Ухвала суду № 68181360, 08.08.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/791/449/17 Головуючий в 1 інстанції: Данилевський М.А.

Категорія: ухвала про обрання Доповідач: Гемма Ю.М.

запобіжного заходу

У Х В А Л А

іменем України

08 серпня 2017 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Гемми Ю.М.,

суддів Калініної О.В., Литвиненко І.І.,

секретаря Благовещенської О.О.,

за участю прокурора Дацко С.В.,

захисника Нікітіна Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12016230150001902 за апеляційною скаргою захисника Блонського Д.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 липня 2017 року щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, м. Херсона, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, такого, що не має судимості;

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 45 днів до 09.09.2017 року та визначено розмір застави у розмірі 35 000 грн., -

в с т а н о в и л а:

В апеляційній скарзі захисник Блонський Д.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, порушує питання про її скасування в зв'язку з неправильною кваліфікацією злочинного діяння, вчинення якого інкримінується підозрюваному. Вважає, що протиправне заволодіння мопедом, який не може вважатися механічним транспортним засобом, має кваліфікуватись за ст. 185 КК України як крадіжка. Крім того, ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню доньку, судимість у нього погашена в 2005 році та не має правого значення. Та обставина, що він змінив фактичне місце проживання не може свідчить про навмисне ухилення від органів досудового розслідування. На досудовому розслідуванні ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався. Матеріали не містять доказів належного вручення повісток про виклик підозрюваного до суду або органів досудового слідства. З цих підстав просить скасувати ухвалу слідчого судді та звільнити підозрюваного ОСОБА_3 з-під варти.

Заслухавши доповідача, доводи захисника Нікітіна Р.В., який підтримав апеляційні вимоги та просив скасувати ухвалу слідчого судді, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без зміни, а апеляційної скарги захисника без задоволення, у дебатах сторони залишилися на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України, метою та підставою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

ОСОБА_3 підозрюється незаконному заволодінні транспортним засобом мопедом «Хонда Діо 35», вартістю 7818 грн., що належить ОСОБА_4, що мало місце 19.08.2016 року о 04.00 год. по вул. Шкільна, 53-Н, с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області.

26.09.2016року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

30.09.2016року обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12016230150001902 від 20.08.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України направлено до Голопристанського районного суду Херсонської області. Відповідно до ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 01.02.2017 обвинувальний акт повернуто прокурору Новокаховської місцевої прокуратури.

09.02.2017року постановою слідчого Остапчука І.В. оголошено в розшук, у цей же день досудове розслідування було зупинено.

10.03.2017року слідчий звернувся до слідчого судді Голопристанського районного суду Херсонської області з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Ухвалою від 10.03.2017 року слідчого судді Голопристанського районного суду Херсонської області надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_3.

26.07.2017 року о 17 годині 25 хвилин ОСОБА_3 затримано працівниками поліції за місцем свого фактичного проживання: АДРЕСА_2, та 27.07.2017 року о 12-00 годині доставлено до слідчого судді.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наступні обставини, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, і підозру обґрунтовано вагомими доказами, які містять в матеріалах провадження, зокрема, протоколами допиту потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, протоколом огляду місця події, протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3, які дають наявні підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні цього злочину, що фактично апелянтом не оспорюється.

Також слідчим суддею вказано про антисоціальну спрямованість особистості підозрюваного, який не став на шлях виправлення і може вчинити новий злочин, не працевлаштований, ухилявся від суду, оголошувався в розшук, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що, підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. З урахуванням цих обставин, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів, тому твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є непереконливими.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування перевірив вагомість наявних доказів, які дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні, злочину передбаченого ч.2 ст. 289 К України.

Доводи захисника щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 289 КК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Твердження захисника про наявність обставин та позитивних даних про особу підозрюваного ОСОБА_3, які виключають необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є такими, що усувають встановлені слідчим суддею ризики, та не мають такого ступеню довіри, що можуть бути враховані судом як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, репутацію підозрюваного, який не працює та не має законного джерела доходу, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, невиконання ним процесуальних обов'язків через що, він з 16.02.2017 року по 26.07.2017 року перебував у розшуку у зв'язку з ухилення від суду, і ці обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі незастосування до нього запобіжного заходу, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, наявні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, які виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Крім того, слідчий суддя дотримався і вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Саме застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку колегія суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для скасування судового рішення та звільнення підозрюваного з-під варти, як про це ставиться питання захисником в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника Блонського Д.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 липня 2017 року про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис) Ю.М. Гемма

Судді: (підпис) О.В. Калініна

(підпис) І.І. Литвиненко

Згідно з оригіналом

Копія ухвали оформлена 08 серпня 2017 року

Ухвала набрала законної сили 08 серпня 2017 року

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області Ю.М. Гемма