Ухвала суду № 68197459, 08.08.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Стеценко О.С.

Доповідач - Єрмаков Ю.В.

Справа № 420/737/16-ц

Провадження № 22ц/782/340/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді Єрмакова Ю.В.,

суддів - Лозко Ю.П., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Попової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 04 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

встановила:

В квітні 2016 року Кредитна спілка «Імперіал ЛТД» звернулася до суду із позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором №407нп від 17.09.2013 у сумі 58 854,98 грн., а також судові витрати по 344,50 грн. з кожного.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.09.2013 між кредитною спілкою «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №407нп, згідно якого позивач надав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 22500 грн. терміном на 24 місяці зі сплатою 70 % річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_2, КС «Імеріал ЛТД» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договори поруки №407/1, № 407нп/2, 407нп/3 відповідно. Однак відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором кредиту не виконала, що призвело до утворення заборгованості, яка станом 11.08.2016 склала 58854,98 грн., а саме: основна сума боргу-21460 грн., заборгованість зі сплати відсотків - 37394,98 грн., у звязку з чим просили задовольнити позов.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 04 квітня 2017 року позовні вимоги Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Суд ухвалив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, заборгованість за кредитним договором у сумі 58854,98 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

В інший частині позовних вимог Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні з ОСОБА_2 солідарно з поручителями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 суми боргу, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 04 квітня 2017 року

та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» задовольнити повністю.

Єдиним доводом апеляційної скарги є те, що почеркознавча експертиза, на думку апелянта, є неякісною та належним чином не обгрунтованою, у зв'язку з чим в суді першої інстанції було заявлено клопотання про проведення експертизи, але ухвалою суду в її проведенні було відмовлено. До апеляційної скарги було також долучено клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи, яке було вирішено колегією суддів та в її проведенні було відмовлено.

Іншими сторонами рішення суду не оскаржується.

Судом прийняті міри щодо повідомлення сторін про час та місце розгляду справи відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливим розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст.214 ЦПК України Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Такі вимоги закону судом першої інстанції були виконані.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції послався на ст.509, 525, 526, 553, 554, 559 610,611,612, 1046, 1048,1049 ЦК України та виходив з того, що боржником не були виконані обов'язки щодо повернення боргу у зв'язку з чим є підстави для стягнення в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 суми боргу.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення суми боргу з поручителів ОСОБА_5, ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що останні не укладали договорів поруки №407 нп/2, 407 нп/3, а тому не є поручителями за договором кредитної лінії №407 нп.

Рішення суду в частині стягнення суми боргу в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 не оскаржується, а тому колегією суддів в цій частині не переглядається.

Що стосується оскаржуваної частині рішення, то судова колегія приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17.09.2013 між позивачем КС «Імперіал ЛТД» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредит договір № 407 нп (далі - Договір), за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 22500 грн. на умовах строковості, зворотності та цільового використання.

Згідно п. 1.1. Договору позивач за зобов'язується надати відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 22500 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п. 2.1 -2.5 Договору кредит надається строком на 24 фактичних місяці від дати отримання позичальником кредиту. Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 Договору. Кредит надається позичальнику готівкою у касі кредитодавця або (згідно позичальника) шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заяві. Датою отримання кредиту вважається дата видачі позичальнику кредиту готівкою через касу кредитодавця, а при безготівкових розрахунках - дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Датою повернення (погашення) кредиту так само як і датою сплати процентів вважається дата оформлення кредитодавцем прибуткових касових ордерів на отримані суми, а при безготівкових розрахунках - дата зарахування коштів на ра кредитодавця.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що плата за користування кредитом (проценти) становить 70 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключень отримання кредиту.

Згідно п. 3.3 Договору сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіку платежів, що є Додатком до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1.3. Договору відповідач - ОСОБА_2 зобов'язалася вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка платежів.

Згідно витягу з протоколу засідання Кредитного комітету КС «Імпераіл ЛТД» №89 від 6.2015 кредиту, виданому згідно договору №407нп від 17.09.2013, було надано статус кредиту з підвищеним ризиком та з цього приводу було змінено процентну ставку на 140% річних.

Також, як вбачається з матеріалів справи, в якості забезпечення повернення кредиту 17.09.2013 між ОСОБА_3 з однієї сторони, КС «Імперіал ЛТД» (кредитор) з другої сторони ОСОБА_2 (боржник), з третьої сторони було укладено договір поруки №407нп/1.

В якості забезпечення повернення кредиту 17.09.2013 між ОСОБА_7 поручитель -2) з однієї сторони та КС «Імперіал ЛТД» (кредитор), з другої сторони, та ОСОБА_2 (боржник), з третьої сторони було укладено договір поруки № 407нп/2.

В якості забезпечення повернення кредиту 17.09.2013 між ОСОБА_5 (поручитель -3) з однієї сторони та КС «Імперіал ЛТД» (кредитор), з другої сторони, та ОСОБА_2 (боржник), з третьої сторони було укладено договір поруки № 407нп/3.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання кредитором.

За змістом ст.554 ЦК України У разі порушенняборжником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначали про те, що вони не підписували договори поруки.

По справі була призначена експертиза та, як було встановлено судом першої інстанції, згідно висновку проведеної почеркознавчої експертизи №19/113/6-4/100е від 04.11.2016:

-підпис від імені ОСОБА_4, розташований у графі «підпис поручителя» у розділі «7.Реквізити та підписи сторін» у договорі поруки №407нп/2 від 17.09.2013, укладеному між ОСОБА_4 та КС «Імперіал ЛТД», виконаний не ОСОБА_4, а іншою собою;

-підпис від імені ОСОБА_5, розташований у графі «підпис поручителя» у розділі «7.Реквізити та підписи сторін» у договорі поруки №407нп/3 від 17.09.2013, укладеному ОСОБА_5 та КС «Імперіал ЛТД», виконаний не ОСОБА_5, а іншою собою.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що у суду першої інстанції були підстави для відмови у задоволенні позову КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки достатніх належних та допустимих доказів, які б свідчили, що між позивачем та вказаними відповідачами дійсно мали місце договірні відносини відповідно до договорів поруки, направлені на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2, що випливають з кредитного договору № 407 нп від 17.09.2013 року, не було надано.

Отже, з урахуванням висновків почеркознавчої експертизи, договори поруки, які були надані на підтвердження позивачем вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не є доказами, що останні є поручителями перед позивачем за виконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що висновок експерта є належним та допустимим доказом, повним та не викликає у суду сумнівів в його правильності та повноти.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки, як вбачається з самого висновку експерта, останній був попереджений про кримінальну відповідальність згідно ст.384,385 КК України, в своєму висновку не посилається на недостатність матеріалів для проведення експертизи, висновки достатньо обгрунтовані, припущень в висновках не зазначено, були надані відповіді на всі питання, які були зазначені в ухвалі суду про призначення почеркознавчої експертизи.

Інших доводів стосовно незаконності рішення суду в оскаржуваної частині апелянтом не зазначено.

Отже, виходячи зі змісту апеляційної скарги та наведених у ній доводів, є підстави вважати, що ці доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, містять у собі суб'єктивне тлумачення обставин справи та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями сторін.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєви­ми і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправи­льного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду за­лишенню без змін.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» відхилити.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 04 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий суддя Єрмаков Ю. В.

Судді: Лозко Ю.П.

Назарова М.В.