Рішення № 68202850, 07.08.2017, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1526/17

№ 2/688/760/17

Рішення

Іменем України

07 серпня 2017 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гаврилової Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

у червні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач 16.08.2011 року отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг», де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку та дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з пам'яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку» складає між ним та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 30.04.2017 року загальна сума заборгованості по кредиту становить - 11870 грн. 69 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь та судові витрати по справі в розмірі 1600 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте, представник за довіреністю №3262-К-Н-О від 17.01.2017 року Сафір Ф.О. подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, за участю його представника ОСОБА_3 Позовні вимоги не визнав.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, просила розгляд справи здійснювати у її відсутність. Подала до суду заперечення щодо позову, в якому просила застосувати строк спеціальної позовної давності 1 рік до позовних вимог про стягнення неустойки - пені та відмовити у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 1041 грн. 46 коп. з метою дотримання положень закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З'ясувавши думки відповідача, представників сторін, викладені у письмових заявах, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Судом встановлено, що 16 серпня 2011 року відповідач ОСОБА_1 став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», уклавши кредитний договір б/н та отримавши кредитну картку «Універсальна» з встановленим кредитним лімітом в розмірі 300 грн. зі сплатою 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

«Умовами та правилами надання банківських послуг» передбачено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню банку і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, що визначено п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, що додані позивачем до позовної заяви.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування карти НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 відбувалась зміна кредитного ліміту, а саме: з встановленого кредитного ліміту 300 грн. 24.07.2014 року знижено кредитний ліміт до 140 грн.; 21.08.2014 року - знижено до 110 грн.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як встановлено в суді, сторони визначили, що заява позичальника ОСОБА_1, разом з Пам'яткою клієнта, «Умови та Правила надання банківських послуг», затверджені наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифи банку» складають укладений між ними договір про надання банківських послуг.

Подавши ПАТ КБ «Приватбанк» анкету-заяву позичальника від 16.08.2011 року, відповідач ОСОБА_1 приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартних формах - «Умовах та правилах надання банківських послуг» і «Тарифах банку», які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Сторони підписали названі документи, які містять усі істотні умови кредитного договору. При цьому, відповідач ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування.

Відповідно до п.п.1.1.7.11, 1.1.7.13. «Умов та Правил надання банківських послуг» договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк. Клієнт зобовязаний сплачувати комісії та інші плати, встановлені банком за банківське обслуговування клієнта, відповідно до Тарифів.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 16.08.2011 року по 30.04.2017 року вбачається, що відповідач отримував кредитні кошти.

Банк нараховує проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6. «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено обов'язок Клієнта погашати заборгованість по Кредиту, процентам за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі виникнення прострочених зобов'язань із терміном прострочки понад 90 днів, клієнт оплачує банку пеню в розмірах, зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування (п.2.1.1.12.2.2.). Відповідно до п.2.1.1.12.8 вказаних Умов банк стягує комісію за обслуговування у відповідності з Тарифами /Пам'яткою Клієнта/Довідкою про умови кредитування, Тарифами Банка, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, аналізуючи ч. 2 ст. 258 ЦК України суд приходить до висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Така ж правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 06.11.2013 року у справі № 6-116цс13, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судом при вирішенні вказаного спору.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Свої зобов'язання відповідно до умов підписаного кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених вищезгаданим договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами 16.08.2011 року, відповідач ОСОБА_1 неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, а тому утворилась заборгованість, яка станом на 30.04.2017 року становить 11870 грн. 69 коп., та складається з: 107 грн. 05 коп. - заборгованості за кредитом, 7622 грн. 18 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3100 грн.- заборгованості за пенею; а також штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 541 грн. 46 коп. - штраф (процентна складова).

Оскільки відповідачем та його представником наданий позивачем розрахунок не оспорений, не наданий суду інший розрахунок, суд вважає його належним доказом заборгованості по кредитному договору. В той же час, представник відповідача, не заперечуючи факту укладення кредитного договору, просить суд застосувати строк спеціальної позовної давності до позовних вимог про стягнення неустойки.

А тому, беручи до уваги заяву представника відповідача про застосування спеціальної позовної давності до позовних вимог про стягнення неустойки, зроблену до ухвалення рішення у справі, виходячи з правової природи пені, суд вважає за необхідне застосовувати спеціальну позовну давність до позовних вимог про стягнення пені та провести її стягнення лише в межах спеціальної позовної давності, а саме з 30.04.2016 року по 30.04.2017 року в сумі 1200 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В той же час, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафів в сумі 500 грн. та 541 грн. 46 коп. з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісії.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, а саме п. 2.1.1.12.6.1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, а саме сплати комісії і процентів та повернення основної суми кредиту відповідно, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Згідно з п. 2.1.1.7.6 цих Умов сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

За наведених обставин вимоги позивача доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, при тому, що відповідачем ОСОБА_1допущено прострочення виконання зобов'язання, в зв'язку з чим підлягають до часткового задоволення в сумі 8929 грн. 23 коп., яка складається з наступного: 107 гривень 05 копійок - заборгованості за кредитом, 7622 гривні 18 копійок - заборгованості по процентам за користування кредитом; 1200 гривень - заборгованості за пенею.

Крім того, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача згідно вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, слід стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1203 грн. 20 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 252-255, 258, 267, 526, 530, 599, 611, 625, 626, 627, 634, 638, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) 107 гривень 05 копійок - заборгованості за кредитом, 7622 гривні 18 копійок - заборгованості по процентам за користування кредитом; 1200 гривень - заборгованості за пенею, а всього 8929 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 23 копійки заборгованості за кредитним договором від 16 серпня 2011 року, яка виникла станом на 30 квітня 2017 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1203 (одна тисяча двісті три) гривні 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.В. Козачук