Ухвала суду № 68204388, 08.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 695/443/17 Головуючий у 1-й інстанції: Левченко В.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Золотоніського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Золотоніського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Золотоніського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано неправомірними дії Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 84 відсотків на 90 відсотків заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді.

Зобов'язано Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_3 довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 11 січня 2017 року, у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, з проведенням коригування вказаних виплат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Рішенням сесії Черкаської обласної ради народних депутатів №16-21 від 17 грудня 1993 року позивач ОСОБА_3 обраний на посаду судді Золотоніського міського суду.

Указом Президента України №816/95 від 04 вересня 1995 року позивач ОСОБА_3 призначений головою Золотоніського міського суду Черкаської області.

Постановою Верховної Ради України №1072-ІV від 09 липня 2003 року позивача ОСОБА_3 обрано на посаду судді Золотоніського міського суду Черкаської області безстроково.

Рішенням Вищої ради юстиції №3449/о/15-16 від 26 грудня 2016 року позивач ОСОБА_3 звільнений з посади судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

29 грудня 2016 року головою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області виданий наказ №106-ОС згідно якого позивач ОСОБА_3 відрахований зі штату Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з 29 грудня 2016 року в зв'язку зі звільненням у відставку.

ОСОБА_3 звернувся до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке і було призначене у розмірі 84 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

11 січня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся із заявою до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якій просив здійснити йому перерахунок призначеного грошового утримання у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді на відповідній посаді.

Листом №549/04 від 19 січня 2017 року Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області відмовило йому у здійсненні такого перерахунку посилаючись на те, що відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу, а тому стаж роботи позивача на посаді судді становить 22 роки 11 місяців 28 днів.

При цьому, відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого позивачу Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, усього стаж роботи позивача становить 33 роки 3 місяці 19 днів, з яких служба в рядах Радянської Армії - з 25 жовтня 1982 року по 17 листопада 1984 року, посади в органах внутрішніх справ - з 01 жовтня 1985 року по 03 січня 1994 року, стаж на посаді судді - з 04 січня 1994 року по 29 грудня 2016 року.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що дії Золотоніського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо призначення ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% від грошового утримання судді є незаконними, оскільки позивачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №545 від 11 червня 2008 року, якою було внесено зміни та доповнено пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", був набутий достатній стаж роботи для призначення довічного грошового утримання судді у розмірі 90%, який становить 33 роки 03 місяці 19 днів, що в повній мірі підтверджується долученими до матеріалів справи документами.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 07 липня 2010 року), щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно п. 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» вказаного Закону передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював на посаді судді місцевого та апеляційного суду під час дії Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року, положеннями статті 43 якого було передбачено право кожного судді, який пропрацював на посаді судді не менше 20 років, право на відставку.

Також, п. 3.1 Постанови КМ України від 03 вересня 205 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивач проходив військову службу в рядах Радянської Армії - з 25 жовтня 1982 року по 17 листопада 1984 року, працював на посадах в органах внутрішніх справ - з 01 жовтня 1985 року по 03 січня 1994 року, працював на посаді судді - з 04 січня 1994 року по 29 грудня 2016 року Тобто, загальний стаж позивача підтверджений доказами та становить 33 роки 3 місяці 19 днів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року, Закон України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року - втратив чинність, однак, у відповідності до п. 11 розділу XIII «Перехідні положення» даного Закону, позивач не втратив свого права на зарахування до стажу роботи на посаді судді календарного періоду проходження строкової військової служби та роботах на посадах слідчого.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною першою статті 58 Конституції України, встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що невключення відповідачем до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, військової служби в рядах Радянської Армії є протиправним, тому підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що стаж позивача на посаді судді становить 22 роки 11 місяців 28 днів, служба в армії - 2 роки 23 дні, разом - 25 років 21 день. Отже, 5 років, відпрацьовані понад 20 років, дають право на збільшення щомісячного довічного грошового утримання на десять відсотки заробітку, відповідно, судом першої інстанції вірно зобов'язано Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_3 довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 11 січня 2017 року, у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, з проведенням коригування вказаних виплат.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Золотоніського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.