, в липні 2014 року позивач звернулася до суду з позовом в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1

Також, позивачем ОСОБА_1 до суду було подано заяву про забезпечення позову в якій остання просила накласти арешт на житлове приміщення - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану на ім'я ОСОБА_3

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2014 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

В порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить відповідачу ОСОБА_3

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2016 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.10.2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину квартири відмовлено.

А тому, колегія суддів погоджуться з висновком суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову, оскільки правові підстави для їх подальшого вжиття відпали.

Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами триває спір щодо квартири на яку накладено арешт, а також не врахування судом того, що скасування заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду про вселення позивача в спірну квартиру, оскільки відповідач ОСОБА_3 як власник квартири може її продати або іншим чином відчужити колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи не є підставами для продовження заходів забезпечення позову у даній справі.

Враховуючи вищевикладене колегія дійшла висновку про законність постановленої ухвали та безпідставність доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: