Рішення № 68232351, 07.08.2017, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/787/2017

Справа № 537/2385/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2017 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Чернявській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживача, визнання недійсним підвищення процентної ставки та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним підвищення процентної ставки за Договором про надання відкличної поновлювальної кредитної лінії №11170058000 (в системі обліку банку №11170058001) від 14 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсиббанк», а саме з 01 липня 2008 року на 2% річних, з 05 грудня 2008 року на 3% річних, та до розміру 36 % річних на прострочену суму основного боргу; зобов'язати ПАТ «Укрсиббанк» здійснити зарахування сплачених підвищених процентів в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання відкличної поновлювальної кредитної лінії №11170058000 (в системі обліку банку №11170058001) від 14 червня 2007 року окремо за кожним здійсненим платежем за підвищеною процентною ставкою згідно з датою надходження такого платежу; стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», назву якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання відкличної поновлювальної лінії № 11170058000, за яким банк прийняв зобов'язання надати позичальнику кредит в іноземній валюті у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) дол. США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у порядку і на умовах, зазначених у договорі. Відповідно до пункту 1.3.1 Кредитного договору, за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка у розмірі 13% річних.

Також, 18 лютого 2009 року між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №11170058000 від 14 червня 2007 року щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації, згідно з якою було змінено кінцевий термін повернення кредиту, а саме не пізніше 13 червня 2027 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

Окрім того, 18 лютого 2009 року між банком і Позичальником було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору №11170058000 від 14 червня 2007 року щодо зміни схеми погашення кредиту (Додаткова угода 2).

Позивач зазначає, що ні Додаткова угода 2, ні додаток до Додаткової угоди 2 - Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту не містять жодних положень про зміну процентної ставки чи даних про її розмір. Розмір процентної ставки визначений первісним Кредитним договором.

Однак позивачу стало відомо про те, що банком в односторонньому порядку без згоди та повідомлення позичальника було збільшено процентну ставку за користування кредитом з 13% річних до 18% річних на строкову суму боргу, та до 36% річних на прострочений борг, у зв'язку із чим 17 листопада 2016 року позивач звернувся до банку із заявою про здійснення перерахунку підвищених процентів та зарахування отриманих переплат у рахунок погашення заборгованості за кредитом, однак, відповіддю №35/54162 від 05 грудня 2016 року позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку підвищених процентів. При цьому у відповіді банку зазначено, що у зв'язку із допущеними порушеннями кредитної дисципліни в частині страхування предмету застави, а також термінів погашення основної суми кредиту і процентів за користування кредитними коштами, банк, керуючись умовами Кредитного договору та Цивільного кодексу України, з 01 липня 2008 року збільшив процентну ставку за користування кредитними коштами на 2 (два) проценти річних, а з 05 грудня 2008 року - ще на 3 проценти річних, про що позичальнику були направлені відповідні повідомлення.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач в односторонньому порядку змінив процентну ставку за користування кредитом без укладення додаткових угод до договору, шляхом направлення повідомлень, яких позичальник не отримував. У зв'язку із викладеними обставинами позивач і вимушений звернутись до суду із позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Позивач, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у разі неявки представника відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача, ПАТ «УкрСиббанк», в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не надав до суду пояснень про причини неявки.

В ході розгляду справи представником позивача, ПАТ Укрсиббанк» - Іванченко Н.В., були надані до суду заперечення, згідно яких остання просила суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі, мотивуючи це тим, що підвищення процентної ставки на строкову та прострочену заборгованість ОСОБА_1 є правомірними, оскільки останній повідомлявся про підвищення процентної ставки шляхом направлення на його адресу відповідних листів, та письмової незгоди щодо такого підвищення на адресу банку не надав. Таким чином, як вказує у своїх запереченнях представник відповідача, підвищення процентної ставки відбулось не шляхом внесення змін у договір, а у відповідності до умов укладеного договору, на підставах та у порядку, визначених договором.

Згідно зі статтею 224 Цивільно-процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних в справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

14 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», назву якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання відкличної поновлювальної лінії № 11170058000. Згідно з умовами Кредитного договору, а саме із пунктом 1.1, банк прийняв зобов'язання надати позичальнику кредит в іноземній валюті у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) дол. США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у порядку і на умовах зазначених у договорі.

Відповідно до п. 1.3.1 Кредитного договору, за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка у розмірі 13% річних.

18 лютого 2009 року між банком та позивачем було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №11170058000 від 14 червня 2007 року щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації, згідно з якою було змінено кінцевий термін повернення кредиту та передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 13 червня 2027 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

18 лютого 2009 року між банком і позичальником було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору №11170058000 від 14 червня 2007 року, якою було внесено зміни щодо схеми погашення кредиту.

Відповідно до пункту 2 та пункту 2.1 Додаткової угоди №2 від 18 лютого 2009 року, сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, а саме: позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 681,50 дол. США 14 центів. День сплати ануїтетного платежу - 15 числа кожного місяця кредитування, протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору. Також сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме: 11170058000 так і реєстраційний номер у системі обліку Банку, а саме: 11170058001, що передбачено пунктом 1.1. Додаткової угоди 2.

При цьому, як вбачається зі змісту Додаткової угоди №2 від 18 лютого 2009 року та додатку до даної Додаткової угоди №2 - Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредит, вони не містять жодних положень про зміну процентної ставки чи даних про її розмір.

Як встановлено в судовому засіданні, та вбачається з матеріалів справи, публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» було збільшено процентну ставку за користування кредитом за договором №11170058000 - з 13% річних до 18% річних на строкову суму заборгованості, та встановлена подвійна від діючої ставки процентна ставка на прострочений борг у розмірі 36% річних.

З листа ПАТ «Укрсиббанк» за вих. №35/54162 від 05 грудня 2016 року вбачається, що підвищення процентної ставки відповідач здійснив у зв'язку із допущеними ОСОБА_1 порушеннями кредитними дисципліни в частині страхування предмету застави, а також термінів погашення основної суми кредиту і процентів за користування кредитними коштами, та підвищення процентної ставки відбулось шляхом направлення ПАТ «Укрсиббанк» на адресу позивача листів №№ 51395 ДР від 14 червня 2008 року, 795561 ДР від 26 липня 2008 року.

Зі змісту зазначеного вище листа вбачається, що додаткові угоди до кредитного договору не укладались.

На звернення ОСОБА_1 від 17 листопада 2016 року про здійснення перерахунку підвищених процентів та зарахування отриманих переплат у рахунок погашення заборгованості за кредитом, вказаним вище листом за вих.. №35/54162 від 05 грудня 2016 року останньому було відмовлено у здійсненні перерахунку підвищених процентів.

Згідно з п. 1.3.1 Кредитного договору №11170058000, укладеного 14 червня 2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1, за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка у розмірі 13% річних.

Пункт 9.2. Кредитного договору передбачає право банку надсилати позичальнику повідомлення з пропозицією про зміну умов кредитного договору та право позичальника погодитись або не погодитись з такою пропозицією.

Пункт 9.4. Кредитного договору передбачає, що зміни в договір оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною договору.

Таким чином, положення пункту 9.2. Кредитного договору, на які відповідач посилається в обґрунтування правомірності підвищення процентної ставки по кредиту, не передбачають можливість змінювати умови Кредитного договору в односторонньому порядку, а така можлива зміна пов'язана з волевиявленням позичальника, та, у відповідності до пункту 9.4., повинна бути виражена у вигляді додаткової угоди до договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України, в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Аналізуючи вищевказані положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що якщо сторони кредитного договору досягнули домовленості щодо всіх його умов, у тому числі щодо внесення змін у договір шляхом укладення додаткової угоди (пункт 9.4 Кредитного договору), то такі зміни можуть бути внесені виключно в разі дотримання передбаченої договором процедури.

Вказане вище у повній мірі кореспондується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року по справі №6-33цс12, де передбачено, що, вирішуючи спір щодо правомірності дій банку зі зміни умов кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, необхідно перевірити, чи було передбачено таке збільшення кредитним договором, чи були виконані банком усі умови договору в цій частині та дотримано порядок узгодження цього питання з боржником. У випадку, коли передбачено обов'язкове укладання письмової форми такої угоди зі зміни договору, слід ураховувати вимоги статей 629, 639, 1055 Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною 2 статті 360-7 Цивільно-процесуального кодексу України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд критично оцінює надані відповідачем на підтвердження факту направлення ОСОБА_1 листів про підвищення процентної ставки листи за вих..№№ 5156 А від 20 листопада 2008 року, 199907 від 22 лютого 2008 року, 51395 ДР від 14 червня 2008 року, 79561 ДР від 26 липня 2008 року та реєстри згрупованих поштових відправлень №№ 3067, 039150471837, 758, 809 документів підприємств ТОВ «Пауер прінт» та ТОВ «Франко Пак», оскільки вказані документи лише підтверджують сам факт їх направлення, однак в матеріалах справи відсутні докази щодо отримання позивачем цих відправлень.

Окрім того, з наданих копій реєстрів не вбачається зв'язок між листами ПАТ «Укрсиббанк» та відправником.

Таким чином, докази вручення позивачу повідомлень щодо нарахування процентів на прострочену суму основного боргу у збільшеному розмірі, представником відповідача - ПАТ «Укрсиббанк», не надано.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року за № 1155, рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил, адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

З огляду на вищевикладене, у даному випадку позичальник вважається належним чином повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

При цьому суд приймає до уваги відповідні висновки Верховного Суду України, викладені від 14 грудня 2016 року у справі №752/16018/15-ц за позовом про визнання недійсним підвищення процентної ставки.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що банком неправомірно було збільшено заборгованість по кредиту за рахунок підвищення процентної ставки та зарахування одержаних платежів у рахунок погашення неправомірно нарахованих процентів, а також нарахування процентів на тіло кредиту, яке повинно було обліковуватись як погашене за рахунок переплат.

Відповідно до статті 3 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог статті 60 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи матеріали справи, документи, приймаючи до уваги встановлений в судовому засіданні факт порушення відповідачем, ПАТ «Укрсиббанк», умов кредитного договору в частині односторонньої зміни його умов, оскільки позичальник не був повідомлений належним чином про зміну процентної ставки, суд приходить до висновку про порушення прав ОСОБА_1, у зв'язку із чим його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 3, 10, 11, 57, 60, 61, 212, 213, 215, 224, 226, 360-7 Цивільно-процесуального Кодексу України, статями 629, 642, 651, 653, Цивільного Кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним підвищення процентної ставки та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості - задовольнити.

Підвищення процентної ставки за Договором про надання відкличної поновлювальної кредитної лінії №11170058000 (в системі обліку банку № 11170058001) від 14 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 і Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», а саме з 01 липня 2008 року на 2% річних, з 05 грудня 2008 року на 3% річних, та до розміру 36% річних на прострочену суму основного боргу - визнати недійсним.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» здійснити зарахування сплачених ОСОБА_1 підвищених процентів у рахунок погашення заборгованості за Договором про надання відкличної поновлювальної кредитної лінії №11170058000 (в системі обліку банку № 11170058001) від 14 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 і Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», окремо за кожним здійсненим платежем за підвищеною процентною ставкою згідно з датою надходження такого платежу.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Д.О. Зоріна