Рішення № 68231178, 03.08.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 151/435/15-ц Головуючий у І інстанції Слободян Н.П.Провадження № 22-ц/780/1954/17 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 26 03.08.2017

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 сепня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журрби С.О., Лівінського С.В., із участю секретаря Волошина В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» на рішення Іванківського районного суду Київської області від 28 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

03 травня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернулося до суду з названим позовом, де просить стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість в розмірі 80 120,62 доларів США та 28 338,90 грн.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 20 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір, за умовами якого відповідачу був наданий кредит в розмірі 18 000 доларів США з процентною ставкою за користування кредитом - 12% річних та терміном повернення не пізніше 19 грудня 2014 року.

Проте відповідач свої договірні зобов'язання не виконує, унаслідок чого утворилась зазначена заборгованість.

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договори поруки, за якими поручителі зобов'язалися протягом одного дня з дня отримання вимоги кредитора про порушення позичальником договору кредиту, виконати відповідне зобов'язання за позичальника шляхом сплати кредиту, процентів, неустойки, комісійних.

Проте, вимога банку ні ОСОБА_2, ні поручителями, не виконана.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 28 грудня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість за договором кредиту №285/АК-2007 від 20 грудня 2007 року у розмірі 298 321,77 грн., з них: 8 696,87 доларів США ( еквівалент 193 505,36 грн.) тіла кредиту, 441,10 доларів США ( еквівалент 9 816,41 грн.) відсотків за кредитом, 95 000 грн. пені та вирішено питання відшкодування судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення судом першої інстанції зазначено про те, що Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» звернулось до суду 03 травня 2015 року.

Таким чином, із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором:

за тілом кредиту та процентами за період з 04 травня 2012 року по 22 квітня 2015 року ( відповідно до позовних вимог розрахунок позивачем проводився саме станом на 22 квітня 2015 року ), а пеню за період з 04 травня 2014 року по 22 квітня 2015 року.

За вказаний період, згідно графіку погашення кредиту, ОСОБА_2 повинен був сплатити 8 696,87 доларів США загальної заборгованості, що станом на 22 квітня 2014 року становить 193 505,36 грн.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» не надало докладного розрахунку простроченої заборгованості, тому суд не має можливості визначити точну суму пені, яка підлягає стягненню в межах позовної давності.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір пені становить 58 023,48 доларів США ( в гривневому еквіваленті 1 291 277,02 грн. ) пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості за період з 22 липня 2008 року по 21 квітня 2015 року, 4 779,55 доларів США ( в гривневому еквіваленті 106 365,92 грн. ) пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів за період з 22 липня 2008 року по 21 квітня 2015 року, 22 811,76 грн. - пеня за несвоєчасну сплату нарахованої щомісячної комісії за період з 22 липня 2008 року по 21 квітня 2015 року, а всього пені на суму 1 420 454,70 грн., що не відповідає вартості автомобіля, яка визначена в договорі застави, а саме 90 360 грн.

Суд враховує й те, що позивачем не надано належних доказів того, яку точно суму було отримано від реалізації заставленого автомобіля, і де він на даний момент взагалі знаходиться, на цій підставі вважає доцільним визначити суму пені самостійно, враховуючи суму основного боргу, поведінку кредитора, який після 2010 року до відповідача не звертався з претензіями та не вживав заходів щодо отримання боргу, отже, сприяв збільшенню суми пені, визначити пеню у розмірі 95 000 грн., так як співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідки порушення зобов'язання не є співрозмірними.

Щодо стягнення простроченої заборгованості за нарахованою щомісячною комісією, суду не надано її детального розрахунку, що унеможливлює перевірку достовірності зазначеної позивачем суми, з урахуванням строків позовної давності та встановленої судом суми заборгованості.

Тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню: 8 696,87 доларів США ( еквівалент 193 505,36 грн. ) тіла кредиту, 441,10 доларів США ( еквівалент 9816,41 грн.) відсотків за кредитом ( сума в межах заявлених позовних вимог ), 95 000 грн. пені, а всього 298 321,77 грн.

Що стосується пред'явленої позовної вимоги до поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, то судом береться до уваги постанова №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в якій вказано, що умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, договір поруки, укладений між позивачем та ОСОБА_4 і ОСОБА_3, вважається таким, яким строк його дії не встановлений.

Разом з тим, судом достовірно встановлено, що 12 липня 2010 року відповідачем ОСОБА_2 було передано автомобіль Daewoo Lanos TF69Y, в рахунок погашення заборгованості перед банком і з того часу повністю припинено виплату коштів, таким чином суд вважає, що саме з 2010 року у позивача виникло право на пред'явлення вимоги до поручителя, в свою чергу повідомлення - вимогу позивач направив поручителям лише 23 квітня 2015 року.

Крім того, виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування ( дії ) самого зобов'язання поруки, варто зазначити, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Відповідно в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Іванківського районного суду Київської області від 28 грудня 2015 року скасувати в частині відмови у солідарному стягненні заборгованості з поручителя ОСОБА_4 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 20 грудня 2007 року, між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» в особі директора Подільської філії «Комерційний банк «Експобанк», та ОСОБА_2 укладено договір кредиту і забезпечення №285/АК-2007 ( а.с. 9-13 т. 1 ).

Відповідно до умов правочину, Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є позивач, надало позичальнику кредит в розмірі 18 000 доларів США на купівлю автомобіля з процентною ставкою за користування кредитом - 12% річних від суми кредиту.

ОСОБА_2, в свою чергу, зобов'язалася повернути банку кредит у строки/терміни, що визначені графіком, але не пізніше ніж 19 грудня 2014 року ( там же ) .

Для забезпечення своїх зобов'язань за цим договором, позичальник передав банку у заставу автомобіль Daewoo Lanos TF69Y, 2007 року випуску, вартістю 90 360 грн., реєстраційний номер НОМЕР_1, жовтого кольору, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 РВ ДДАІ МВС України 19 грудня 2007 року ( там же ).

Позивач виконав умови договору кредиту і надав названому відповідачу кредитні кошти в розмірі 18 000 доларів США, що еквівалентно 90 900 грн. ( а.с. 8 т. 1 ).

Згідно акту прийому-передачі автомобіля " Daewoo Lanos TF69Y" від 12 липня 2010 року ОСОБА_2 добровільно передав АТ «Комерційний банк «Експобанк» зазначений автомобіль ( а.с.60 т. 1 ), чим підтверджується визнання відповідачем боргу за кредитним договором.

З наданих позивачем меморіальних ордерів №11 від 04 листопада 2010 року, №авт/707 від 04 листопада 2010 року, №авт/272 від 15 листопада 2010 року кошти з продажу автомобіля були обернуті на погашення заборгованості по кредиту ( а.с. 153, 154, 155 т. 1 ).

При цьому, відповідач порушив умови договору кредиту і забезпечення, не сплачував платежі з повернення кредиту та/або процентів, унаслідок чого заборгованість за кредитним договором на 21 квітня 2015 року, із врахуванням проведених позивачем уточнень, складає 16 876,49 доларів США, що в еквіваленті становить 375 575,94 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 441,10 доларів США - 9 816,41 грн., прострочена заборгованість за нарахованою щомісячною комісією - 5 527,14 грн., пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості 12 319,48 доларів США - 274 170,44 грн., пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів 322 доларів США - 7 165,98 грн., пеня за несвоєчасну сплату нарахованої щомісячної комісії - 4 034,81 грн. ( а.с. 152 т. 1 ).

При цьому, пеня нарахована за один рік, зокрема, за період з 22 квітня 2014 року по 21 квітня 2015 року ( там же ).

Будь-яких доказів на спростування зазначеного розрахунку відповідачами не надано.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 20 грудня 2007 року були укладені договори поруки, відповідно до яких останні ( поручителі ) поручаються перед кредитором за виконання позичальником договору кредиту, відповідають перед кредитором як солідарні боржники у повному обсязі, як і позичальник, зокрема за повернення кредиту у встановлений строк, сплату процентів за користування кредитом, комісійних, неустойки.

Поручителі взяли на себе зобов'язання протягом одного робочого дня від дня отримання вимоги кредитора про порушення позичальником договору кредиту, виконати відповідне зобов'язання за позичальника шляхом сплати кредиту ( або частини кредиту ) та/або суми процентів, комісійних, неустойки на належні рахунки кредитора, або іншим способом, що визначений вимогою кредитора.

У випадку порушення позичальником договору кредиту кожен із поручителів зобов'язаний відповідати перед кредитором, як солідарний боржник, усім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення ( а.с. 16-17, 18-19 т. 1).

Відповідно до п. 1.4 зазначених договорів поруки, порука поручителя за цим договором припиняється лише у разі належного виконання договору кредиту ( там же ).

23 квітня 2015 року на адресу відповідачів уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Комерційний банк «Експобанк» направлено вимогу про повернення грошових коштів за договором кредиту і забезпечення, але заборгованість погашена не була ( а.с. 20-21, 22-22, 23-24 т. 1 ).

У зв'язку з цим 03 травня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» звернулося до суду з названим позовом ( а.с. 1-6 т. 1 ).

Як вбачається із матеріалів справи, договорами поруки не визначено строк, після якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що вони діють до належного виконання кредитного договору, то в такому разі порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить позов, що повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у справі№6-616цс15.

Враховуючи, що в кредитному договорі встановлений день виконання основного зобов'язання 19 грудня 2014 року, 23 квітня 2015 року позивач звернувся до відповідачів з вимогою про повернення грошових коштів, а з позовом звернувся до суду 03 травня 2015 року, то порука, на переконання апеляційного суду, не припинилася в силу положень ст. 559 ЦК України.

За таких обставин, суд першої інстанції, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, без додержання норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 559, 1054, 1050 ЦК України ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення щодо часткового задоволення заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за правочином.

Відтак, доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», на переконання апеляційного суду, знайшли своє повне підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 309 ЦПК України та зазначених положень матеріального і процесуального права за їх обґрунтованістю, і зокрема, положень постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Також, враховуючи вищезазначене, апеляційну суд вважає за необхідне скасувати рішення і задовольнити позовні вимоги до поручителя ОСОБА_3, незважаючи на те, що в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» сплачений ним судовий збір ( а.с. 196, 205 т. 1 ) у розмірі по 1 339,80 ( 4 019,40 : 3 ) грн. з кожного та на користь держави не сплачений судовий збір у суді першої інстанції при подачі позову, у такому ж порядку, - по 1 218 ( 3 654 : 3 ) грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» задовольнити частково. Рішення Іванківського районного суду Київської області від 28 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості і ухвалити по справі нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, у солідарному порядку, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» прострочену заборгованість за кредитним договором 16 876,49 доларів США, що в еквіваленті становить 375 575,94 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами 441,10 доларів США - 9 816,41 грн., прострочену заборгованість за нарахованою щомісячною комісією - 5 527,14 грн., пеню за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості 12 319,48 доларів США - 274 170,44 грн., пеню за несвоєчасну сплату нарахованих процентів 322 доларів США - 7 165,98 грн., пеню за несвоєчасну сплату нарахованої щомісячної комісії - 4 034,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, у солідарному порядку, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» прострочену заборгованість за кредитним договором 16 876,49 доларів США, що в еквіваленті становить 375 575,94 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами 441,10 доларів США - 9 816,41 грн., прострочену заборгованість за нарахованою щомісячною комісією - 5 527,14 грн., пеню за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості 12 319,48 доларів США - 274 170,44 грн., пеню за несвоєчасну сплату нарахованих процентів 322 доларів США - 7 165,98 грн., пеню за несвоєчасну сплату нарахованої щомісячної комісії - 4 034,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі по 1 218 грн., з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» судовий збір у розмірі по 1 339,80 грн. з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

С.В. Лівінський