Ухвала суду № 68184202, 09.08.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.08.2017

Справа № 320/5671/17

(1-кс/320/1988/17)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» серпня 2016 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фомін В.А.,

при секретарі Захаровій І.І.,

за участю прокурора Гончара Д.С.,

за участю сторони кримінального провадження старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши в кримінальному провадженні №12017080140003282 клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

1) 02.09.1999 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 140 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 45 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на 2 роки;

2) 20.12.2001 року Мелітопольським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185, ст. 17 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуванняпокарання звільнити з іспитовим строком на 2 роки;

3) 12.02.2003 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати покарання за вироком Мелітопольського районного суду від 20.12.2001 і визначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

4) 21.08.2003 року Якимівським районим судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Мелітопольського міського суду від 12.02.2003 і визначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

5) 10.07.2006 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст. 186 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднане покарання за вироком Якимівського районого суду від 21.08.2003 і визначено покарання у вигляді 2 років 3 місяців позбавлення волі, який підозрюється у вчиненні незаконного зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 307 КК України:

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2017 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2

Клопотання обґрунтовано тим, що 07 серпня 2017 року у ранковий час доби, знаходячись біля будинку № 87 по проспекту Б. Хмельницького в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи з корисливих мотивів, взяв з собою, з метою збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений ацетильований опій, маса якого склала - 0,029 грам, який незаконно зберігав при собі, з метою збуту, до 10 години 30 хвилин, того ж дня, коли знаходячись біля будинку №87 по проспекту Б. Хмельницького в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_2, незаконно шляхом продажу за 140 гривень збув його ОСОБА_5

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 307 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення наступні:

- протокол огляду від 07 серпня 2017 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 07 серпня 2017 року;

- протокол огляду коштів від 07 серпня 2017 року;

- висновок експерта № 18-90 від 08.08.2017

- протоколом затримання ОСОБА_2 від 07 серпня 2017 року, згідно якого о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, повязаний з незаконним обігом наркотичних засобів, передбачений ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років.

Крім того, ОСОБА_2, вчинив умисний злочин, повязаний з незаконним обігом наркотичних засобів, діючи з корисливих мотивів, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, що свідчить про те, що продаж наркотичних засобів є єдиним джерелом доходів підозрюваного ОСОБА_2, у звязку з чим він перебуваючи на свободі може знову вчинити злочин, пов'язаний зі збутом наркотичних засобів з метою власної наживи. Крім того ОСОБА_2 вже раніше неоднарозово був засуджений за корисливі злочини. Вказані обставини вказують, що ОСОБА_2 з метою ухилення від кримінального переслідування за злочин, в якому він підозрюється, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, та продовжити свою злочинну діяльність, а також незаконно буде впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-перешкоджати кримінальному провадженню;

-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, санкцією яких передбачене покарання у виді позбавлення волі, особу підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обовязків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні;

- враховуючи те, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, беручи до уваги майновий стан підозрюваного, застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, неможливе.

У звязку з вищевикладеним, на підставі ст.176, ч.2 ст.177, ст.178, ст.183 КПК України, слідчий вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу, більш мякого, ніж взяття під варту строком на шістдесят днів.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, який заперечував проти задоволення клопотання, та просив призначити йому більш мяку міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, захисника який заперечував проти обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до підозрюваного більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає, що клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надана підозрюваному та захиснику 09.08.2017 року о 08 годині 00 хвилин.

Як випливає із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Згідно довідки від 08.08.2017 р. КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 14.08.2006 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом психічні та поведінкові розлади, що виникли в наслідок вживання наркотиків та інших психотропних речовин, синдром залежності (а.с.23). Також в момент вчинення кримінального правопорушення підозрюваний ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного спяніння (а.с.28). Крім того суд враховує міцність соціальних звязків підозрюваного не одружений, не працює, проживає з матірю, ІНФОРМАЦІЯ_4, отже не має стійких соціальних зв'язків, а тому суд вважає, що підозрюваний, якщо не буде перебувати під вартою, може залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно вплинути на свідків, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню або іншим способом перешкоджати розгляду кримінального провадження, в зв'язку з чим застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, або менш суворішого, не представляється можливим.

За інкримінований ОСОБА_2 злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, і більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище підозрюваного, підозру у вчиненні тяжкого злочину, те, що підозрюваний не працює, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у вигляді 80 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч.3 ст.183, ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого Мелітопольського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО № 10.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, з 07 серпня 2017 року з 11 години 00 хвилин.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 06 жовтня 2017 року до 11 години 00 хвилинвключно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5,обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібв сумі 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, № рахунку 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, наступні обов'язки: прибувати до слідчого Мелітопольського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяця.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: В.А. Фомін