Рішення № 68228188, 31.07.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1316/17

Провадження № 2/456/1185/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2017 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Яніва Н. М.

при секретарі - Сунак Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Стрийської міської ради про визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в якому просив визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. з його батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що шлюб між ним та відповідачкою розірвано 28.09.2012р.. Від шлюбу в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З часу розірвання шлюбу з відповідачем разом не проживають. З серпня 2016р. по сьогоднішній день він, разом із сином проживає в будинку його колишніх тестя ОСОБА_4 та тещі ОСОБА_5, за адресою АДРЕСА_1. Так, за вказаним місцем для сина ним створено належні умови проживання. Фактично лише ним здійснюється повне матеріальне утримання дитини. Крім того, спільно з ОСОБА_4 забезпечує навчання сина, дозвілля, харчування, купляють одяг, тощо. Відповідач ОСОБА_6 не приймає жодної участі у матеріальному забезпеченні сина. Відповідач фактично самоусунулась від виконання материнських обов'язків. Так, з початку серпня 2016 р. відповідач жодного разу не бачилась із сином, не долучалась до його виховання, процесу навчання, тощо. Його син, ОСОБА_3 навчається у 4-му класі Стрийської спеціалізованої школи № 4. Крім цього, син факультативно займається вивченням англійської та польської мов. Також, відповідач усупереч вимогам законодавства України, а також морально- етичним засадам суспільства, жодним чином не долучається до матеріального забезпечення та утримання дитини, а всі витрати пов'язані із забезпеченням належного рівня проживання, навчання та виховання їх сина, включаючи додаткові витрати, несе виключно він. Крім того, для підтримання нормального фізичного стану організму дитини, а відповідно й стану його здоров'я, син відвідує заняття з плавання та боксу. Очевидно, що ці додаткові заняття, а також спортивні гуртки потребують участі батьків, як з матеріального боку, так і з організаційного. Вважає, що беззаперечно дотримується вимог Закону щодо захисту прав дитини, оскільки саме ним створені належні умови для проживання дитини, його навчання та розвитку. За весь час проживання дитини з ним, жодного разу не створив перешкоди для того, щоб відповідач не могла спілкуватися з дитиною, ніколи не налаштовував дитину проти матері. Натомість відповідач самоусунулась від виховання, навчання та усіх інших процесів пов'язаних із розвитком та становленням їх сина як особистості. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю, послались на обставини викладені в позовній заяві. Додатково пояснив, що дитина проживає з ним за адресою місця проживання батьків відповідача АДРЕСА_1, це приватизований будинок, де їй забезпечені максимально придатні умови для нормального проживання та розвитку. Сину на

даний час 10 років, навчається у 5-му класі СЗШ № 4 м. Стрия. Фізично здоровий, не хворіє. Він працевлаштований та може забезпечити дитині належний рівень проживання. Інших утриманців немає, в шлюбі не перебуває. З сином в них прекрасні відносини і той бажає проживати разом з ним.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином неодноразово повідомлена про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомила.

А тому відповідно до ст. 224 ЦПК України суд вважає неявку відповідача в судове засідання неповажною та за згодою позивача, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів

Представник служби у справах дітей Стрийської міської ради в судовому засіданні пояснила, що 07.08.2017р. до них із заявою звернувся ОСОБА_1. 13.07.2017р. відбулося засідання комісії де була присутня і ОСОБА_5, яка не заперечувала проти проживання позивача з дитиною в її будинку. З дитиною спілкувалися по місцю проживання, дитина бажає проживати з батьком, хлопець здоровий. Є довідка дільничого інспектора, що позивач характеризується позитивно, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався. А тому органом опіки та піклування прийнято позитивний висновок та з метою захисту інтересів дитини визнано за доцільне проживання дитини з батьком.

Свідок ОСОБА_4 (батько відповідача), суду пояснив, що майже рік дочки немає в Україні. Позивач - їх зять із жовтня 2016р. проживає з ними у їх будинку разом з сином. Дочка з дитиною спілкується тільки по скайпу. Хлопчик забезпечений усіма умовами і бажає проживати з батьком.

Свідок ОСОБА_5 (мати відповідача), суду пояснила, що не заперечує, щоб дитина проживала з батьком в їхньому будинку. Дитина з народження проживала разом з ними за вищевказаною адресою. Позивач піклується про дитину, забезпечує його всім необхідним. Зятя характеризує виключно з позитивної сторони, шкідливих звичок немає. Дитина дуже любить батька.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 28.09.2012р..

З свідоцтва про народження видно, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і є сторонами по справі.

Згідно довідки № 74 від 22.03.2017р., ОСОБА_3, навчається в 4-Б класі Стрийської спеціалізованої школи №4 , характеризується позитивно, хлопець старанний, уважний, активний, має різнобічні інтереси. До виконання доручень ставиться сумлінно.

Дитина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, що стверджується довідкою КП «Надія» № 744 від 29.03.2017р.. Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 в цій квартирі вони проживали допоки збудували будинок. На даний час дитина проживає з ними (дідом та бабусею), та батьком ОСОБА_1 по АДРЕСА_1.

З технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 21.02.2014р. виданий на ім»я ОСОБА_5 вбачається, що загальна площа будинку складає 321,6 кв.м. та містить 5 житлових кімнат, вітальню, кухню-їдальню, коридор, санвузол, гардеробна.

Актом обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 від 11.07.2017р., встановлено що, будинок складається з 5 кімнат, кухні-їдальні, коридору, санвузла, гардеробна, кладова. Будинок підключено до водо-, газо-, електропостачання. У будинку зроблено сучасний ремонт. Житло облаштоване новими меблями, побутовою технікою та апаратурою. Додатково сім»я користується прибудинковою земельною ділянкою. Малолітньому

ОСОБА_3 створено належні умови для проживання, окрема кімната з відповідними меблями, речами, що створюють затишок і забезпечують комфортні умови проживання. Дитина забезпечена посезонним одягом. За вказаною адресою проживають ОСОБА_4 - дідусь, ОСОБА_5 - бабуся, ОСОБА_1 - батько та малолітній ОСОБА_3. Стосунки між членами сім»ї дружні, приділяють належну увагу навчанню та вихованню дитини.

З довідки про доходи видно, що ОСОБА_1 працює водієм-експедитором в ПП ОСОБА_8 і його загальна сума доходу за період з 01.11.2016р. по 01.05.2017р. становить 35500 грн..

Згідно характеристики ДОП СППП Стрийського ВП, ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_3, за час його фактичного проживання охарактеризував себе позитивно.

Крім того, як вбачається з висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., № 3.18 від 17.07.2017р., після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом не проживають. Мати дитини (відповідач) з 2016р. проживає за кордоном - в Азербайджані з новою родиною, де вже є двоє дітей (пояснення батьків ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.). Зі слів малолітнього ОСОБА_4 мати інколи спілкується з ним по телефону. Відповідно до характеристики наданої адміністрацією Стрийської ЗСШ № 4 ОСОБА_3 навчається у 5-Б класі. Зарекомендував себе старанним учнем, до доручень ставиться сумлінно. Батько, бабуся та дідусь приділяють належну увагу навчанню та вихованню дитини. За місцем проживання малолітнього ОСОБА_3 - на АДРЕСА_1 проведено обстеження житлово-побутових умов та встановлено, що загальна площа будинку становить 321,6 кв.м.. Дитина має окрему простору кімнату, в якій знаходяться необхідні меблі та технічна апаратура. Дитина забезпечена посезонним одягом і взуттям відповідно до віку, засобами гігієни, шкільним приладдям, спортивним інвентарем, іграми, створено всі умови для проживання, всебічного розвитку та відпочинку. Сім»я користується великою прибудинковою земельною ділянкою з фруктовим садом. На час обстеження батько дитини знаходився у будинку. Факт проживання дитини з батьком підтвердили бабуся та дідусь дитини ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є господарями будинку. Малолітній ОСОБА_3 висловлює бажання проживати з батьком, так як любить його, багато часу спілкується з ним, та хоче проводити з батьком свій вільний час. Батьки ОСОБА_2 не заперечують проти проживання батька дитини ОСОБА_1 з їх онуком ОСОБА_3 в їх сім»ї, між ними склалися дружні родинні стосунки. Враховуючи наведене, з метою захисту інтересів дитини, з урахуванням рівних прав і обов»язків матері та батька стосовно дитини, орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., з батьком ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 у зв»язку з відсутністю за місцем проживання дитини його матері ОСОБА_2, яка впродовж тривалого часу проживає за межами України з іншою родиною.

У відповідності до ст. 24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Логічним підтвердження цієї статті Конституції є ст.141 СК України, якою визначені рівні права та обов'язки батьків щодо дитини. Статтею 242 ЦК України зазначено, що батько і мати є законними представниками дитини, а тому усі права дитини здійснюються опосередковано через батьків та за їх участю. Рівність батьків дозволяє в повній мірі гармонійно врахувати інтереси дитини та задовольнити усі її потреби.

Ч. 1 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно зі ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав,

побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Крім цього, принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної асамблеї ООН 29.11.1959 року, передбачено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір'ю.

Вирішуючи заявлений позов, суд зазначає про те, що у даній справі належні житлово-побутові умови для забезпечення дитини усім необхідним для її розвитку має батько. Батько проживає разом з сином, що сприятиме належним умовам його проживання, гармонійному розвитку та вихованню, належному матеріальному забезпеченню. У зв'язку з чим позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитини» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

При цьому, суд відзначає, що у відповідності до вимог ч.ч.1, 3 ст. 29 ЦК України ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Таким чином, суд приходить до переконання про те, що місцем проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має бути місце проживання його батька ОСОБА_1, де він проживає постійно, переважно або тимчасово. Таким місцем, на даний момент, є житловий будинок, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 Львівської області.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте Стрийським міськрайонним судом, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.