Ухвала суду № 68213740, 10.08.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

10.08.2017 року Провадження №2/425/535/17

Справа №425/2030/17

місто Рубіжне Луганської області

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленко Д.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2, яким просив наступне:

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, без реєстрації шлюбу в період з січня 2004 року по травень 2017 року;

Визнати нежиле приміщення, вбудоване - магазин непродовольчих товарів за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вулиця Менделєєва, будинок 26, загальною площею 135.4 кв.м., спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2;

Поділити нежиле приміщення, вбудоване - магазин непродовольчих товарів за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вулиця Менделєєва, будинок 26, загальною площею 135.4 кв.м., а саме: визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частку нежилого приміщення, вбудоване - магазин непродовольчих товарів за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вулиця Менделєєва, будинок 26, загальною площею 135,4 кв.м. та визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частку нежилого приміщення, вбудоване - магазин непродовольчих товарів за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вулиця Менделєєва, будинок 26, загальною площею 135,4 кв.м.

Разом із позовом 09 серпня 2017 року ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову, якою просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення, вбудованого - магазин непродовольчих товарів за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вулиця Менделєєва, будинок 26, загальною площею 135.4 кв.м.

Спеціальні вимоги, яким повинна відповідати будь-яка заява про забезпечення позову унормовані положеннями частини 2 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом – ЦПК України).

Зокрема, частина 2 вказаної статті передбачає, що у заяві про забезпечення позову повиннно бути зазначено не тільки вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності, а й причини у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов.

Уважно ознайомившись із змістом, поданої позивачем заяви про забезпечення позову суд відзначає, що її подано без додержання вимог пункту 1 частини 2 статті 151 ЦПК України, оскільки у своїй заяві ОСОБА_3 вказує підстави звернення ним до суду, вид забезпечення позову, який на його думку необхідно застосувати та обгрунтування такої необхідності, проте не зазначає причини у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, а міститься лише, нічим не обгрунтуване і не пов`язане з будь-якою причиною формальне посилання на те, що існує реальна загроза відчуження відповідачем спірного нерухомого майна.

За таких обставин, суд змушений констатувати, що заява ОСОБА_3 про забезпечення позову подана без додержання усіх вимог, передбачених статтею 151 ЦПК України, зокрема без додержання вимоги щодо зазначення у заяві причини, у зв`язку з якою потрібно забезпечити позов.

А тут суд враховує, що відповідно до положень частини 8 статті 153 ЦПК України, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього кодексу, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Суд із повагою ставиться до права позивача на забезпечення позовних вимог, але не може не відзначити, що відсутність у заяві про забезпечення позову причини у зв`язку із якою необхідно забезпечити позов, позбавляє суд можливості навіть оцінити необхідність такого забезпечення.

З огляду на це, заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову слід повернути, однак роз`яснити йому право повторного подання заяви про забезпечення позову.

Також суд вважає за необхідне, з метою сприяння у реалізації ОСОБА_3 його прав та обов`язків, звернути його увагу на наступне.

Передбачений статтею 60 ЦПК України обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог - має універсальний характер, тобто застосовується повною мірою і до випадків звернення до суду позивача із вимогою про забезпечення позову.

Тому не випадково, що суд і враховує, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року вказав на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, керуючись статтями 2,3,8,11,151-154,208-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути.

Роз`яснити ОСОБА_1, що повернення заяви не позбавляє його права повторного подання заяви про забезпечення позову, з додержанням вимог статті 151 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - Д.С. Коваленко