Постанова № 68187374, 03.08.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 р. Справа №805/2105/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

за участю секретаря судового засідання Смаль О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці

до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 вересня 2016 року № НОМЕР_1

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 19.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 05.01.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці заявлено позов до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 вересня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 3987 грн. 81 коп. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Позивач зазначає, що ним фактично сплачено ПДВ за липень 2014 року до бюджету України в повному обсязі, строк здійснення такої сплати залежав виключно від форс-мажорних обставин, які діяли у той момент на території Донецької області. Крім того, позивач посилається на дію Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яким введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідач у письмових заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначає про відповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, вважає, що позивачем несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкового зобовязання з ПДВ, а саме із затримкою 30 календарних днів, внаслідок чого до позивача були застосовані штрафні санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 08602371, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку у Маріупольській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Судом встановлено, що 30 серпня 2016 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності погашення узгоджених податкових зобовязань з ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2014 року за період з 30 серпня 2014 року по 29 вересня 2014 року, за результатами якої був складений акт від 31 серпня 2016 року № 544/05-84-12/08602371 (надалі акт перевірки).

За результатами перевірки відповідачем встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Відповідальність за встановлений факт несвоєчасності перерахування коштів самостійно визначеного грошового зобовязання передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

За висновками акту перевірки на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рiшення від 15 вересня 2016 року № НОМЕР_1, яким позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 3987 грн. 81 коп. за порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Як вбачається з акту перевірки, позивачем за декларацією з податку на додану вартість за липень 2014 року грошове зобовязання сплачено платіжним дорученням від 28 вересня 2014 року (проведено органом державного казначейства 29 вересня 2014 року) в сумі 62411 грн. З урахуванням наявної переплати у якості обєкта для застосування штрафної санкції відповідачем визначена сплата коштів у розмірі 39878 грн. 13 коп., що підтверджується спірним рішенням та актом перевірки.

Суд зазначає, що при розгляді даного спору не є спірним питання порушення строків сплати самостійно визначеного податкового зобовязання з ПДВ за липень 2014 року, спірним є питання саме прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, якими до позивача застосовані штрафні санкції.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 2 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Маріуполь Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Судом встановлено та як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 7 листопада 2014 року № 595 Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації були зобовязані до 1 грудня 2014 року перемістити бюджетні установи, підприємства та організації, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про тимчасову зміну місцезнаходження ГУМВС України в Донецькій та Луганській областях, УМВС на Донецькій залізниці» від 25 листопада 2014 року № 1275 визначено тимчасове місцезнаходження Управління МВС України на Донецькій залізниці до особливого розпорядження - м. Маріуполь.

Суд зазначає, що позивач перебував на податковому обліку з 5 жовтня 2009 року по 17 листопада 2014 року в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області. З 18 листопада 2014 року до цього часу зареєстровано в Маріупольській обєднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області. Слід зазначити також, що діяльність Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області була призупинена з 8 липня 2014 року згідно з наказом ДФС України «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів» від 8 липня 2014 року № 381, а відновлено її діяльність відповідно до наказу ДФС України «Про переміщення та закінчення простою» від 7 листопада 2015 року № 256. Позивач обслуговується у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Донецькій області. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року № 436, починаючи з 24 липня 2014 року, запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій, Луганській областях. Згідно з постановою Правління Національного банку України «Про призупинення здійснення фінансових операцій» від 6 серпня 2014 року № 466 банки України призупинили здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. На виконання наказу Державної казначейської служби України «Про організацію роботи управлінь Державної казначейської служби у Донецькій та Луганській областях» від 24 грудня 2014 року №360 роботу відновлено. Отже, своєчасно здійснити платіж за вказаний в акті перевірки період позивач не мав можливості, у зв'язку з тим, що жодний орган державної влади тимчасово не здійснював свої повноваження на території м. Донецька та м. Маріуполя.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до статті 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено статтею 14-1, згідно з якою форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Позивачем до матеріалів справи надано сертифікат Донецької Торгово-промислової палати від 10 березня 2017 року № 7380 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено, що сплатити ПДВ за липень 2014 року у встановлений законодавством України строк позивач не мав можливості у звязку з дією форс-мажорних обставин.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи та докази, якими вони підтверджуються, за їх сукупністю, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір відповідно до платіжного доручення від 24 квітня 2017 року № 15 на суму 1600 грн.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 вересня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 3987 грн. 81 коп., задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 15 вересня 2016 року № НОМЕР_1, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 3987 грн. 81 коп.

Стягнути з Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 3 серпня 2017 року. Постанова у повному обсязі складена 8 серпня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя Смагар С.В.