Вирок № 68223793, 11.08.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/218/15-к

Провадження № 1-кп/645/78/17

В И Р О К

Іменем України

11 серпня 2017 р. м. Харків

Колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.

суддів Іващенко С.О., Сілантьєвої Е.Є.,

при секретарях судового засідання Кононенко О.І., Сєрковій О.М., Петленко І.І.,

за участю прокурорів Радіна Д.С., Іщенко А.В, ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3А.А.,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_5,

перекладачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ОСОБА_11 м. Багдаду, громадянина ОСОБА_12, араба, ІНФОРМАЦІЯ_2, вдівця, офіційно не працюючого, раніше не судимого, фактично проживаючого без реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3А.А. 27 жовтня 2014 року, приблизно о 09 год. 00 хв. знаходячись на кухні квартири АДРЕСА_1, діючи умисно, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання та тяжкої образи з боку потерпілого ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, усвідомлюючи суспільну небезпеку та характер своїх дій, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, схопив з полиці, що розташована поблизу входу у кухню, сокиру, та наніс ОСОБА_13 вказаною сокирою 19 ударів по голові в область черепу, 5 ударів в область шиї та задньої поверхні тулубу, від чого наступила смерть ОСОБА_13. Після чого ОСОБА_3А.А. залишився в приміщенні вищевказаної квартири разом з трупом ОСОБА_13 до приїзду працівників міліції 28.10.2014 року.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2094-с/22014 від 19.01.2015 року, внаслідок зазначених дій ОСОБА_3А.А, ОСОБА_13 отримав відкриту черепно-мозкову травму, яка супроводжувалася масивною зовнішньою кровотечею, у вигляді повного руйнування голови, внаслідок 19 рублених ран, з пошкодженням кісток лицевого та мозкового черепу, зі слабко вираженим (внаслідок гострої зовнішньої кровотечі) крововиливом під мякі мозкові оболонки та шлуночки головного мозку, з пошкодженням тканини головного мозку. Крім того, на трупі ОСОБА_13 виявлені 5 рублених ран шиї, задньої поверхні тулубу, без пошкоджень кісток скелету, крупних магістральних кровоносних сосудів, на глибину до підшкірно жирової клітковини, а також виразною малокровністю внутрішніх органів та мяких тканей тулубу. Причиною смерті ОСОБА_13 стало повне знищення голови внаслідок багаторазової дії (можливо однотипного) рублячого знаряддя (предмету).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3А.А. свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України не визнав, пояснив суду, що за декілька місяців до події за згодою ОСОБА_14 та ОСОБА_15 він проживав у належній їм квартирі АДРЕСА_2. До вказаної квартири постійно приходили сторонні особи з метою вживання спиртних напоїв, у тому числі і ОСОБА_13, з яким він познайомився ще у 2008 році у кафе (точної назви не памятає), в якому ОСОБА_13 відібрав у нього золотий ланцюжок, та з того часу почав систематично переслідувати його, ображати його особисто та його релігію, відбирати його речі та гроші. Обвинувачений наголосив, що 24.10.2014 року його рідна сестра передала йому грошові кошти в сумі 1000 доларів США через знайомого йому чоловіка на імя ОСОБА_7, частину з яких він витратив на придбання мобільного телефону та одягу. В цей же день, повернувшись додому він побачив, що у квартирі перебували ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та невідомий йому чоловік. Потім він разом з ОСОБА_15 пішов до магазину за продуктами харчування, а придбані ним речі та мобільний телефон залишив у своїй кімнаті, проте після повернення ці речі та телефон зникли, через що він дуже засмутився. Через декілька днів 27.10.2014 року до вказаної квартири приблизно о 02:00 год. прийшов ОСОБА_13 в стані алкогольного спяніння та почав вибивати двері у кімнату, де знаходився він та ОСОБА_14, та зайшовши до неї, почав нападати на нього, висловлюватися нецензурною лайкою на його адресу, ображати його релігію, принижувати його, а також примушував готувати вночі для нього їжу. Обвинувачений вказав, що під тиском ОСОБА_13 він був вимушений приготувати для нього їжу, оскільки боявся останнього через постійні образи, побиття та приниження з його боку, після чого він пішов спати до своєї кімнати. Зранку 27.10.2014 року він чув як до квартири знову приходив ОСОБА_13 разом з двома невідомими йому чоловіками і вони знову розпивали спиртні напої. В цей же день прокинувшись близько 07:00 год., він пішов на кухню, вважаючи, що ОСОБА_13 залишив квартиру, проте на кухні він зустрівся з ОСОБА_13, який був в стані сильного алкогольного спяніння, та останній сказав йому, що продав його нові речі та мобільний телефон, а гроші програв в гральних автоматах. Крім того, обвинувачений наголосив, що він знаходився у дуже засмученому стані через те, що напередодні побачив по телевізору новини про терористичний акт в Багдаді, де загинуло багато людей. На питання ОСОБА_13 щодо його пригніченого настрою, він розповів, що його батько, дружина та двоє малолітніх дітей також загинули під час теракту в ОСОБА_11 декілька років тому, проте ОСОБА_13 почав глузувати з цього, ображати його релігію, висловлюватись на його адресу та на адресу його загиблих родичів нецензурною лайкою. Після цього, ОСОБА_13 почав вимагати у нього гроші, ображати його, схопив однією рукою за горло, а другою за волосся, потім вдарив його, та він впав на підлогу. Після цього, ОСОБА_13 підняв його з підлоги за волосся і посадив на стілець. Обвинувачений вказав, що він схопив залізний совок для прибирання сміття, який знаходився поруч з ним на кухні, та наніс по голові ОСОБА_13 приблизно 5 ударів та після пятого удару він влучив совком у підлогу через що від нього відпала металева ручка. ОСОБА_13 впав та схопив його за ногу, а тому він взяв шматок скла з холодильника, що знаходився поряд, та наніс ОСОБА_13 удари по голові, а після цього ногами по руці, щоб він відпустив його ногу. Після того, як він відбився від ОСОБА_13, побіг до своєї кімнати та зачинив в ній двері. Обвинувачений наголосив, що подальші події він практично не памятає, через помутніння розсудку, також не памятає щоб він завдавав тілесних ушкоджень ОСОБА_13 сокирою, а також вказав, що крові на потерпілому він не бачив. Також обвинувачений пояснив, що через деякий час з кімнати він почув чоловічі голоси, злякавшись, він вибіг на балкон, з метою зістрибнути з нього у разі, якщо на нього нападатимуть. Приблизно до 13:00 год. він не виходив зі своєї кімнати, та після повернення до квартири ОСОБА_15, він дізнався, що ОСОБА_13 помер.

Потерпіла ОСОБА_16 в судове засідання не зявилась через стан здоровя, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, цивільний позов не заявляла.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 також надав заяву, в якій просив розглянути кримінальне провадження за його відсутності, вважав вину ОСОБА_3А.А. у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведеною та просив призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що приблизно за два-три місяця до події з його дозволу в квартирі АДРЕСА_1, де свідок проживає зі своїм братом ОСОБА_14, оселився ОСОБА_3А.А.. Свідок вказав, що 26.10.2014 року на прохання свого знайомого ОСОБА_13 приблизно о 21:30 год. він надав йому ключі від вказаної квартири, оскільки у них немає домофону, які він пообіцяв повернути цієї ж ночі. Свідок стверджував, що 27.10.2014 року зранку він поїхав до своєї тітки, та в квартирі залишалися ОСОБА_14 та ОСОБА_3А.А. Повернувшись, приблизно о 13:00 год., свідок побачив на кухні труп ОСОБА_13, у якого була розбита голова, та багато крові по усій кухні. ОСОБА_14 пояснив йому, що спав та нічого не чув і не бачив. ОСОБА_3А.А. нічого не пояснював, перебував у збудженому стані та лише пожимав плечима. До цієї події він неодноразово бачив, як ОСОБА_13 висловлював образи у бік обвинуваченого щодо його мусульманської віри, принижував його та ображав, через що ОСОБА_3А.А. обурювався, щось сказав на адресу ОСОБА_13 на арабській мові, а до події він навіть схопив в руки металевий совок, що знаходився у них на кухні, який свідок у нього забрав.

Свідок ОСОБА_14 надав суду пояснення, що в квартирі, де він мешкає разом із братом ОСОБА_15, деякий час проживав ОСОБА_3А.А.. Напередодні вбивства їхнього знайомого ОСОБА_13, останній прийшов до них у квартиру з пляшкою горілки, та вони з братом ОСОБА_15, ОСОБА_13 та обвинуваченим вживали на кухні спиртні напої. В цей час ОСОБА_13 почав ображати національність обвинуваченого, його Батьківщину та матір останнього, у відповідь на що ОСОБА_3А.А. сказав, що за такі образи він його побє, у звязку з чим ОСОБА_13 почав з нього сміятись. Крім того, свідок пояснив, що в день вбивства він спав в своїй кімнаті, нічого не чув і не бачив. Зранку його розбудив ОСОБА_3А.А., руки та одяг останнього були в крові, та коли він його будив, забруднив йому одяг кровю. ОСОБА_3А.А. йому сказав, що до квартири приходили двоє чоловіків вночі та вбили ОСОБА_17А.А.. Вийшовши на кухню, свідок побачив труп ОСОБА_13, який лежав на животі. Свідок стверджує, що після цього він вийшов з квартири та намагався попросити сусідів викликати міліцію, проте його ніхто не впускав. Близько 13:00 год. на вулиці він зустрів свого брата ОСОБА_15, вони піднялися разом до квартири, при цьому братові він нічого не розповів, оскільки ще не отямився від цієї події, та зайшовши у квартиру, він побачив, що труп ОСОБА_13 вже лежить на спині. Обвинувачений в цей момент знаходився у ванній кімнаті, звідки свідок чув шум води. Свідок стверджує, що у цей день вони так і не змогли викликати співробітників міліції та утрьох ночували у квартирі, де знаходився труп потерпілого, та лише наступного дня ОСОБА_15 поїхав до родички та зателефонував у міліцію.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила суду, що в квартирі АДРЕСА_1 мешкає її батько ОСОБА_15 та дядько ОСОБА_14, вони зловживають спиртними напоями, не працюють, ведуть аморальний спосіб життя, влаштовують в квартирі пяні дебоші. Інколи свідок відвідувала квартиру, бачила там декілька разів ОСОБА_3А.А., з чого зробила висновок, що він також там проживає. Потерпілого ОСОБА_13 вона жодного разу не бачила. Про вбивство їй стало відомо після приїзду працівників міліції.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що доводиться колишньою дружиною ОСОБА_15. У квартирі АДРЕСА_1 мешкають ОСОБА_15 та його брат ОСОБА_14, які зловживають спиртними напоями, не працюють, ведуть аморальний спосіб життя. Обвинуваченого ОСОБА_3А.А. вона бачила в цій квартирі, де він проживав та допомагав хворому ОСОБА_15 Обвинуваченого свідок характеризує з позитивного боку. Потерпілого не знала та ніколи не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що він мешкає в квартирі АДРЕСА_3, яка розташована на одному поверсі з квартирою, де мешкають ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ОСОБА_3А.А. він бачив у дворі будинку, де той грав у доміно, проте не знав, що він також мешкає в квартирі № 17. Про те, що в квартирі №17 сталося вбивство свідок дізнався від ОСОБА_14, який вранці 27.10.2014 року подзвонив у двері їхньої квартири та просив викликати міліцію.

Крім того, в судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол огляду від 28.10.2014 року, з якого вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 при вході на кухню на підлозі виявлений труп невстановленого чоловіка з чисельними ранами та пошкодженнями кісток черепу та значні за обсягом сліди темно-бурого кольору, схожі на кров, в усіх приміщеннях квартири та розташованих в ній речах. З місця події працівниками міліції були вилучені речі зі слідами речовини, схожої на кров, в тому числі дві сокири, совок металевий без ручки, відламки скла (том І а.к.п. 12-24);

- протокол огляду місця події від 29.10.2014 року, згідно з яким на ділянці відкритої місцевості біля будинку № 30 по вул. Велозаводській у м. Харкові знайдено речі зі слідами бурого кольору, зокрема металевий прут та ганчірка (том І а.к.п. 26-32);

- протокол предявлення трупу для впізнання від 30.10.2014 року, з якого вбачається, що труп невідомого чоловіка, виявлений 28.10.2014 року в квартирі АДРЕСА_1, був впізнаний потерпілою ОСОБА_16 як труп її сина ОСОБА_13 (том І а.к.п.94);

- висновок судово-медичної експертизи № 2094-с/22014 від 19.01.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_13 отримав відкриту черепно-мозкову травму, яка супроводжувалася масивною зовнішньою кровотечею, у вигляді повного руйнування голови, внаслідок 19 рублених ран, з пошкодженням кісток лицевого та мозкового черепу, зі слабко вираженим (внаслідок гострої зовнішньої кровотечі) крововиливом під мякі мозкові оболонки та шлуночки головного мозку, з пошкодженням тканини головного мозку. Крім того на трупі виявлені 5 рублених ран шиї, задньої поверхні тулубу, без пошкоджень кісток скелету, крупних магістральних кровоносних судин, на глибину до підшкірно жирової клітковини, а також виразною малокровністю внутрішніх органів та мяких тканей тулубу. Причиною смерті ОСОБА_13 стало повне знищення голови внаслідок багаторазової дії (можливо однотипного) рублячого знаряддя (предмету). По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, відносно живих осіб, рублені рани голови з пошкодженням кісток черепа, тканини головного мозку, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Інші рублені рани на шиї та тулубі без пошкоджень життєво важливих органів, кровоносних судин, а також садни по типу «пергаментних плям», відносяться до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Смерть ОСОБА_13 настала не менш ніж за 20-24 години до його огляду на місці події. В крові ОСОБА_13 міститься етиловий спирт 1,73%, що відповідає у живих осіб середньому ступеню алкогольного спяніння. Кров потерпілого належить до групи В с ізогемагглютініном анті-А (том І а.к.п.113-119);

- висновок судово-імунологічної експертизи № 700-Ис/14 від 18.11.2014 року, згідно з яким кров обвинуваченого ОСОБА_21А.А. відноситься до групи О з ізогемагглютініном анті-А анті-В (том І а.к.п.160, 164);

- висновки судово-імунологічних експертиз №702-Ис/14 від 24.11.2014 року, № 703-Ис/14 від 25.11.2014 року, №701-Ис/14 від 24.11.2014 року, №1291-Ц/14 від 28.11.2014 року, №1290-Ц/14 від 15.12.2014 року, №1292-Ц/14 від 28.11.2014 року, №1293-Ц/14 від 28.11.2014 року, №1294-Ц/14 від 05.12.2014 року, №1287-Ц/14 від 28.11.2014 року, №1295-Ц/14 від 08.12.2014 року, №705-Ис/14 від 03.12.2014 року, №709-Ис/14 від 09.12.2014 р року, №710-Ис/14 від 09.12.2014 року, відповідно до яких на речах, вилучених під час огляду місця події 28.10.2014 року, а саме на шортах, вилучених з балкона, гардині, вилученої з кухні, шпалерах, фрагменті двері, фрагментах волосся на чоловічих гумових тапках з коридору, на змивах з ванної кімнати, фрагментах деревини, фрагментах скла та емальованій мисці з кухні, штанах з ванної кімнати, кросівках з балкону, на ковдрі з ванної кімнати - знайдено сліди крові людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_13 можливе, походження від обвинуваченого експертами виключається (том І а.к.п. 167-168, 172-173, 180-182, 189-191, 194-197, 200-202, 205-207, 210-212, 215-218, 231-233, 269-271, 278-280, 283-285);

- висновок судово-імунологічної експертизи №1289-Ц/14 від 28.11.2014 року, відповідно до якого на цигарці та пучку волосся, що були вилучені під час огляду ділянки відкритої місцевості біля будинку № 30 по вул. Велозаводській у м. Харкові 29.10.2014 року, знайдено сліди крові людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_13 можливе, походження від обвинуваченого виключається (том І а.к.п. 226-228);

- висновок судово-криміналістичної експертизи № 552 від 11.12.2014 року, відповідно до якого металевий ківш та металевий прут, вилучені 28 та 29 жовтня 2014 року при огляді місця події, до розділення складали єдине ціле господарський совок для прибирання (том І а.к.п. 255-258).

Вказані речові докази, в тому числі туристична сокира, сокира в поламаному стані з деревяною ручкою, фрагменти скла, частини господарського совка, вилучені під час огляду місця події 28.10.2014 року та під час огляду ділянки біля будинку, де сталося вбивство, були оглянуті в ході судового розгляду справи та надані для огляду учасникам судового провадження. Обвинувачений ОСОБА_3А.А. стверджував, що 27.10.2014 року він не памятає, щоб наносив потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження сокирою.

Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи №207 МК-С/14/2094-С/14 від 10.11.2014 року встановлено, що на тілі загиблого ОСОБА_13 виявлено 2 рани, які утворилися від завдання можливо одним та тим же, предметом з гострим ребром (лезом) довжиною не менш 5,8 см. При цьому формування рани на одному з кожних клаптів мало місце занурення носка (пятки) цього предмету (том І а.к.п. 129-130).

Як вбачається із висновку додаткової судово-медичної експертизи №1/2094-с/14 від 19.01.2015 року встановлені на трупі ОСОБА_13 рублені рани голови, шиї, тулубу утворилися в наслідок чисельного впливу рубящого знаряддя, можливо виникли від впливу одного і того ж самого предмету, який має гостре ребро (лезо), індивідуальні особливості якого в пошкодженнях не відобразилися. Таким предметом могла бути надана на експертизу туристична сокира, вилучена під час огляду місця події 28.10.2014 року. Також неможливо виключити, що деякі з пошкоджень, могли утворитися в наслідок рублячої дії наданого на експертизу совка, частини якого були вилучені під час огляду квартири та відкритої ділянки місцевості біля будинку 28 та 29.10.2014 року (том І а.к.п. 320-334).

Допитані в судовому засіданні судово-медичні експерти ОСОБА_11 та ОСОБА_22 розяснили суду, що смерть потерпілого ОСОБА_13 настала через повне руйнування голови, внаслідок нанесення 19 рублених ран, з пошкодженням кісток лицевого та мозкового черепу. За твердженням експертів вказані рани могли бути нанесені під час чисельного впливу рубящого знаряддя, яке має гостре ребро (лезо), таким предметом могла бути надана на експертизу туристична сокира. Крім того, аналогічні за походженням 5 рублених ран виявлені на шиї, тулубі потерпілого. Завдання потерпілому вказаних тілесних ушкоджень совком, який також надавався під час проведення експертизи, або склом, судово-медичні експерти категорично заперечували. Крім того зазначали, що на підтвердження їх висновків щодо завдання зазначених тілесних ушкоджень саме туристичною сокирою слугує рублений характер ран, а також факт виявлення на тілі потерпілого ОСОБА_13 2 ран, при формуванні яких мало місце занурення носка (пятки) рублячого предмету. Наявність носка (пятки) притаманно таким рублячим предметам з гострим ребром (лезом), яким є саме туристична сокира, вилучена під час огляду місця події 28.10.2014 року. Будь-яких ран на тілі, які б містили обламки скла, та в сукупності із розрізами одежі могли свідчити про нанесення пошкоджень потерпілому склом, виявлено не було.

Відповідно до висновків судово-дактілоскопічної експертизи № 551 від 05.12.2014 року на поверхні металевого прута з полімерною рукояткою від господарського совка слідів рук не знайдено (том І а.к.п. 262- 264).

Крім того, відповідно до висновків судово-імунологічної експертизи №5-Ц/15 від 17.01.2015 року, на туристичній сокирі, вилученої 28.10.2014 року в квартирі АДРЕСА_1, а саме її рублячій залізній частині, виявлені сліди крові та елементи жирової тканини людини чоловічої статі, належність яких потерпілому ОСОБА_13 не виключається (том І а.к.п.293-296).

Як розяснила в судовому засіданні експерт ОСОБА_23 наявність вказаних біологічних слідів свідчить про залишення їх на зазначеному предметі людиною, яка отримала травму, тобто мала пошкодження кожного покрову, залишення цих слідів обвинуваченим ОСОБА_3А.А., виходячи із групової належності його крові, експерт виключає, належність цих біологічних слідів притаманна потерпілому ОСОБА_13. Разом з цим, експерт зазначила, що на полімерній пластмасовій рукоятці туристичної сокири були знайдені потожирові виділення, які, виходячи із групової належності крові, могли бути залишенні будь-якою людиною з групою крові з ізогемагглютініном анті-В, у тому числі й обвинуваченому, належність їх потерпілому експерт виключає.

Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 615 від 28.02.2017 року, проведеної за клопотанням сторони захисту, на руківї наданої на дослідження сокири (обєкт № 2) виявлено клітини з ядрами, кров не виявлено. Генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на руківї сокири (обєкт № 2), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж двох осіб та є непридатними для ідентифікації. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові обвинуваченого ОСОБА_3А.А.. У звязку з тим, що генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами, виявлених на руківї сокири (обєкт № 2), змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж двох осіб та є непридатними для ідентифікації, надати відповідь на запитання: «Чи збігаються генетичні ознаки «ДНК профілів» слідів (клітин з ядрами або слідів крові), виявлених на рукоятці туристичної сокири, вилученої АДРЕСА_4, з генетичними ознаками «ДНК профіль» зразка крові обвинуваченого ОСОБА_3А.А. не є можливим (том ІІ а.к.п. 225-241).

Згідно з висновком судової-психіатричної експертизи № 10 від 12.01.2015 року ОСОБА_3А.А. на час її проведення ознак психозу, слабоумства та інших хворобливих психічних розладів не виявляє, може розуміти значення своїх дій та керувати ними, на час вчинення злочину ОСОБА_3А.А. також перебував поза якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, в застосуванні примусових заходів медичного характеру по своєму психічному стану не потребує (том І а.к.п. 315-317).

Разом з тим, згідно з висновком судової психологічної експертизи № 11248 від 31.07.2017 року, проведеної за клопотанням сторони захисту, ОСОБА_3А.А. під час скоєння інкримінованого йому діяння знаходився в стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання (том 4 а.к.п. 43-51).

Органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_3А.А. інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме, що він умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині. В судовому засіданні факт умисного вбивства потерпілого ОСОБА_13 підтверджено повністю зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Однак встановлено, що в момент завдання потерпілому ударів сокирою обвинувачений ОСОБА_3А.А. знаходився у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання та тяжкої образи з боку потерпілого ОСОБА_13 та значною мірою знижувало його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент спричинення вказаних ушкоджень. При цьому відсутній розрив у часі між обставинами, які викликали душевне хвилювання обвинуваченого та вбивством потерпілого.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», суб'єктивна сторона вбивства або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, відповідальність за які передбачено статтями 116 і 123 КК України, характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними. Необхідною умовою кваліфікації дій винного за зазначеними статтями є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. Насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової шкоди). До тяжкої образи слід відносити явно непристойну поведінку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб.

Наведене свідчить про те, що розмежування умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині (ч. 1 ст. 115 КК України) від умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України) здійснюється як за об'єктивною, так і суб'єктивною стороною цих злочинів, зокрема, встановленням таких особливостей для злочину, передбаченого ст. 116 КК України, як те, що суспільно небезпечне діяння особи спровоковане насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого; суб'єктивна сторона складу цього злочину характеризується особливим емоційним станом суб'єкта - його душевним хвилюванням, яке значною мірою знижує його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними, а умисел на позбавлення життя потерпілого виникає раптово і реалізується негайно.

Аналіз матеріалів кримінального провадження в їх сукупності, на думку колегії суддів, дає підстави вважати, що ситуація, яка передувала вчиненню ОСОБА_3А.А злочину, супроводжувалася з боку потерпілого зневажливим ставленням до останнього, систематичним знущанням на ним, образами у бік його мусульманської релігії та тяжкою образою у бік його загиблих родичів, а також психологічним та фізичним насильством над обвинуваченим.

Про систематичність знущань ОСОБА_13 над обвинуваченим стверджували в ході судового розгляду справи свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15. Об'єктивність показань цих свідків не викликає сумнівів.

Крім того, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2315-с/14, проведеної в період 30.10.2014 року 28.11.2014 року у обвинуваченого ОСОБА_3А.А. виявлені синці на сідницях, садна на голові, лівій нозі, язику, різана рана на лівій руці, які могли утворитися за 2-4 доби до його огляду 30.10.2014 року (том І а.к.п.109-110).

Дії ОСОБА_3А.А., зважаючи на наведені обставини, були зумовленими безпосередньою реакцією на дії потерпілого як до, так і в день вбивства 27.10.2014 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3А.А. слід перекваліфікувати з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 116 КК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3А.А. своїми умисними діями, спрямованими на умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання та тяжкої образи з боку потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 116 КК України.

Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України суд вважає доведеною.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3А.А. встановлено, що він раніше не судимий, є громадянином ОСОБА_12, офіційно не працює, на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, за останнім місцем фактичного проживання характеризується задовільно.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3А.А., відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3А.А., в силу ст. 66 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3А.А. в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, судова колегія враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також дані, що характеризують його особу, наведені вище, відсутність обставин що помякшують та обтяжують покарання. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що для виправлення та запобігання вчинення інших злочинів обвинуваченому ОСОБА_3А.А. доцільно призначити покарання у межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене у виді позбавлення волі, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливо без ізоляції від суспільства.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3А.А рахувати з часу його затримання - 28.10.2014 року.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» (№ 2046-VIII від 18.05.2017), ч. 5 ст. 72 КК України викладена в новій редакції: попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 КК України, суд вважає необхідним, до часу, який передував дню набрання чинності вказаним Законом, застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України, у редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII, що діяла до 21.06.2017 року, і зарахувати ОСОБА_3А.А. строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі з 28.10.2014 року по 20.06.2017 року, та з 21.06.2017 року по дату винесення вироку - з розрахунку один день попереднього увязнення за один день позбавлення волі.

Станом на день ухвалення вироку 11 серпня 2017 року ОСОБА_3А.А. перебуває під вартою 2 роки 9 місяців 14 днів (з 28 жовтня 2014 року).

Таким чином, при зарахуванні судом попереднього ув'язнення у строк покарання, на сьогодні ОСОБА_3А.А. вважається таким, що повністю відбув покарання, призначене за даним вироком, у зв'язку із чим засудженого належить звільнити з під варти в залі судового засідання одразу ж після проголошення вироку, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області з обвинуваченого ОСОБА_3А.А. підлягають стягненню витрати на проведення дактилоскопічної експертизи № 513 від 19.11.2014 року у сумі 294,84 грн.; дактилоскопічної експертизи № 512 від 1.11.2014 року у сумі 245,70 грн.; дактилоскопічної експертизи № 510 від 24.11.2014 року у сумі 2336,62 грн.; дактилоскопічної експертизи № 511 від 20.11.2014 року у сумі 491,92 грн.; дактилоскопічної експертизи № 551 від 05.12.2014 року у сумі 393,12 грн.; криміналістичної експертизи № 552 від 11.12.2014 року у сумі 294,84 грн., судової молекулярно-генетичної експертизи № 615 від 28.02.2017 року у сумі 2116,96 грн., всього на загальну суму 6174,00 грн.; а також на користь ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_24 - витрати на проведення судової психологічної експертизи в сумі 14880,00 грн..

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, судова колегія,-

З А С У Д И Л А:

ОСОБА_3 ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 116 КК України, і призначити покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_3 ОСОБА_10 з 28.10.2014 року.

В строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_3 ОСОБА_10 строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні обмеження волі з 28.10.2014 року до 20.06.2017 року (в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII), та з 21.06.2017 року до 11.08.2017 року (в редакції Закону України від 18.05.2017 року № 2046-VІІІ) - з розрахунку один день попереднього увязнення за один день позбавлення волі.

На підставі положень ч. 1 ст. 72 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII та в редакції Закону України від 18.05.2017 року № 2046-VІІІ) засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_10 вважати таким, що повністю відбув покарання, призначене за даним вироком.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши ОСОБА_3 ОСОБА_10 з-під варти в залі суду негайно після проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 ОСОБА_10 в дохід держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова судові витрати за проведення експертиз у розмірі 6174,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 ОСОБА_10 в дохід держави в особі Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_24 судові витрати за проведення судової психологічної експертизи в сумі 14880,00 грн..

Речові докази по справі дві сокири, металева миска, килим, кришка з пральної машини, сорочка, рушник, взуття, фрагменти скла, фрагменти шпалер, фрагмент простирадла, гардина, шорти, штани, зіскоб РБК, фрагмент столу, цигарка, змив ВБЦ, фрагмент наволочки, волосся, чеки, сіфон, резинові тапки, кросівки, брюки, 19 ВЛС зі СПР, ключі, 2 скляні пляшки «Немирівська», 2 пляшки з-під пива «Арсенал», ганчірка зі слідами РБК, фрагмент газети зі слідами РБК, металевий прут, совок, що здані на зберігання до камери схову Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області, після набранням вироком законної сили знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та перекладачу для здійснення перекладу вироку та подальшого його вручення обвинуваченому.

Головуючий суддя Федорова О.В.

суддя Сілантьєва Е.Є.

суддя Іващенко С.О.