Рішення № 68210715, 07.08.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2017 р. Справа № 902/625/17

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді В. Білоуса

Секретар судового засідання О.Матущак

за участю представників:

позивача : Купар І.Ю.- за довіреністю;

відповідача : не з'явився;

третьої особи ОСОБА_3- за довіреністю.

Місце розгляду справи : приміщення суду, зал судових засідань №3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Моторно (Транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (02154, м. Київ, бул. Русанівський б-р, 8)

до:Військової частини А2287 (21007, м. Вінниця, вул. Чехова,7) за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)

про відшкодування 19 461,51 грн. в порядку регресу

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимоги ухвали суду від 10.07.2017 про явку в судове засідання повноважного представника не виконав. Копія вказаної ухвали направлена позивачу рекомендованим листом та вручена 21.07.2017, що стверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№ 4498 від 25.07.2017, а.с.69). Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із копією ухвали відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив покликаючись на те, що Моторно (Транспортне) страхове бюро України не зверталось до ОСОБА_4 про виплату відшкодування. Враховуючи вищевикладене, вважає даний позов не обґрунтованим та безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.

Третя особа у відзиві проти позову заперечила, покликаючись на те, що

На момент ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з військовою частиною А2287. що підтверджується копією довідки №15 від 19.01.2015, копією Дорожнього листа №3848 виданого ВЧ А2287, копією Технічного талону транспортного засобу. Вказує про те, що аналізуючи Висновок експерта №19.12/01-14 КБ від 24.12.2014, він виготовлений з порушенням норм "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" затвердженої наказом МЮУ і ФДМУ №142/5/2092 від 24.11.2003 та Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінка манна і майнових прав", оскільки експертом допущено ряд помилок, а саме:

1. в розділі Ремонтні роботи зазначено "АКБ зняти/встановити", однак в Протоколі огляду КТЗ від 19.12.2014 р. не зазначено пошкодження даної деталі;

2. в розділі Ремонтні роботи зазначено "Стояк амортизатора пр зняти/встановити". Пошкодження даної деталі також не зафіксовано в Протоколі огляду;

3. в розділі Ремонтні роботи зазначено "передня панель ремонтувати", але і цього пошкодження не зафіксовано в Протоколі огляду КТЗ;

4. в розділі Фарбування зазначено "панель п в зб". однак дане пошкодження не відображене в Протоколі огляду КТЗ;

5. в розділі Фарбування зазначено "колісна арка п л в зб", дана запчастина не була пошкоджена при ДТП;

6. в розділі Запасні частини зазначено "стояк амортизатора п пр", однак дана запчастина не зазначена в Протоколі огляду КТЗ, як така що зазнала ушкоджень;

7. експертом не додано фото у достатній кількості, оскільки не відображені усі ушкодження викладені в Протоколі огляду КТЗ від 19.12.2014 р. чим порушено п. 5.5 г. Методики;

8. також експертом не було проінформовано про огляд автомобіля "Мазда" д.н.з. НОМЕР_2 власника автомобіля "Камаз" д.н.з. НОМЕР_1, а саме ВЧ А2287, що є грубим порушенням чинного законодавства України,

Зазначає про те, що позивачем не доведено своїх вимог, оскільки Висновок експерта №49.12/01-14КЕ від 24.12.2014 р. виготовлений з грубим порушенням нормативних актів, які регламентують порядок оцінки майна.

З огляду на подані в справу докази, на належне повідомлення сторін, третьої особи про час і місце розгляду справи за їх участю, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору і справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 07.08.2017 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні 07.08.2017 надав усні пояснення.

Повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши подані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ст. 993, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст.35 ГПК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 18 571 грн. 51 коп..

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2015 у справі № 127/1974/15-п вже встановлено наступне:"

03.12.2014 року о 11 год. 45 хв. в м.Вінниці по вул. Свердлова водій ОСОБА_4, в порушення вимог пункту 10.2 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем «Камаз», д/н НОМЕР_1, виїжджаючи з двору будинку №189, не дав дорогу автомобілю "Мазда", д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався по вул.Свердлова, внаслідок чого відбулось зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Свою вину в скоєному ОСОБА_4 в ході судового розгляду справи визнав повністю, пояснивши, що все було саме так, як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, просив не позбавляти його права керування, оскільки щиро розкаявся у вчиненому, вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

Вина ОСОБА_4 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 03.12.2014 року (а.с.1), схемою ДТП (а.с.2), письмовими поясненнями самого правопорушника (а.с.3) та ОСОБА_5 (а.с.4)".

Вказаною постановою суду визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень на користь держави.

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Розмір завданих збитків згідно Висновку Експерта №19.12/01-14КЕ від 24 грудня 2014 року, складеного ФОП ОСОБА_6 був визначений згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", як вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля що становить 22 285 грн. 81 коп., в тому числі ПДВ (а.с.17-29).

Разом з тим, позивач у позові зазначає про те, що у зв'язку з залученням аварійного комісара МТСБУ понесло витрати на аварійного комісара, яким було здійснено збір документів, огляд транспортного засобу та проведення експертизи на загальну суму 890 грн..

Внаслідок настання страхового випадку до МТСБУ звернулась потерпіла сторона із заявою від 03.01.2015 про виплату страхового відшкодування (а.с.12).

В зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ 20 березня 2015 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 18 571 грн. 51 коп., відповідно до Наказу МТСБУ № 1355 від 17.03.2015 року (а.с.31) про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (22 285,81 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 20% (ПДВ) = 18 571,51 грн. - страхове відшкодування), що стверджується копією платіжного доручення № 1355 від 20.03.2015 (а.с.32).

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.

Відповідно до п.39.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 39.1. Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.41.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п.40.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Згідно із підпунктом 38.2.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи той факт, що відповідно до Постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2015 судом було встановлено місце роботи водія ОСОБА_4, а саме як водія ВЧ А 2287, пояснення самого ОСОБА_4 у листі від 06.04.2015, копії довідки №15 від 19.01.2015 (а.с.36-37), копії Дорожнього листа №3848 виданого ВЧ А 2287 (а.с.42), копії Технічного талону транспортного засобу (а.с.41) та копії Військового квитка ОСОБА_4 (а.с.38-39) суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 на момент здійснення ДТП перебував у трудових відносинах із військовою частиною А 2287, та, з огляду на вищевикладене, у останньої виникає обов'язок матеріальної відповідальності за завдану шкоду водієм ОСОБА_4.

Доказів оплати позивачу в добровільному порядку 18 571 грн. 51 коп. відповідач не надав.

Згідно ст. 33, ст.34 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами, поданими у справу, вимог позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 18 571 грн. 51 коп., і тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Окрім вимог про стягнення з відповідача 18 571 грн. 51 коп., позивачем пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача 890 грн. витрат понесених у зв'язку із залученням аварійного комісара.

Разом з тим, всупереч вимог ст.33, 34 ГПК України, станом на день розгляду справи позивач не надав суду доказів понесення витрат в сумі 890 грн. у зв'язку із залученням аварійного комісара, тому вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд не бере до уваги доводи третьої особи викладені у відзиві на позов щодо невідповідності висновку експерта №19.12/01-14КЕ від 24 грудня 2014 року, оскільки вони спростовуються розділом "Назва деталі та опис пошкоджень" протоколу огляду колісного транспортного засобу від 19.12.2014, який складено і підписано за участю ОСОБА_4.(третя особа) в якому зазначено:"Необхідно провести перевірку передньої лівої та правої підвіски. Можливо виявлення додаткових прихованих дефектів."

Разом з тим, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 2 000 грн. витрат на надання правової допомоги.

Згідно ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 33, ст.34 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наведеного вбачається, що витрати на послуги адвоката відносяться до судових витрат, а тому для їх відшкодування позивач мав понести такі витрати до прийняття рішення у справі і докази цього надати суду.

Оскільки такі докази позивачем не подані, то клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн., згідно ст.49 ГПК України, підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволених вимог, а саме 1 520 грн. на відповідача, 80 грн. на позивача.

Керуючись викладеним, ст. 4-5, 22, 33, 34, 35, 43, ч.2 ст.49, 82 - 84, 85, 115, 116 України -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 18 571 грн. 51 коп. коштів виплачених на страхове відшкодування. У вимогах про стягнення 890 грн. витрат на послуги аварійного комісара відмовити.

2. Стягнути з Військової частини А2287, код ЄДРПОУ 24982545 (21007, м. Вінниця, вул. Чехова,7) на користь Моторно (Транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), код ЄДРПОУ 21647131 (02154, м. Київ, бул. Русанівський б-р, 8) 18 571 грн. 51 коп. коштів виплачених на страхове відшкодування, судові витрати на судовий збір в сумі 1 520 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом або вручити його уповноваженому представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07.08.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 10 серпня 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21007, м. Вінниця, вул. Чехова,7)