Рішення № 68223822, 19.07.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6270/15-ц

Провадження № 2/645/52/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2017 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Шарка О.П., секретаря судових засідань – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Тракторозапчасть» ЛТД, про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя в якому просила визнати об’єктами права спільної сумісної власності належну відповідачу ОСОБА_3 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД у розмірі 80 % на суму 240 000,00 грн., та частку у розмірі 4/5 часток (80%) будівлі літ. А-2, загальною площею 1137,5 кв.м, по вул. Гвардійців Широнінців, 7-а в м. Харкові, належної на праві власності ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД.

До початку розгляду справи позивач ОСОБА_2, скориставшись своїм правом змінила предмет позову, шляхом подання позовної заяви в уточненій редакції, в якій просила визнати грошові кошти, внесені відповідачем ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД, у розмірі 240 000,00 грн. об’єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2. та в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 компенсацію ? частки суми спільних грошових коштів подружжя, витрачених ОСОБА_3 на внесення до статутного капіталу ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» у розмірі 120 000 грн. (сто двадцять тисяч) гривень.

Свій позов позивач ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що в період з 11 квітня 1986 року по 01 серпня 2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 15 березня 1993 року відповідач ОСОБА_3 на підставі Установчого договору про створення та діяльність спільного українсько-болгарського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тракторозапчасть» ЛТД став його учасником (засновником), здійснивши внесок до статутного фонду (капіталу) за рахунок спільних коштів подружжя.

14 червня 1994 року проведено державну реєстрацію ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД, а 26 жовтня 1998 року було збільшено розмір статутного капіталу цього товариства до 300 000 гри.

Розмір внеску відповідача ОСОБА_3 склав 240 000,00 грн. або 80%, збільшення якого також здійснено відповідачем у період перебування з нею у зареєстрованому шлюбі за рахунок коштів спільного сімейну бюджету.

Посилаючись на положення ст.22 КпШС України, який діяв на час формування статутного капіталу ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» та ст.60 СК України позивач вважає, що грошові кошти, внесені ОСОБА_3 до статутного капіталу є об’єктом спільної сумісної власності, при цьому її право на ці спільні кошти трансформовано у право вимоги до ОСОБА_3 на виплату частини вартості його внеску.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надали суду пояснення аналогічні доводам викладеним в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача у ході судового розгляду позовні вимоги не визнав повністю та свої заперечення мотивував тим, що рішення учасників товариства про збільшення статутного капіталу ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД з 10 до 300 тис. грн, викладене в протоколі №1 від 22 жовтня 1998 р не передбачало необхідності внесення до статутного капіталу саме грошових коштів. Збільшення статутного капіталу відбулось шляхом внесення простих векселів із визначенням розміру зобов’язання векселедавця.

Зокрема сам ОСОБА_4Г 22 жовтня 1998 р вніс до статутного капіталу ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» цінний папір - простий вексель із визначеним зобов’язанням векселедавця на суму 84 000 грн., а 28 жовтня 1998 р. ним був внесений ще один простий вексель із визначеним грошовим зобов’язанням векселедавця на загальну суму 148 000 грн.

Ці векселі були набуті відповідачем в процесі здійснення підприємницької діяльності. Будь яких грошових коштів із сімейного бюджету на їх придбання він не витрачав.

До вищевказаного збільшення статутного капіталу ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД частка ОСОБА_4 в статутному капіталі складала 8000 грн. та була сформована не за рахунок сімейного бюджету, а в результаті безоплатної передачі йомі своїх часток колишніми учасниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при їх виході зі складу товариства.

Третя особа – ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД свого представника в судове засідання не направила, однак подала письмові пояснення із інформацією про обставини формування статутного капіталу зміст яких погоджується із поясненнями представника відповідача ОСОБА_3

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмове пояснення третьої сторони, витребувані судом на надані сторонами докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для відновлення порушеного права і припинення дій, які порушують таке право.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).

Відповідно до ст. 55 Конституції права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 24 Конституції юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу у своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства, закріплений в ст. 11 ЦПК України, передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У ході судового розгляду встановлено, що сторони з 11 квітня 1986 року перебували у шлюбі, зареєстрованому у палаці одруження «Дзержинський», актовий запис № 918.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 01 серпня 2012 року шлюб між сторонами було розірвано (справа № 2033/2-2812/11)

В період шлюбу - 15 березня 1993 р. відповідач ОСОБА_3 уклав з громадянами України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та громадянином ОСОБА_8 – ОСОБА_9 установчий договір про створення та діяльність Сумісного українсько-болгарського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тракторозапчасть» ЛТД (підприємство з іноземними інвестиціями)

24.03.1993 року розпорядженням виконавчого комітету Дзержинської районної ради народних депутатів м.Харкова № 98 був зареєстрований Статут зазначеного товариства.

06 червня 1994 р. учасники товариства ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв’язку із виходом зі складу учасників громадянина ОСОБА_8 ОСОБА_9переуклали засновницький договір. Товариство було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністью Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД, а 14 червня 1994 р. на підставі розпорядження виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів № 208/2 був перереєстрований статут товариства.

Відповідно до протоколу №1 від 22 лютого 1997 р. загальних зборів ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД за участі чотирьох учасників : ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7К, було вирішено вивести зі складу учасників ОСОБА_5 та ОСОБА_6При виході зі складу учасників товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 безоплатно передали свої частки у Статутному капіталі ОСОБА_3 Після їх виходу частка ОСОБА_3 склала 80 % - 8 000.00 (вісім тисяч грн. 00 коп.), а частка ОСОБА_7 склала 20 % - 2 000.00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.). Згідно цього рішення загальних зборів, учасники внесли зміни до Установчого договору, які були посвідчені 28 лютого 1997 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10, і в цей же день, 28 лютого 1997 р. відповідні зміни до статуту ТОВ фірма «Тракторозапчасть» ЛТД були зареєстровані у виконкомі Харківської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження № 340 (12).

Відповідно до протоколу №1 від 22 жовтня 1998 р. загальних зборів ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД за участі учасників : ОСОБА_7 К Г. та ОСОБА_7 К, було вирішено збільшити статутний капітал товариства до 300 000, 00 грн. В зв’язку із збільшенням, частка ОСОБА_3 склала 80 % - 240 000.00 (двісті сорок тисяч грн. 00 коп.), а частка ОСОБА_7 склала 20 % - 60 000.00 грн. (шістдесят тисячі грн. 00 коп.).

Згідно вищевказаного рішення загальних зборів про збільшення статутного капіталу до 300 000,00 грн., 28 жовтня 1998 р. у виконкомі Харківської міської ради були зареєстровані відповідні зміни до статуту ТОВ Фірма «Тракторозапчасть», ЛТД (реєстраціна справа № 04059243Є0011190 ).

Відповідно до протоколу №8 від 20 січня 2003 р. загальних зборів ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД за участі учасників : ОСОБА_7 К Г. та ОСОБА_7, було вирішено внести зміни до статуту товариства та установчого договору виклавши їх у новій редакції та затвердити нову редакцію статуту.

Згідно вищевказаного рішення загальних зборів, 21 січня 2003 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 був посвідчений засновницький договір ТОВ Фірми «Тракторозапчасть», а 22 січня 2003 р. у виконкомі Харківської міської ради був зареєстрований статут ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» у новій редакції (реєстраційна справа № -04059243Ю0011190)

Відповідно до нових засновницьких документів розмір та склад статутного капіталу, розмір часток учасників були залишені у попередньому виді та розмірах.

Так, у п.3.3 статуту зазначено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників утворюється статутний фонд товариства в розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. Згідно п.3.4. статуту, розмір та склад вкладів до статутного капіталу визначаються установчим договором.

Згідно статті 8 Установчого договору вклад учасника ОСОБА_3 становить – 240 000 грн., що складає частку – 80%, а вклад учасника ОСОБА_7 – 60000,00 грн., що складає частку – 20%.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься визначена Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV інформація про ТОВ Фірма "Тракторозапчасть», ЛТД у тому числі дані про розмір статутного капіталу та про дату закінчення його формування. З цього приводу в реєстрі зазначено, що розмір статутного капіталу ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» складає 300 000. 00 грн.

Із бухгалтерських балансів ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» вбачається, що статутний капітал ТОВ Фірма "Тракторозапчасть» є сформованим та складає 300 000,00 грн.

У ст. 10 установчого договору ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» від 21 січня 2003 р. зазначено, що вкладами учасників в статутний капітал можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування земилею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти (в тому числі в іноземній валюті).Аналогічні положення про можливість формування статутного капіталу товариства за рахунок будь якого майна, а не тільки грошових коштів, були передбачені і у попередніх редакціях засновницьких договорів..

Зазначені приписи установчий документів відповідають положенню ч.2 ст. 115 ЦК України, де вказано що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Аналогічна норма міститься у ст.13 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року N 1576-XII із змінами та доповненнями.

Зазначені норми законодавства дають підстави зробити висновок, що здійснення внеску учасником до статутного капіталу господарського товариства хоча і включає можливість внесення учасником грошових коштів, однак ці категорії не є тотожними, так як формування статутного капіталу товариства окрім грошових коштів може бути здійснено і за рахунок цінних паперів, інших речей, майнових та інших відчужуваних прав, що мають грошову оцінку.

У наведеному вище протоколі№1 загальних зборів учасників ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» ЛТД від 22 жовтня 1998 р. на яких прийнято рішення про збільшення статутного капіталу до 300 000, 00 грн. відсутні дані про форму внесків, які повинні здійснити учасники.

Позивачка ОСОБА_2 та її представник, під час розгляду справи, не надали доказів про те, що збільшення статутного капіталу ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» з 10 до 300 тис. грн. в порядку виконання рішення учасників товариства згідно протоколу загальних зборів №1 від 22 жовтня 1998 р. відбулося саме за рахунок грошових коштів, а не іншого майна і про витребування таких доказів клопотань суду не заявляли.

У постанові Верховного Суду України від 3 червня 2015 року у справі № 6-38цс15 викладена правова позиція, якою визначається, що критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є:

1) час набуття такого майна,

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття),

3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Тільки в разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв норма статті 60 Сімейного кодексу України вважається правильно застосованою.

Грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об'єкт – право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

Однак, позивачем не доведено, що відповідач у статутний капітал ТОВ Фірма «Тракторозапчасть» вніс саме грошові кошти у сумі 240 000 грн., або інше майно на придбання якого були використані грошові кошти у такій сумі із спільного сімейного бюджету, а тому, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.60,61,69,70,71 СК України, ст.ст.358,364 ЦК України, ст.ст.10-11,57-60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Тракторозапчасть» ЛТД, про поділ майна подружжя – відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Головуючий с уддя: