Постанова № 6816433, 25.09.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2009 р. Справа № 2-а-3922/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича ,

При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна

За участю представників сторін:

позивача : Сидоришин Максим Миколайович

відповідача : Пічкур Володимир Михайлович

розглянувши матеріали справи

за позовом : Приватного підприємства "РАДЕКС-ВІЗ"

до : Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції

про : визнання противоправним та скасування рішення Хмільницької об'єднаної

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Радекс-Віз" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції про визнання противоправним та скасування рішення Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних санкцій № 0000772301/0 від 14.05.2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка проведена з порушенням встановленої процедури, а тому рішення, яке прийняте за наслідками такої перевірки позивач вважає незаконним та необґрунтованим, також вважає що рішення, яке прийняте відповідачем на підставі акту від 22.04.2009 року, суперечить вимогам Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченні на позов від 22.09.2009р., зазначивши про правомірність застосування штрафних санкцій до позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Працівниками державної податкової адміністрації у Вінницькій області Підвисоцькою О.Г. на підставі направлення на перевірку № 901605 від 21.04.2009 року та Калитою О.В. на підставі направлення на перевірку № 901606 від 21.04.2009 року, відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено перевірку з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торговельних патентів і ліцензій господарської одиниці Приватне підприємство Радекс-Віз, розташованої за адресою: вул. Тичини, 69, м. Хмільник, Вінницької області, 22000, за результатами якої складено акт № 578/02/32/2301/34422218 від 22.04.2009р.

Перевіркою встановлено порушення п. 1, 2, 8, 11, 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, при продажу сонцезахисних окуляр по ціні 380 грн., розрахункову операцію не проведено через реєстратор розрахункових операцій, здійснюється продаж товарів, які не відображені в обліку товарних запасів за місцем їх реалізації вартістю 10102,00 грн. в установленому законодавством порядку.

Відповідачем на підставі висновків складеного акта та відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 0000772301/0 від 14.05.2009 р. згідно якого застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 23515,00 грн.

Основним нормативним документом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій є Закон України від 06.07.95р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій наданого відповідачем відповідно до ст. 17 вказаного Закону, застосовано штрафні (фінансові) санкції, а саме: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (380х5 = 1900 грн.). Відповідно до ст. 17 вказаного Закону, застосовано штрафні (фінансові) санкції, а саме: подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10102,00 грн.х2=20204,00 грн.). А також відповідно до п. 6 ст. 17 вказаного Закону у розмірі пяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у разі проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (17 грн.х5=85 грн.). Стосовно не відображення товарів в обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, в установленому законодавством порядку, передбачена відповідальність відповідно до ст. 23 вказаного Закону у розмірі одного неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний не виставлений цінник на товар (17 грн.х83=1411 грн.)

У відповідності до ст. 3 Закону № 265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з друкуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосування зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3);

видавати особі яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції ( п.2 ст.3);

реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України (п. 8 ст. 3);

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3);

вести у встановленому порядку облік товарів за місцем їх реалізації та зберігання, реалізовувати тільки обліковані товари (п. 12 ст. 3).

З акту перевірки від 22.04.2009 року встановлено, що відповідачем виявлено, що при продажу сонцезахисних окуляр по ціні 380 грн., розрахункову операцію не проведено через реєстратор розрахункових операцій, здійснюється продаж товарів, які не відображені в обліку товарних запасів за місцем їх реалізації вартістю 10102,00 грн. в установленому законодавством порядку.

Суд, не погоджується з даною позицією відповідача і розмір штрафних санкцій вважає неправомірно застосованими, виходячи з наступного.

Із змісту норм ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність та розмір штрафних санкцій, що застосовуються за порушення певних норм даного Закону.

Виходячи із загальних підстав притягнення до юридичної відповідальності, обовязковою умовою являється вина особи, яка відображається у ставленні особи до вчинюваного нею діяння. Так, позивачем вчинено порушення п.п. 1,2, 8, 11, 12 ст. 3 Закону № 265.

При цьому, судом встановлено, що оспорюване рішення прийняте на підставі акту перевірки від 22.04.2009.

Відповідно до п. 10 Наказу ДПА України № 110 від 17.03.2001 “Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за № 268/5459, факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.

У разі порушення юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності норм, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законами з питань зовнішньоекономічної діяльності та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, штрафні санкції застосовуються в розмірах, передбачених відповідними законодавчими актами (п. 6.5 Інструкції № 110).

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 р., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3 Порядку № 327).

Відповідно Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.5 Порядку № 327).

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.6 Порядку № 327).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 1.7 Порядку № 327).

Як свідчать матеріали справи, перевірка магазину Оптика, що належить приватному підприємству Радекс-Віз, було проведена в присутності продавця, який одночасно являється директором та засновником ПП Радекс-Віз, ОСОБА_5 Як видно з акту перевірки ОСОБА_5 підписала його, при цьому не вказавши ніяких заперечень. Також ОСОБА_5 надала перевіряючим письмові пояснення, в яких власноруч описала порушення, які були виявленні під час перевірки.

Відповідно до матеріалів справи ПП Радекс-Візорендує нежитлові вбудовані приміщення розташовані за адресою вул. Шевченка, м. Хмільник, Вінницької області, які належать Медичному центру реабілітації залізничників Південно-Західної залізниці. Позивач в позовні заяві стверджує, що винаймає ці приміщення з субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_6, яка також являється засновником ПП Радекс-Віз, але відповідно листа Медичного центру СПД ОСОБА_6 приміщень не орендувала.

Стосовно договору простого товариства між ПП Радекс-Візта СПД ОСОБА_6від 03.04.2009 року, то його не можливо брати до уваги, адже під час перевірки він не був предоставлений перевіряючим для огляду та ознайомлення.

Що стосується зверхнього ставлення та упередженості при проведенні перевірки, то представник позивача в судовому засіданні не надав ніяких доказів в підтвердження свої доводів, які були зазначені в позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В судовому засіданні відповідач довів правомірність свого рішення.

В даному випадку рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 0000772301/0 від 14.05.2009 р. прийняте на підставі акту перевірки від 22.04.2009 року, висновки якого містять в собі належно обґрунтовані фактичні обставини виявленого порушення, а отже таке рішення є обґрунтованим та не упередженим.

Таким чином, з огляду на викладені положення законодавства та встановлені фактичні обставини справи, правильність визначення розміру штрафних санкцій, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 0000772301/0 від 14.05.2009 р., являється законним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 30.09.09

Суддя Федчук Віталій Володимирович