Ухвала суду № 68174954, 04.08.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/1141/17 Головуючий у І інстанції Питель-Тьолушкіна В. Л.Провадження № 11-кп/780/856/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 20 04.08.2017

УХВАЛА

Іменем України

04 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Авраменка М. Г.

суддів Дриги А.М., Зіміної В.Б.

при секретарі Коломиченко А.С.

за участю:

прокурора Ляшенка Р.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 24 січня 2017 року вироком Фастівського міськрайонного суду за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

визнано винни у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК Українита призначено покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років; за сукупністю злочинів, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років; відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України у строк остаточно призначеного покарання зараховано частково відбуте покарання за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року.

На підставі ст. 75 КК Українизвільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 3 (три) роки, та покладено обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку, 01 листопада 2016 року близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_2 перебував поруч з восьмою залізничною колією Фастівського парку станції Фастів-1 зі сторони будівлі сигналіста поста №8, що перебуває на балансі Виробничого підрозділу «Козятинська дирекція залізничних перевезень» Регіональної Філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», і в цей час у нього виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме двома спареними гальмівними башмаками (тавро 34350- ФП-003 П), що перебуває на балансі Виробничого підрозділу «Козятинська дирекція залізничних перевезень».

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2, 01 листопада 2016 року близько 03 години 00 хвилин зайшов на неогороджену та не охоронювану територію восьмої залізничної колії Фастівського парку станції Фастів-1 зі сторони будівлі сигналіста поста №8, що перебуває на балансі Виробничого підрозділу «Козятинська дирекція залізничних перевезень» Регіональної Філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», де о 03 годині 00 хвилин, демонтував два спарені гальмівні башмаки (тавро 34350-ФП-003 П), які таємно для оточуючих викрав та приніс до свого місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, спричинивши Виробничому підрозділу «Козятинська дирекція залізничних перевезень» Регіональної Філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» матеріального збитку на суму 603 грн. 02 коп.

14 листопада 2016 року, в період часу з 11 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин, ОСОБА_2, спільно зі своїм знайомим ОСОБА_3, спочатку в одному з кафе-барів міста Фастів Київської області, а в подальшому вже по місцю проживання ОСОБА_2, за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Якубовського, 29/1, вживали спиртні напої, після чого рухаючись по вул. Рибалко у місті Фастів Київської області, в напрямку залізничної станції Фастів-1, ОСОБА_2 вирішив вчинити розбійний напад на потерпілого ОСОБА_4 з метою заволодіння майном останнього.

Для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_4 з метою заволодіння майном останнього, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпілого, ОСОБА_2 дочекався доки той прослідував за ним до відлюдного місця для унеможливлення викриття його злочинної діяльності сторонніми особами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, близько 13 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, та рухаючись по вул. Рибалко в м. Фастів, Київської області, несподівано для потерпілого ОСОБА_4, руками штовхнув останнього у спину, від чого той втратив рівновагу та впав на землю, після чого, ОСОБА_2 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою подолання можливого опору з боку потерпілого ОСОБА_4, наніс декілька ударів ногами останньому в область голови, тим самим спричинивши йому тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичного експерта № 125 від 23 листопада 2016 року, у вигляді синців на повіках правого ока та на носі, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та перелому кісток носа, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5, підійшовши до потерпілого ОСОБА_4, який продовжував лежати на землі та відкрито викрав у нього його рюкзак, вартістю 200 грн., зимову куртку (бушлат), вартістю 300 грн. та мобільний телефон «Nokia 106.1», ІМЕІ: 355740064540232, вартістю 300 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись майном, яким протиправно заволодів, на власний розсуд, завдавши збиток потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 800 грн.

Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи повторно, 14 листопада 2016 року близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Якубовського, 29/1, помітив свого знайомого ОСОБА_3, який прийшов до місця проживання ОСОБА_2 з метою повернення речей, якими той незаконно заволодів під час вчинення на нього розбійного нападу, після чого у ОСОБА_5 виник умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, підійшов до потерпілого ОСОБА_4 та усвідомлюючи, що він діє відкрито і його дії є відкритими для потерпілого і свідомо нехтуючи цим, з метою подолання можливого опору з боку потерпілого ОСОБА_4, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, наніс декілька ударів руками останньому в область голови та тулуба, від чого той втратив рівновагу та впав на землю.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 підійшовши до потерпілого ОСОБА_4, який продовжував лежати на землі та відкрито викрав у нього його пару шкіряних берців, вартістю 300 грн., штани, вартістю 150 грн. та чоловічу сумку через плече, вартістю 100 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 550 грн.

Не погоджуючись із вироком, перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині призначення покарання у звязку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через мякість та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність; ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 187 КК України 5 років позбавлення волі, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі; вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року стосовно ОСОБА_2, яким його засуджено до 1 року позбавлення волі та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обовязків виконувати самостійно; в іншій частині вирок суду залишити без змін.

На думку прокурора, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 є незаконним у звязку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через мякість та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема, при призначенні остаточного покарання судом першої інстанції не було застосовано правила ч. 4 ст. 70 КК України, а було лише зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України обвинуваченому було зараховано в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання частково відбуте за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року, чим, як вважає апелянт, допустив неправильне застосування кримінального закону.

Прокурор звертає увагу, що при звільненні ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, не в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого. Так, не було надано належну оцінку особі обвинуваченого, якого визнано винним та засуджено за три умисні злочини проти власності, та який уже притягувався до кримінальної відповідальності вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України та вже звільнявся від відбування покарання з випробуванням, за місцем проживання характеризується негативно, злочин вчинив у стані алкогольного спяніння щодо свого знайомого, що, на думку прокурора, вказує про неможливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу; позицію обвинуваченого ОСОБА_2, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та які оцінені судом відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України під істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону розуміються такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Пунктом 3 частини 2 статті 52 КПК України передбачено, що обовязкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні якщо особа внаслідок психічних чи фізичних вад не здатна повною мірою реалізовувати свої права.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №134 від 01 березня 2017 року, ОСОБА_2 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок сполученого вживання алкоголю і канабісу (МКХ-10; F-19) і потребує медичних заходів, що мають відношення до лікування синдрому залежності від алкоголю та канабісу; вживання амфетаміну носить у ОСОБА_2 епізодичний характер і не потребує медичних заходів /а.п.77/.

Як видно із матеріалів, під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_2 вимог КПК України щодо обовязкової участі захисника дотримано не було, хоча його поведінковий розлад був встановлений до початку судового розгляду, у звязку із чим судом першої інстанції було допущено істотне порушення вимог КПК України, яке перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого рішення у звязку із порушенням права обвинуваченого на захист.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказане порушення вимог КПК України в процесі апеляційного розгляду усунуте бути не може.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, в ході якого слід розглянути кримінальне провадження з дотриманням вимог закону.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що під час нового судового розгляду суд першої інстанції повинен всебічно, повно й неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження й дані про особу обвинуваченого та у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, суд першої інстанції має призначити покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, яке сприятиме його виправленню та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

При цьому колегія вважає слушним доводи апеляційної скарги прокурора про відсутність підстав для застосування положень ст. 75 КК України та неправильне складання покарання за попереднім вироком.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 415,419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2017 року щодо ОСОБА_2, 16 листопада 1991 р. н., скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий:

Судді: