Постанова № 6823441, 29.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.10.09Справа №2а-5139/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу за позовом Петрівське виробниче управління по житлово-комунальному господарству

до Державна податкова інспекція в Красногвардійському районі АРК

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

позивача - Котлова С.В., довіреність від 23.06.2009 №130; Смирнова С.Д., довіреність від 23.06.2009 №129;

відповідача – Клешнін В.В., довіреність від 03.09.2009 №18;

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 25.11.2008 №0001572301/0 про визначення податкового зобов’язання за платежем збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі 26939,32 грн., у тому числі 17166,21 грн. основного платежу, 9773,11 грн. штрафні (фінансові санкції).

Відповідач проти позову заперечує по підставах, що викладені у запереченнях на позов від 12.06.2009 №10/23 та від 17.08.2009 №1744/6/10.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Петровське виробниче управління по житлово-комунальному господарству (Петровське ВУЖКГ) зареєстроване Красногвардійською районною державною адміністрацією 26.06.1998. Видом діяльності, що проводить Петровське ВУЖКГ, згідно довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 05.05.2006 є у тому числі збирання, очищення та розділення води. (а.с.6, 7).

На підставі направлення від 29.10.2008 №204/23-1 та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 до 30.06.2008 та валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2008 Петрівського ВУЖКГ.

За результатами перевірки 13.11.2008 був складений акт №1745/23-1/05520425.

За актом встановлено, що позивачем занижено податкове зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи за період з 01.07.2007 по 30.06.2008, у тому числі за 4 квартал 2005 року у сумі 1632,40 грн., у 1 кварталі 2006 року – 2733.44 грн., у 2 кварталі 2006 року – 2329.97, у 3 кварталі 2006 року – 2902,90 грн., 1 2 кварталі 2007 року – 2557,44 грн., у 2 кварталі 2007 року – 2431,22 грн., а всього у сумі 17166,21 грн.

25.11.2008 на ім’я позивача формується податкове повідомлення-рішення №0001572301/0 про визначення податкового зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі 2939,32 грн., у тому числі 17166,21 грн. основного платежу, 9773,11 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач подавав скарги у порядку апеляційного оскарження до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі, Державної податкової адміністрації в АР Крим, Державної податкової адміністрації України. Скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без зміни.

Як встановлено судом, позивач був зареєстрований платником єдиного податку з травня 2005 року зі ставкою податку – 6%, з січня 2006 року зі ставкою 10%, з січня 2007 року по липень 2007 року зі ставкою 10%, що не заперечується сторонами.

27 червня 2006 року позивачем був отриманий спеціальний дозвіл на користування надрами №2811 – геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка ділянки «Петровська-2» Північно-Сиваського родовища що знаходиться у Красногвардійському районі АР Крим с.Петрівка, свердловини прісних підземних вод №1757, №1934, №1947. Мета надрокористування – геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка з затвердженням запасів підземних вод в ДКЗ України з метою господарсько-питного водопостачання с.Петрівка.

Спеціальним дозволом передбачені особливі (додаткові) умови спеціального дозволу , серед яких: на протязі 3-х років затвердити запаси підземних вод ДКЗ України,

розробити, винести в натуру зони санітарної охорони та суворо дотримуватись їх режиму,

своєчасно і в повному обсязі сплата обов’язкових платежів (в тому числі, відрахувань за геологорозвідувальні роботи) до Державного бюджету, згідно з чинним законодавством,

розпочати роботи після отримання спеціального дозволу. (а.с.16)

Порядок користування надрами врегульований Кодексом України про надра, відповідно до якого надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до ст.19 Кодексу України про надра встановлено, що надра у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.           На підставі викладеного суд надходить до висновку, що надрокористувач повинен приступити до користування надрами тільки після отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Як вбачається з наданих матеріалів, спеціальний дозвіл позивач отримав 27 червня 2006 року.

Відповідно до ст.71 КАС України суб’єкт владний повноважень повинен довести суду правомірності свого рішення. Відповідачем по справі не доведено належним чином факт, користування надрами до моменту отримання спеціального дозволу, тобто до 27 червня 2006 року. Таким чином суд надходить до висновку, що визначення податкового зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2005 року, 1, 2 квартал 2006 року є неправомірним.

Відповідно до ст.28 Кодексу України про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів;

4) акцизного збору.

Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

За п.6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на спеціальне використання природних ресурсів.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" збори за спеціальне використання природних ресурсів і за забруднення навколишнього природного середовища віднесені до загальнодержавних.

Поняття збору за спеціальне використання природних ресурсів наведено у ст.43 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якого, збір за спеціальне використання природних ресурсів встановлюється на основі нормативів збору і лімітів їх використання.

Окремим п.12 у ст.14 закону України «Про систему оподаткування» вказаний збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

У зв’язку з чим суд надходить до висновку, що оскільки Закон України «Про систему оподаткування» є загальним законом, що визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, то при визначенні наявності або відсутності пільг зі сплати того, чи іншого податку платники податків повинні користуватися саме цим законом. У зв’язку з чим суд визнає безпідставним посилання позивача на наявність пільг зі сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету.

Відповідно до п. 1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 N115, збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передано їм для промислового освоєння.

Як вбачається зі Спеціального дозволу на користування надрами від 27.06.2006 у користування позивачу передана ділянка «Петровська-2» Півнісно-Сиваського родовища з визначеними географічними координатами: свердловина №1757, свердловина №1934, свердловина №1947.

За визначенням, наданим у Законі України «Гірничий закон України» від 06.10.1999 N 1127-XIV свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами. Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 інженерні споруди визначені як об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів і т. ін. Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта. До інженерних споруд належать: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди і т. ін. Національним стандартом № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1442, споруди – це земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тунелі, естакади, мости тощо).

Таким чином суд робить висновок, що у користування Петрівському ВУЖКГ був переданий раніше розвідане родовище, а з урахуванням пояснювальної записки гідрогеолога 1 категорії Семирякова І.Г. без номеру та дати (а.с.15), по вказаному родовищу попередня оцінка запасів не проводилась.

Тому суд вважає, що позивачем повинен був бути сплачений збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, з моменту видобутку корисної копалини, тобто з моменту отримання Спеціального дозволу – 27.06.2006.

Як вбачається зі Спеціального дозволу на користування надрами від 27.06.2006 об’єкт надракористування наданий позивачу з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка з затвердженням запасів підземних вод в ДКЗ України з метою господарського-питного водопостачання с.Петрівка. Дозволом визначений недержавне джерело фінансування вказаних робіт.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється надракористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Відповідна Інструкція затверджена наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23.06.1999 N105/309, зареєстрованим у Мін’юсті України 16.07.1999 за N 474/3767.

За п.3.1, 3.2. Інструкції об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин – для підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових). Обсяги видобутих (погашених запасів) корисних копалин за квартал приймаються за даними оперативних обмірів чи підрахунків (з уточненням за підсумками року), які здійснює геолого-маркшейдерська служба надрокористувача або інші служби, на які покладено обов'язки ведення обліку обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин.

Як вказано в акті перевірки від 13.11.2008 (а.с.59) застосовані первинні документи, що надані платником податків – звіти про використання води за формою 2-ТП, банківські документи, журнал обліку води, розрахунки нормативів.

Інструкцією щодо заповнення форми N 2-ТП (водгосп), затвердженою наказом Держкомстату Українивід 30.09.1997 №230, зареєстрованою у Мін’юсті України 16.10.1997 за №480/2284 встановлено, що водокористувачі, що одночасно забирають воду при видобуванні корисних копалин і водовідливі, звітують про вказаний обсяг в такому порядку:

при використанні цієї води на власні потреби і (або) передачі води іншим водокористувачам її обсяг відображається у відповідних графах таблиці 1, а скид цієї води у водний об'єкт - в таблиці 2. Таблиця 1 призначена для обліку обсягів води, забраної із природних джерел, одержаної від інших водокористувачів, використаної водокористувачем, що звітує, і переданої іншим підприємствам для використання і (або) скиду.

          У графі 2 таблиці 1 вказується - обсяг забраної води із джерела або одержаної від іншого водокористувача води (в тому числі зворотні) в цілому за квартал (наростаючим підсумком з початку року). У графах 3-5 - обсяг забраної або одержаної води по місяцях звітного кварталу.

          Таким чином, у вказаних графах проставляється загальний обсяг води, отриманої користувачем.

          Для визначення обсягу забраної із джерела води, важливим є визначення коду типу джерела водопостачання та коди категорії якості забраної, одержаної води.

          Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Доказами, у розумінні ст.69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

          За встановленою ч.2 ст.71 КАС України презумпцією винуватості суб’єкта владних повноважень, тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.

          У наданому Красногвардійською ДПІ акті перевірки відсутні посилання, чи є родовище «Петровське-2» єдиним джерелом водопостачання для Петрівського ВУЖКХ, чи отримує позивач воду іншої категорії, чим вода зібрана із природних водних об’єктів. З розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету (а.с.65), цей факт також неможливо встановити.

          На вимогу суду, викладену в ухвалі від 28.04.2009 про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду та від 28.04.2009 про відкриття провадження в адміністративній справі відповідачу було запропоновано надати суду письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є.

          Звити про використання води (форми 2-ТП) за четвертий квартал 2005 року – другий квартал 2007 року суду не надані, якісь не будь інші документи, що підтверджують, що Петрівське ВУЖКГ отримує воду лише з родовища «Петрівське-2» також не надані.

          Відповідно до принципів адміністративної процедури, сформульованих у ч.3 ст.2 КАС України, рішення суб’єкта владних повноважень, повинне бути обґрунтовано, тобто прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

          Оскаржуємо податкове повідомлення-рішення від 25.11.2008 №00015723-1/0 вказаному принципу не відповідає.

          З урахуванням постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2, суд вказує, що встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у ст.2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

          На підставі викладеного суд надходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє адміністративний позов в частині визнання неправомірним нарахування позивачу податкового зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі 17166,21 грн.

Відповідно до п.13-1 Порядку передбачено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Відповідно до п.17.1.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – закон 2181) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, вперше розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, був наданий до ДПІ у Красногвардійському районі АРК 25.10.2007 – за Ш квартал 2007 року. Відповідні розрахунки за третій, четвертий квартал 2006 року, перший, другий квартал 2007 року до ДПІ не надавались.

Таким чином суд погоджується з визначеним відповідачем розміром штрафних санкцій за неподання розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за третій, четвертий квартал 2006 року, перший, другий квартал 2007 року у розмірі 680,00 грн.

Відповідно до п.17.1.3. ст.17 Закону 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, тобто у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки судом встановлено, що податкові декларації (розрахунки) зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, позивачем взагалі не були надані до податкового органу, застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.17.1.3. ст.17 Закону 2181 безпідставно.

Відповідно до п.17.1.2. ст.7 Закону 2181 У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, тобто якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки суд визначив неправомірним визначення позивачу податкового зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, суд також надходить до висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій, розрахунок яких повинен бути проведений з урахування нарахованого податкового зобов’язання.

У зв’язку з наведеним суд задовольняє частково позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 25.11.2008.

Постанова буде складена у повному обсязі 30.10.2009.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі АР Крим від 25.07.2008 №0001572301/0 про визначення Петрівському виробничому управлінню по житлово-комунальному господарству податкового зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі 17166, 21 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9093,11 грн.

3.          Стягнути на користь Петрівського виробничого управління з жилого-комунального господарства (97012, Красно гвардійський район, с.петрівка, кв.Єгудіна, 70) з Державного бюджету України у розмірі 1 гривня 70 копійок.

4.          В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення постанови у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Цикуренко А.С.