Постанова № 6823330, 19.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.10.09Справа №2а-6808/09/5/0170 17:20 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України з водного господарства,

до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Сакське міжрайонне управління водного господарства Державного комітету України з водного господарства звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000581502/0 від 23.03.09р. та № 0000591502/0 від 23.03.09р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самостійно змінював призначення платежу, які визначені у платіжних документах, чим порушив вимоги діючого законодавства, в наслідок чого помилково встановив порушення позивачем терміну сплати узгодженого податкового зобов’язання та незаконно нарахував останньому штрафні санкції.

Позивач під час розгляду справи підтримав свої позовні вимоги, однак явку свого представника у судове засідання 19.10.09р. не забезпечив, про розгляд справи був сповіщений належним чином – під розписку.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.09р. не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю. В запереченні на позов зазначив, що штрафні санкції застосовані до позивача відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2009р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов’язань по ПДВ за липень 2007р., вересень 2008р.

За результатами проведення вказаної перевірки 13.03.2009р. був складений Акт № 327/15-02/01039576 (далі Акт).

У вказаному акті відповідач зафіксував порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме несвоєчасна сплата сплату узгодженої суми ПДВ за деклараціями: № 15244 від 18.07.07р., № 19249 від 14.08.08р. та № 20826 від 17.09.08р.

На підставі Акту відповідачем 23.03.2009р. прийняти податкові повідомлення-рішення № 0000581502/0 та № 0000591502/0, про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі за затримку на 292 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання був зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 1059,58 грн. та за затримку на 18 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання був зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 2738,89 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

По-перше, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем у акті перевірки допущена помилка у зазначенні періодів, а саме, відповідач помилково зазначив липень 2007р. та вересень 2008р., тоді як фактично перевірявся період червень 2007р., липень-серпень 2008р., що підтверджується описовою частиною Акту.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов ‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобов’язань визначений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У п.п.4.1.5.ст 4 Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону для подання декларації платника податків. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу (п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

Відповідно до п.п. 5.4.1.п.5.4. ст. 5 вказаного закону узгодження сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків , які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення податкового повідомлення (п.п. 6.2.1., 6.2.2. п. 6.2. ст. 6 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому ) періоді , визначена згідно з Законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач подав відповідачу Декларації по сплаті ПДВ:

-          за червень 2007р. (а.с.11-12) у графі 27 якої визначено податкове зобов’язання по ПДВ за червень 2007р. у сумі 26794,00 грн. Відповідно до вказаних вище положень ст.4, ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач мав сплатити вказане податкове зобов’язання по ПДВ включно до 20.07.07р. Позивачем надані копії платіжних доручень № 313 від 21.06.2007р. на суму 3000,00 грн.(а.с.13), № 322 від 26.06.2007р. на суму 6000,00 грн. (а.с.14), № 332 від 05.07.2007р. на суму 14000,00 грн. (а.с.15), № 336 від 10.07.2007р. на суму 2000,00 грн. (а.с.16) та № 341 від 16.07.2007р. на суму 7500,00 грн.(де за червень 2007р. 1794,00 грн.) (а.с.17) якими позивач перерахував до Держбюджету Сакського району 26794,00грн. У кожному платіжному дорученні у графі “Призначення платежу” вказано : «ПДВ за червень 2007р. ср. 20.07.07р.»;

-           за липень 2008р. (а.с.18-19) у графі 27 якої визначено податкове зобов’язання по ПДВ за липень 2008р. у сумі 101985 грн. Відповідно до положень ст.4, ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач мав сплатити вказане податкове зобов’язання по ПДВ включно до 20.08.08р. Позивачем надані копії платіжних доручень № 572 від 21.07.08р. на суму 10000,00 грн.(а.с.21), № 508 від 30.07.2008р. на суму 25000,00 грн. (а.с.22), № 672 від 11.08.08р. на суму 20000,00 грн. (а.с.23), № 674 від 12.08.08р. на суму 25000,00 грн. (а.с.24) та № 511 від 13.08.08р. на суму 21985,00 грн. (а.с.25) якими позивач перерахував до Держбюджету Сакського району 101985,00грн. У кожному платіжному дорученні у графі “Призначення платежу” вказано : «ПДВ за липень 2008р. ср. 30.08.08р.»;

-          за серпень 2008р. (а.с.26-27) у графі 27 якої визначено податкове зобов’язання по ПДВ за серпень 2008р. у сумі 72647 грн. Відповідно до положень ст.4, ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач мав сплатити вказане податкове зобов’язання по ПДВ включно до 20.09.08р. Позивачем надані копії платіжних доручень № 724 від 18.08.08р. на суму 12000,00 грн.(а.с.28), № 741 від 21.08.2008р. на суму 16000,00 грн. (а.с.29), № 747 від 26.08.08р. на суму 15000,00 грн. (а.с.30), № 813 від 28.08.08р. на суму 9000,00 грн. (а.с.31) та № 934 від 18.09.08р. на суму 20647,00 грн. (а.с.32) якими позивач перерахував до Держбюджету Сакського району 72647,00грн. У кожному платіжному дорученні у графі “Призначення платежу” вказано : «ПДВ за серпень 2008р. ср. 20.09.08р.»

Крім того всіх зазначених платіжних дорученнях є відмітки обслуговуючого банка про проведення платежу.

Вивчивши вказані документи, керуючись Законами України “Про податок на додану вартість”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, приймаючи до уваги сплату позивачем узгодженого податкового зобов’язання по ПДВ за червень 2007р. у сумі 26794,00 грн. до 20.07.07р., за липень 2008р. у сумі 101985,00 грн. до 20.08.08р. та за серпень 2008р. у сумі 72647,00 грн. до 20.09.08р. у строк, суд вважає, що відповідач помилкового встановив факт порушенням позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За таких обставин суд не може погодитись з твердженнями відповідача про те, що у зв’язку з наявністю у позивача заборгованості по ПДВ за попередні періоди він, діючи відповідно до п.п.7.7. ст. 7 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, при отриманні коштів, перерахованих позивачем згідно з копіями зазначених платіжних доручень здійснював погашення податкового боргу попередньо погашенню його податкових зобов’язання по ПДВ.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАСУ у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 20.03.1952 р., ратифікованого Україною 17.07.1997 р., передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. В ч. 2 цієї ж статті зазначено, що попередні положення ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів. Отже, зі змісту ч.2 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини вбачається, що будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою такого платника податків або за рішенням суду.

Статтею 8 Закону України «Про власність» встановлено, що цим Законом встановлюються основні положення про власність в Україні. У відповідності зі ст. 4 цього Закону власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Частина 3 ст. 47 Господарського кодексу України передбачає, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

В силу викладеного стає зрозумілим, що діючим законодавством України також закріплено право власника за власною ініціативою та на свій розгляд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном та гарантії недоторканості майна з боку держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Вивчивши обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні», не мав право самостійно без узгодження з платником податків або в умовах відсутності рішення суду перераховувати платежі за поточними зобов’язаннями на погашення податкового боргу, який виник раніше, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах .

Відповідач, зараховуючи своєчасно сплачені податки в рахунок податкового боргу, фактично перешкоджав позивачу податків своєчасно сплачувати податки за періоди, вказані в платіжних дорученнях, що призвело до необґрунтованого порушення ним визначених податкових зобов’язань.

Крім того, суд вважає необхідним визначити, що матеріали справи свідчать про те, що позивач добровільно перерахував кошти для погашення заборгованості по ПДВ, визначивши це у графі «Призначення платежу» відповідного платіжного документу.

У зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.10.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 26.10.2009р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000581502/0 від 23.03.09р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000591502/0 від 23.03.09р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України з водного господарства (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Промислова, 11а) 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   Сидоренко Д.В.