Вирок № 68169581, 09.08.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3378/16

№ 1-кп/183/127/17

В И Р О К

іменем України

09 серпня 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника О.М.,

за участю:

секретаря Тен І.О.,

прокурора Мельника О.Г.,

захисника Чоса Т.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднані в одне кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040350001043, 12016040350003054, 12016040350002079 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, раніше судимого:

- 04.04.2005 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 185, 69,70 КК України до 4 років позбавлення волі; 07.08.2007 року звільнений з Жовтоводської виправної колонії № 26 на підставі постанови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 30.07.2007 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково, не відбутий строк покарання - 1 рік 2 місяці 3 дні;

- 24.04.2009 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк покарання 6 місяців за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.04.2005 року, до відбуття призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі, з урахуванням тримання під вартою з 31.10.2008 року до 03.11.2008 року; 30.05.2012 року звільнений з Софіївської виправної колонії № 45 на підставі постанови Софіївського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.05.2012 року на підставі ст.81 КК України, умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 11 місяців 10 днів;

- 16.08.2016 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 24.11.2016 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2016 року остаточно призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

21 березня 2016 року приблизно о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_2, проходячи неподалік «Палацу металургів» по вул. Паланочній в м. Новомосковську Дніпропетровської області, перебуваючи у цивільному одязі, підійшов до малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, та не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останньому неправдиві відомості, представився працівником карного розшуку Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, чим ввів малолітнього ОСОБА_3 в оману. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії відносно малолітнього ОСОБА_3, повідомив останньому про те, що неподалік знаходяться особи, які розповсюджують наркотичні засоби та зараз їх потрібно затримати, але для цього йому потрібен телефон щоб викликати слідчо-оперативну групу. Далі, в той же день приблизно о 08 годині 40 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел до кінця, діючи умисно, повторно, знаходячись неподалік «Палацу металургів» по вул. Паланочній в м. Новомосковську Дніпропетровської області, попросив у малолітнього ОСОБА_3 мобільний телефон, а останній у свою чергу будучи впевненим, що ОСОБА_2 дійсно є представником правоохоронних органів, передав йому мобільний телефон марки «Samsung GALAXY J1 Duos Blue» модель «SM-J100HZBDSEK» вартістю 1 724,25 гривень, в чохлі «utty u-case tpu Samsung j1 black» вартістю 59,40 гривень, що належить ОСОБА_4, та перебувало у користуванні малолітнього ОСОБА_3 Після цього, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з чужим майном пішов, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1 783,65 гривень.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 30 березня 2016 року приблизно о 13 годині 17 хвилин ОСОБА_2, проходячи неподалік будинку № 14 на площі Героїв в м. Новомосковську Дніпропетровської області, перебуваючи у цивільному одязі, підійшов до малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, який в цей час курив цигарку, та не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останньому неправдиві відомості, представився працівником карною розшуку Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, чим ввів малолітнього ОСОБА_5 в оману. Після цього, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії відносно малолітнього ОСОБА_5, повідомив останньому про те, що він не буде складати на нього відповідні документи за куріння в громадському місці, якщо останній погодиться зараз взяти участь в якості понятого при затриманні особи, яка розповсюджує наркотичні засоби, проте для цієї слідчої дії потрібно двоє понятих. У свою чергу малолітній ОСОБА_5, будучи впевненим, що ОСОБА_2 дійсно є представником правоохоронних органів, довіряючи останньому, погодився на його умови, та зателефонував своєму товаришу малолітньому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, якого попросив прийти до подвір'я будинку АДРЕСА_4, де буде чекати на нього, на що малолітній ОСОБА_6 погодився. Приблизно о 14 годині 00 хвилин малолітній ОСОБА_6 прийшов за вказаною вище адресою до малолітнього ОСОБА_5, де поруч з ним знаходився ОСОБА_2 Після цього, близько 14 години 10 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, повторно, шляхом обману, попросив у малолітнього ОСОБА_5 його мобільний телефон з метою перевірки чи не був він викрадений, на що останній повністю довіряючи ОСОБА_2 та не усвідомлюючи, що ОСОБА_2 не має будь-якого стосунку до поліції, передав йому свій мобільний телефон марки «Philips S337» вартістю 6 240,00 гривень, що належить ОСОБА_7, та перебував у користуванні малолітнього ОСОБА_5 Після цього, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з чужим майном пішов, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 6 240,00 гривень.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Окрім цього, 30 березня 2016 року приблизно о 14 годині 07 хвилин ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, перебуваючи у цивільному одязі, знаходячись біля малолітнього ОСОБА_8, не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останньому неправдиві відомості, представився працівником карного розшуку Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, чим ввів малолітнього ОСОБА_6 в оману. Після цього, приблизно о 14 годині 15 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, повторно, шляхом обману, попросив у малолітнього ОСОБА_6 його мобільний телефон з метою перевірки чи не був він викрадений, на що останній повністю довіряючи ОСОБА_2 та не усвідомлюючи, що останній не має будь-якого стосунку до поліції, передав йому свій мобільний телефон марки «HТC Desire 400 dual sim T528w», що належить ОСОБА_9, та перебував у користуванні малолітнього ОСОБА_8, вартістю 2 160,00 гривень. Після цього, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з чужим майном пішов, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 2 160,00 гривень.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 05 квітня 2016 року приблизно о 10 годині 17 хвилин ОСОБА_2, проходячи по території Новомосковського металургійного технікуму Національної металургійної академії України, розташованого по вул. Г. Зелінського, 16, в м. Новомосковську Дніпропетровської області, перебуваючи у цивільному одязі, підійшов до ОСОБА_10 та неповнолітнього ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, які в цей час курили цигарки, не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останнім неправдиві відомості, представився працівником карного розшуку Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, чим ввів неповнолітнього ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в оману.

Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії відносно ОСОБА_10, повідомив останньому про те, що він не буде складати на нього відповідні документи за куріння в громадському місці, якщо останній погодиться зараз взяти участь в якості понятого при затриманні особи, яка розповсюджує наркотичні засоби. У свою чергу ОСОБА_10, будучи впевненим, що ОСОБА_2 дійсно є представником правоохоронних органів, довіряючи останньому, погодився на його умови. Після цього, приблизно о 10 годині 20 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, повторно, шляхом обману, побачивши у ОСОБА_10 мобільний телефон та визначивши його предметом своїх злочинних посягань, з метою перевірки чи не був він викрадений, попросив в останнього даний телефон, на що ОСОБА_10 повністю довіряючи ОСОБА_2 та не усвідомлюючи, що ОСОБА_2 не має будь-якого стосунку до поліції, передав останньому свій мобільний телефон марки «Samsung GALAXY GRAND 2 Duos Black» вартістю 2 610,00 гривень. Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з чужим майном пішов, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 2 610,00 гривень.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Окрім цього, 05 квітня 2016 року приблизно о 10 годині 17 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи на території Новомосковського металургійного технікуму Національної металургійної академії України, розташованого по вул. Г. Зелінського, 16, в м. Новомосковську Дніпропетровської області, перебуваючи у цивільному одязі, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_10, які в цей час курили цигарки, не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останнім неправдиві відомості, представився працівником карного розшуку Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, чим ввів неповнолітнього ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в оману. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії відносно неповнолітнього ОСОБА_11, повідомив останньому про те, що він не буде складати на нього відповідні документи за куріння в громадському місці, якщо останній погодиться зараз взяти участь в якості понятого при затриманні особи, яка розповсюджує наркотичні засоби. У свою чергу неповнолітній ОСОБА_11, будучи впевненим, що ОСОБА_2 дійсно є представником правоохоронних органів, довіряючи останньому, погодився на його умови. Після цього, приблизно о 10 годині 20 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, повторно, шляхом обману, побачивши у неповнолітнього ОСОБА_11 мобільний телефон та визначивши його предметом своїх злочинних посягань, з метою перевірки чи не був він викрадений, попросив в останнього даний телефон, на що ОСОБА_11 повністю довіряючи ОСОБА_2 та не усвідомлюючи, що ОСОБА_2 не має будь-якого стосунку до поліції, передав останньому свій мобільний телефон марки «HТC One 801 n» вартістю 8 455,00 гривень, що належить ОСОБА_12, та перебував у користуванні неповнолітнього ОСОБА_11 Після цього, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з чужим майном пішов, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 8 455,00 гривень.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 17 квітня 2016 року приблизно о 18 годині 34 хвилин ОСОБА_2, проходячи неподалік будинку №4 по вул. Калнишевського в м. Новомосковську Дніпропетровської області, перебуваючи у цивільному одязі, підійшов до малолітнього ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, та його товаришів малолітніх ОСОБА_14 та ОСОБА_15, та не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останнім неправдиві відомості, представився працівником карного розшуку Новомосковськом ВП ГУНП в Дніпропетровській області, чим ввів вказаних малолітніх осіб в оману. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії відносно малолітнього ОСОБА_13, повідомив останньому про те, що йому потрібно допомога при затриманні особи, яка розповсюджує наркотичні засоби. Далі, того ж дня приблизно о 18 годині 37 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, повторно, шляхом обману, попросив у малолітнього ОСОБА_13 його мобільний телефон з метою перевірки чи не був він викрадений, на що останній повністю довіряючи ОСОБА_2 та не усвідомлюючи, що ОСОБА_2 не має будь-якого стосунку до поліції, передав йому свій мобільний телефон марки «Lenovo А516» вартістю 1 216,50 гривень, що належить ОСОБА_16 та перебував у користуванні малолітнього ОСОБА_13 Після цього, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з чужим майном пішов, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_16 матеріальну шкоду на суму 1 216,50 гривень.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 18 квітня 2016 року приблизно о 12 годині 05 хвилин ОСОБА_2, проходячи біля будинку №42а по вул. Сучкова в м. Новомосковську Дніпропетровської області, перебуваючи у цивільному одязі, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_11, та ОСОБА_18, та не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останнім неправдиві відомості, представився працівником карного розшуку Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, чим ввів останніх в оману. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії відносно неповнолітнього ОСОБА_17, повідомив останньому про те, що йому потрібна допомога при затриманні особи, яка розповсюджує наркотичні засоби. У свою чергу неповнолітній ОСОБА_17 будучи впевненим, що ОСОБА_2 дійсно є представником правоохоронних органів, довіряючи останньому, погодився прийняти участь в даній слідчій дії. Після цього, приблизно о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, повторно, шляхом обману, попросив у неповнолітнього ОСОБА_17 його особисті речі, які визначив об'єктом своїх злочинних посягань, а саме: гроші в сумі 673,00 гривень, картки банків, що не несуть матеріальної цінності для потерпілого, кільце виготовлене з жовтого металу, та мобільний телефон з метою перевірки чи не був він викрадений, на що останній повністю довіряючи ОСОБА_2 та не усвідомлюючи, що останній не має будь-якого стосунку до поліції, передав ОСОБА_2 свій мобільний телефон марки «Lenovo А319» вартістю 1 709,05 гривень, що належить ОСОБА_19 та перебував у користуванні неповнолітнього ОСОБА_17, гроші в сумі 673,00 гривень, кільце виготовлене з жовтого металу, вартість якого в ході досудового розслідування не встановлена, та картки банків, що не несуть матеріальної цінності для потерпілої. Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з чужим майном пішов, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_19 матеріальну шкоду на суму 2 382,05 гривень.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19 квітня 2016 року приблизно об 11 годині 05 хвилин ОСОБА_2, проходячи по території Новомосковського металургійного технікуму Національної металургійної академії України, розташованого по вул. Г. Зелінського, 16, в м. Новомосковську Дніпропетровської області, перебуваючи у цивільному одязі, підійшов до ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які в цей час курили цигарки, та не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останнім неправдиві відомості, представився працівником карного розшуку Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, чим ввів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в оману. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії відносно ОСОБА_21, повідомив останньому про те, що він не буде складати на нього відповідні документи за куріння в громадському місці, якщо останній погодиться зараз взяти участь в якості понятого при затриманні особи, яка розповсюджує наркотичні засоби. У свою чергу ОСОБА_21 будучи впевненим, що ОСОБА_2 дійсно є представником правоохоронних органів, довіряючи останньому, погодився на його умови, та пройшов у визначене місце затримання особи, а саме до будинку АДРЕСА_5. Після цього, приблизно об 11 годині 35 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, повторно, шляхом обману, попросив у ОСОБА_21 його мобільний телефон з метою перевірки чи не був він викрадений, на що останній повністю довіряючи ОСОБА_2 та не усвідомлюючи, що останній не має будь-якого стосунку до поліції, передав ОСОБА_2 свій мобільний телефон марки «Lumia 535 DS CV EAC UA Black» вартістю 2 249,10 гривень. Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з чужим майном пішов, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкоду на суму 2 249,10 гривень.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 21 квітня 2016 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_2, проходячи через двір будинку АДРЕСА_6, перебуваючи у цивільному одязі, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_12, та не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останньому неправдиві відомості, представився працівником карного розшуку Новомосковського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області, чим ввів останнього в оману. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії відносно неповнолітнього ОСОБА_23, повідомив останньому про те, що він підозрюється у вчиненні злочину відносно неповнолітньої дівчини та зараз потрібно провести з ним впізнання за місцем мешкання заявниці. У свою чергу неповнолітній ОСОБА_23 будучи впевненим, що ОСОБА_2 дійсно є представником правоохоронних органів, довіряючи останньому, погодився прийняти участь у даній слідчій дії. Після цього, приблизно о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, повторно, шляхом обману, попросив неповнолітнього ОСОБА_23 його мобільний телефон з метою перевірки чи не був він викрадений, на що останній повністю довіряючи ОСОБА_2 та не усвідомлюючи, що ОСОБА_2 не має будь-якого стосунку до поліції, передав останньому свій мобільний телефон марки «Lenovo А536», що належить ОСОБА_24 та перебував у користуванні неповнолітнього ОСОБА_22 вартістю 2 295,00 гривень. Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з чужим майном пішов, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_24 матеріальну шкоду на суму 2 295,00 гривень.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 23 квітня 2016 приблизно о 13 годині 15 хвилин ОСОБА_2, проходячи неподалік будинку №41 по вул. Паланковій в м. Новомосковську Дніпропетровської області, перебуваючи у цивільному одязі, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_13, та малолітнього ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_14, та не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останнім неправдиві відомості, представився працівником карного розшуку Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, чим ввів неповнолітнього ОСОБА_25 та малолітнього ОСОБА_26 в оману. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії відносно малолітнього ОСОБА_26, повідомив останньому про те, що він зараз повинен взяти участь в якості понятого при затриманні особи, яка розповсюджує наркотичні засоби. У свою чергу малолітній ОСОБА_26 будучи впевненим, що ОСОБА_2 дійсно є представником правоохоронних органів, довіряючи останньому, погодився на його умови. Після цього, приблизно о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, повторно, шляхом обману, побачивши у малолітнього ОСОБА_26 мобільний телефон та визначивши його предметом своїх злочинних посягань, з метою перевірки чи не був він викрадений, попросив в останнього даний телефон, на що ОСОБА_26 повністю довіряючи ОСОБА_2 та не усвідомлюючи, що ОСОБА_2 не має будь-якого стосунку до поліції, передав останньому свій мобільний телефон марки «Sony С 1605 Xperia Е dual Black» вартістю 766,50 гривень, що належить ОСОБА_27 та перебував у користуванні ОСОБА_26

Далі, ОСОБА_2 пояснив малолітньому ОСОБА_26 та неповнолітньому ОСОБА_25, що потрібно зачекати 15 хвилин, після чого почав йти від останніх між будинками по вул. Паланочній в м. Новомосковську Дніпропетровської області, однак умисні дії ОСОБА_2 були помічені співробітником поліції, який затримав ОСОБА_2, у зв'язку з чим останній з причин, що не залежали від його волі, не скоїв всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме не залишив місце вчинення злочину для подальшого запланованого ним розпорядження викраденим мобільним телефоном «Sony С 1605 Xperia Е dual Black» на власний розсуд.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Окрім цього, 23 квітня 2016 приблизно о 13 годині 15 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи неподалік будинку №41 по пул. Паланковій в м. Новомосковську Дніпропетровської області, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_13, та малолітнього ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_14, та не пред'являючи посвідчення працівника поліції, діючи умисно, повторно, повідомивши останнім неправдиві відомості, представився працівником карного розшуку Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, чим ввів неповнолітнього ОСОБА_25 та малолітнього ОСОБА_26 в оману. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії відносно неповнолітнього ОСОБА_25, повідомив останньому про те, що він зараз повинен взяти участь в якості понятого при затриманні особи, яка розповсюджує наркотичні засоби. У свою чергу неповнолітній ОСОБА_25 будучи впевненим, що ОСОБА_2 дійсно є представником правоохоронних органів, довіряючи останньому, погодився на його умови.

Після цього, приблизно о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, повторно, шляхом обману, побачивши у неповнолітнього ОСОБА_25 мобільний телефон та визначивши його предметом своїх злочинних посягань, з метою перевірки чи не був він викрадений, попросив в останнього даний телефон, на що ОСОБА_25 повністю довіряючи ОСОБА_2 та не усвідомлюючи, що останній не має будь-якого стосунку до поліції, передав ОСОБА_2 свій мобільний телефон марки «Lenovo А2010-а» вартістю 2 850,00 гривень, що належить ОСОБА_28 та перебував у користуванні ОСОБА_25

Далі, ОСОБА_2 пояснив малолітньому ОСОБА_26 та неповнолітньому ОСОБА_25, що потрібно зачекати 15 хвилин, після чого почав йти від останніх між будинками по вул. Паланочній в м. Новомосковську Дніпропетровської області, однак умисні дії ОСОБА_2 були помічені співробітником поліції, який затримав його, у зв'язку з чим ОСОБА_2 з причин, що не залежали від його волі, не скоїв всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме не залишив місце вчинення злочину для подальшого запланованого ним розпорядження викраденим мобільним телефоном «Lenovo А2010-а» на власний розсуд.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 28 травня 2016 року приблизно о 16 годині 10 хвилин ОСОБА_2, проходячи біля будинку № 5 по вул. Українській в м. Новомосковську Дніпропетровської області, діючи умисно, повторно, впевнившись, що його дії є таємними для інших осіб, піднявся на третій поверх вказаного будинку та за допомогою підбору ключів, відчинив вхідні двері квартири № 103 та таким чином незаконно проник до неї. Далі, приблизно о 16 годині 15 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний умисел до кінця, діючи умисно, повторно, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_29, а саме телевізор марки «Orion LCD 1922», 0707LCD19220049 чорного кольору з сірою вставкою по краях, вартістю 1 870,00 гривень, з гаманця гроші в сумі 400,00 гривень та картку банку «Credit agricole», яка не несе матеріальної цінності для потерпілої. Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з викраденим чужим майном пішов, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_30 матеріальну шкоду на суму 2 270,00 гривень.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25 липня 2016 року близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_7, маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вступив в попередню змову з невстановленою особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, узгодивши ролі в скоєнні злочину. Після цього, реалізуючи умови злочинної змови, ОСОБА_2, цього ж дня близько 02 години 05 хвилин, діючи спільно з співучасником вчинення злочину невстановленою особою, вчиняючи злочин повторно, підійшов до раніше невідомого йому потерпілого ОСОБА_31, та застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а саме наніс спільно з співучасником вчинення злочину - невстановленою особою, удари ногами та руками в різні частини тіла потерпілого, спричинивши ОСОБА_31 тілесні ушкодження у виді забою м'яких тканин нижньої щелепи справа, саден на лобі справа і животі зліва, що у своїй сукупності відносяться до легкого ступеню тяжкості, та придушив таким чином волю до опору потерпілого ОСОБА_31 Далі, ОСОБА_2 відкрито викрав належне ОСОБА_31 майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung A310F Galaxy A3 Black», IMEI: НОМЕР_4 вартістю 6 336,50 гривень, з картою пам'яті на 16 Гб вартістю 20,00 гривень, в чохлі «Global Extra Slim» вартістю 123,50 гривень, грошові кошти в сумі 200,00 гривень та ключі від квартири та автомобіля марки «Фольцваген», що не мають для потерпілого матеріальної цінності, а всього майно на загальну суму 6 680,00 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_31 матеріальну шкоду на вищезазначену суму. Після цього, ОСОБА_2 разом з співучасником вчинення злочину невстановленою особою, утримуючи викрадене майно, зникли з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 25 липня 2016 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні кафе «Каспій» по вул. 195-стрілкової дивізії в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, під час сумісного відпочинку з раніше знайомою ОСОБА_32, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, під приводом здійснення невідкладного дзвінку по мобільному телефону, вмовив ОСОБА_32 добровільно передати йому належний останній мобільний телефон «Lenovo К 50-t3s». Потерпіла ОСОБА_32, будучи введеною в оману стосовно дійсних намірів ОСОБА_2, передала останньому мобільний телефон «Lenovo К 50-t3s», в якому знаходилися сім-карти мобільних операторів «Київстар» та «Водафон». Таким чином, ОСОБА_2, шляхом обману заволодів чужим майном, а саме мобільними телефоном марки «Lenovo К 50-t3s» вартістю 3 007,00 гривень, в якому знаходилася сім-карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 15,00 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 32,00 гривень, та сім-карта мобільного оператора «Водафон» вартістю 15,00 гривень, на рахунку якої знаходилось 50,00 гривень, а всього майном на загальну суму 3 119,00 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_32 матеріальну шкоду на вищезазначену суму. Після вчинення злочину, ОСОБА_2 разом з чужим майном, яке належить потерпілій ОСОБА_32, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальних актах не оспорює та повністю визнає себе винним у всіх епізодах пред'явленого обвинувачення. Давати показання відмовився з огляду на те, що всі обставини викладені в обвинувальних актах відповідають дійсності, йому доповнити нічого. У скоєних злочинах щиро кається. Пред'явлені до нього цивільні позови потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_33, ОСОБА_19 визнав повністю.

Судовий розгляд за погодженням всіх учасників судового провадження проведено у відсутність потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_34, ОСОБА_33, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_35, ОСОБА_32, ОСОБА_29

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_28, ОСОБА_27, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_33, ОСОБА_21, ОСОБА_35, ОСОБА_32 звернулися до суду з письмовими заявами, в яких просили розглянути кримінальне провадження без їх участі, покарання обвинуваченому просили призначити на розсуд суду. Потерпілий ОСОБА_12 також звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглянути кримінальне провадження без його участі, покарання обвинуваченому просив призначити суворе, свій цивільний позов підтримав.

Інші потерпілі ОСОБА_34, ОСОБА_29, ОСОБА_16, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання до суду не з'явилися, про причини неявки не повідомили. Тому, з огляду на позицію прокурора, захисника та обвинуваченого, які просили розглянути справу без участі потерпілих, враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав повністю і не оспорює фактичні обставини вчинених ним діянь, суд вважає за можливе відповідно до ст. 325 КПК України розглянути справу без участі вказаних потерпілих, оскільки не вбачає порушень їх прав.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочини, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували. Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Отже, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів встановленою та доведеною, і його дії за всіма епізодами пред'явленого обвинувачення слід кваліфікувати наступним чином:

1) за епізодами від 21 березня 2016 року, 30 березня 2016 року, 05 квітня 2016 року, 17 квітня 2016 року, 18 квітня 2016 року, 19 квітня 2016 року, 21 квітня 2016 року, 25 липня 2016 року - за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно;

2) за епізодом від 23 квітня 2016 року - за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно;

3) за епізодом від 28 травня 2016 року - за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло;

4) за епізодом від 25 липня 2016 року - за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі. Так, ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, в тому числі за тяжкі корисливі злочини, вчинив 14 епізодів нових корисливих злочинів, серед яких 2 тяжких та 12 середньої тяжкості, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення. Також ОСОБА_2 не працює, на обліку у лікарів не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно. Обставин, які пом'якшують покарання судом не встановлено. При цьому, суд не може визнати обставиною, яка пом'якшує покарання, твердження обвинуваченого про щире каяття, оскільки він не вчинив жодних дій, які б могли вказати на його каяття. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Тому, враховуючи вказані вище обставини, тяжкість вчинених злочинів та їх кількість, думку потерпілих, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України, і вважає, що покарання за кожен із вчинених злочинів повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі на певний строк. Саме таке покарання, на думку суду, буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним їх обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Крім того, враховуючи те, що вказані злочини були вчинені ОСОБА_2 до постановлення попереднього вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2016 року, остаточне покарання слід призначити ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України.

Період попереднього ув'язнення ОСОБА_2 необхідно зарахувати в строк призначеного йому покарання з розрахунку, визначеного ч. 5 ст. 72 КК України, з урахуванням змін, внесених Законом України №2046-VIII від 18.05.2017 року, який набрав чинності 21.06.2017 року.

Вирішуючи заявлений ОСОБА_12 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 8 998,94 грн., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з матеріалами справи вартість викраденого ОСОБА_2 у ОСОБА_36 майна (мобільного телефону марки «HТC One 801 n») складає 8 455,00 гривень.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинах встановлена, ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_12 обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню в сумі 8 455,00 гривень.

Вирішуючи заявлений ОСОБА_33 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 2 999,00 гривень, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з матеріалами справи вартість викраденого ОСОБА_2 у ОСОБА_33 майна (мобільного телефону марки «Samsung GALAXY GRAND 2 Duos Black») складає 2 610,00 гривень.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинах встановлена, ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_33 обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню в сумі 2 610,00 гривень.

Вирішуючи заявлений ОСОБА_19 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 1 709,05 гривень і моральної шкоди у розмірі 10 000,00 гривень, завданої внаслідок злочину, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з матеріалами справи вартість викраденого ОСОБА_2 у ОСОБА_17 майна (мобільного телефону марки «Lenovo А319») складає 1 709,05 гривень.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинах встановлена, ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_19 в частині стягнення матеріальної шкоди обґрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то в цій частині позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, що її спричинила.

Згідно положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Суд вважає встановленим, що потерпілій ОСОБА_19 протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_2 спричинена моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях потерпілої, яких вона зазнала у зв'язку з незаконним заволодінням її майном та вчиненим злочином щодо її неповнолітнього сина. Суд також враховує характер та обсяг душевних та психічних страждань потерпілої, завданих внаслідок злочину, характер немайнових втрат і порушення нормальних життєвих зв'язків. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і оцінює моральну шкоду, спричинену потерпілій в сумі 4 000,00 гривень.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Також, згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У зв'язку із наведеним витрати на проведення судових товарознавчих експертиз в сумі 881,00 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 129, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2016 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - з 10 серпня 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк призначеного покарання строк його попереднього ув'язнення з 23 квітня 2016 року по 26 квітня 2016 року та з 10.08.2016 року по 20.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 року по 09.08.2017 року - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_15, який проживає за адресою: АДРЕСА_8, РНОКПП НОМЕР_2) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8 455 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_33 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_33 (ІНФОРМАЦІЯ_17, який проживає за адресою: АДРЕСА_9) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2 610 (дві тисячі шістсот десять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_19 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_19 (ІНФОРМАЦІЯ_19, яка проживає за адресою: АДРЕСА_10, РНОКПП НОМЕР_3) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 709 (одну тисячу сімсот дев'ять) гривень 05 копійок, та в рахунок відшкодування моральної шкоди 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Речові докази:

1) документи (квитанцію та товарний чек) на мобільний телефон «Samsung GALAXY J1 Duos Blue», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4, - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_4;

2) документи (квитанцію) на мобільний телефон «Philips S337 Black+Red», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7, - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_7;

3) документи (квитанцію та товарний чек) на мобільний телефон «HТC Desire 400 dual sim T528w», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_34, - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_34;

4) документи (квитанцію та товарний чек) на мобільний телефон «Samsung GALAXY GRAND 2 Duos Black», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_33, - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_33;

5) документи (квитанцію та товарний чек) на мобільний телефон «HТC One 801 n», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_12, - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_12;

6) договір про надання фінансового кредиту під заставу № 8.18108/0 від 17.04.2016 року, предметом застави якого є мобільний телефон «Lenovo А516»; договір про надання фінансового кредиту під заставу № 745-16009848 від 19.04.2016 року, предметом застави якого є мобільний телефон «Lenovo А319», чорного кольору, імей: НОМЕР_7, імей: НОМЕР_5; відповідь з відділення ПТ «Ломбард «Гроші Тут», відповідно до якої мобільний телефон «Lumia 535 DS CV EAC UA Black», імей: НОМЕР_6 було закладено до ломбарду; договір № 745-16010094 від 21.04.2016 року, предметом застави якого є мобільний телефон «Lenovo А536», імей НОМЕР_8, імей: НОМЕР_9; договір про надання фінансового кредиту під заставу № 11.9860/0, договір про надання фінансового кредиту під заставу № 9.6602/0 від 28.05.2016 року, предметом якого є телевізор марки «Orion LCD 1922»; договір про надання фінансового кредиту під заставу № 9.8645/0 від 29.06.2016 року, предметом якого є мобільний телефон Lenovo К50а40; відеозапис у кількості 4-х відрізків за 28.05.2016 року в період часу з 17:30:18 до 17:39:00, що містяться на CD-диску; компакт диск, DVD-диск, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

7) мобільний телефон марки «Sony С 1605 Xperia Е dual Black», - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_27, мобільний телефон марки «Lenovo А2010-а», - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_28; чіп-ключ від автомобіля марки «Фольцваген» - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_35.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави витрати на проведення судових товарознавчих експертиз (висновки № 2377-16 від 13.05.2016 року, №2283-16 від 10.05.2016 року, №4223-16 від 26.08.2016 року, №4229-16 від 30.08.2016 року, №3017-16 від 13.06.2016 року) у розмірі 881 гривня 00 копійок.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Суддя О.М. Мельник